ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/8425/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників:
позивача - Хланя В.М., Цицюри В.І.,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу (під час судового засідання відомості, що становлять державну таємницю - не оголошувалися) Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 (головуючий суддя - Грек Б.М., судді Верховець А.А., Тищенко А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 (суддя Мудрий С.М.)
у справі №910/8425/19
за первісним позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5455169,31грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"
до Міністерства оборони України
про внесення змін до державного контракту,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Техімпекс" (далі - ТОВ "НВК "Техімпекс") про стягнення штрафних санкцій, а саме: 6483107,24 грн - пені, 3496566,39 грн - штрафу (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку виконання зобов`язань за контрактом з надання послуг ремонту, у зв`язку з чим відповідачу нараховано пеню та штраф.
1.3.Поряд з цим, ТОВ "НВК "Техімпекс" заявив зустрічні позовні вимоги до Міністерства оборони України про внесення змін до контракту від 29.12.2018 в частині зміни строку виконання робіт, які зазначені у календарному плані виконання робіт (додаток №1 до державного контракту від 29.12.2018) шляхом підписання додаткової угоди.
1.4.Зустрічні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, що є підставою внесення змін до державного контракту у відповідності до статті 652 ЦК України.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.29.12.2018 між Міністерством оборони України (замовник за контрактом) та ТОВ "НВК "Техімпекс" (виконавець за контрактом) укладено державний контракт на виконання робіт за державним оборонним замовленням.
2.2.За умовами контракту, виконавець зобов`язується у 2018-2019 роках за завданням замовника, з дотриманням вимог законодавства, виконати роботи з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення, капітальний ремонт виробів за номенклатурою, етапами, в обсягах та у строки, які зазначені у календарному плані виконання робіт (додаток №1 до контракту), а замовник зобов`язується прийняти через 637 ВП МОУ та вантажоодержувача та оплатити їх.
2.3.Пунктом 1.3 контракту визначено предмет договору, а саме, відповідний транспортний засіб.
2.4.Пунктами 4.1 та 4.2 контракту визначено, що строк виконання робіт у цілому або кожного їх етапу визначається календарним планом виконання робіт. В обґрунтованих випадках, відповідно до спільного рішення, сторони мають право коригувати строк виконання робіт не пізніше ніж за 7 календарних днів до його закінчення шляхом внесення змін до контракту. Про зміну строків виконання робіт з ремонту виробів сторони укладають додаткову угоду до контракту, у визначеному законодавством порядку.
2.5.Умовами пунктів 8.7 та 8.8 контракту визначені підстави та порядок продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (робіт).
2.6.Згідно з пунктом 7.2 контракту за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості (з ПДВ) послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки виконання робіт, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.
2.7.Відповідно до пункту 11.1 контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а у частині розрахунків до повного виконання.
2.8.Пунктами 11.3 та 11.4 контракту визначені строки та форма внесення змін до контракту.
2.9.Додатковою угодою №4 від 21.08.2019, зокрема, були внесені зміни до пункту 1.3 контракту та доповнено предмет контракту ще одним виробом.
2.10.З травня 2019 року здійснювалося листування щодо можливості перенесення термінів виконання робіт.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 19.07.2021 у справі №910/8425/19 первісний позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь Міністерства оборони України пеню в розмірі 648310,72 грн, штраф в розмірі 349656, 64 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 149695,10 грн, судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 125624,00 грн, судового збору за розгляд справи у суді касаційної інстанції в розмірі 163656,00 грн; в іншій частині первісного позову відмовив; в задоволенні зустрічного позову відмовив.
3.2.Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог, однак, взявши до уваги незначний термін прострочення договірних зобов`язань, наявність доказів вживання відповідачем заходів для врегулювання спірних правовідносин, зменшив розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій на 90%. Вирішуючи спір у частині зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги своєї позовної заяви, не є істотними для внесення змін до державного контракту, а також позивач не довів належними засобами доказування наявність істотної зміни обставин та не надав доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, у зв`язку з чим, відмовив у задоволенні зазначених вимог.
3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8425/19 в частині вимог первісного позову змінив, виклавши пункту 2 резолютивної частини в редакції, відповідно до якої стягнув з ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь Міністерства оборони України пеню в розмірі 1296621, 45 грн, штраф в розмірі 699313,28 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 149695,10, судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 125624,00 грн, судового збору за розгляд справи у суді касаційної інстанції в розмірі 163656,00 грн; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/8425/19 залишив без зміни; стягнув з ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь Міністерства оборони України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 224542,00 грн.
3.4.Судове рішення апеляційного суду обґрунтовано тим, що відповідач допустив порушення умов контракту щодо строків виконання зобов`язання, тому вимога позивача про стягнення штрафних санкцій є правомірною. Поряд з цим, прийнявши до уваги мету обумовленої контрактом неустойки, яка спрямована на стимулювання боржника до виконання зобов`язання, апеляційний суд зазначив, що застосоване 90% співвідношення зменшення суперечить такій меті, практично перетворюється на звільнення боржника від обумовленої контрактом відповідальності, що не відповідає самій суті її встановлення. За вказаних обставин, з огляду на суть підприємницької діяльності відповідача, який повинен нести ризики своєї поведінки, зокрема, щодо добровільного вступу у договірні відносини та вільного визначення умов договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість зменшення неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, на 80%.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд клопотань
4.1.Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/8425/19 в частині первісного позову скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міністерства оборони України в повному обсязі.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.3.Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4.4.ТОВ "НВК "Техімпекс" подало клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано неможливістю представника товариства ознайомитись з матеріалами справи в зв`язку з відсутністю доступу до матеріалів, які становлять державну таємницю.
4.5.Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд виходить з того, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що предметом касаційного оскарження є перегляд судових рішень попередніх інстанцій в частині застосування ними положень статей 551 ЦК України та 233 Господарського кодексу України (ГК України), і відповідач міг викласти свої міркування щодо застосування вказаних норм навіть без отримання доступу до відомостей, що становлять державну таємницю, однак не скористався вказаним правом та не подав відзив на касаційну скаргу, приймаючи також до уваги, що визначені процесуальним законодавством строки розгляду касаційної скарги закінчились, а матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, виходячи зі змісту статей 202, 216 ГПК України, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
5.2.Як свідчать встановлені судами обставини, сторони у контракті погодили, що у разі порушення відповідачем за первісним позовом строків виконання робіт за договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості (з ПДВ) послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.
5.3.Суди також встановили, що відповідач допустив порушення умов контракту щодо строків виконання зобов`язання, у зв`язку з чим позивач нарахував штрафні санкції (пеню та штраф), які відповідач просив зменшити.
5.4.Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
5.5.Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
5.6.При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що унормовано у частині першій статті 550 ЦК України.
5.7.Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
5.8.Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
5.9.Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.