?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/3758/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 (головуючий суддя Чернота Л. Ф., судді Зубченко І. В., Радіонова О. О.) у справі
за позовом Харківської міської ради
до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»,
третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Термолайф»,
про стягнення 2 326 260,35 грн,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи - не з`явився.
СУТЬ СПОРУ
1. Акціонерному товариству «Міжнародний резервний банк» (далі - АТ «МР Банк»), колишня назва якого Акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк»), належить на праві приватної власності нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці комунальної власності.
2. Харківська міська рада (далі - Харківська міськрада) вважаючи, що АТ «МР Банк» безпідставно зберегло у себе кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності, звернулося до суду з позовом про стягнення цих коштів.
3. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено повністю. АТ «МР Банк» не погодилось із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій та звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
4. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
5. Харківська міськрада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до АТ «МР Банк» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 326 260,35 грн внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова площею 11,2724 га по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012) у період з 01.06.2020 по 31.10.2020 без правовстановлюючих документів.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснював використання земельної ділянки комунальної власності, на якій розташована належні відповідачу на праві приватної власності нежитлові будівлі літ. ВО-3 загальною площею 2267,5 кв. м, літ. ВН-1-6 загальною площею 11221,3 кв. м по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові без укладання договору оренди землі та без сплати орендної плати, у зв`язку з чим зберіг за рахунок позивача грошові кошти у розмірі орендної плати, яка підлягає поверненню на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 21.10.2013 між Харківською міськрадою та Приватним акціонерним товариством «Термолайф» (далі - ПрАТ «Термолайф») було укладено договір оренди землі.
8. Відповідно до пункту 1 договору оренди землі орендодавець (Харківська міськрада) на підставі рішення 25 сесії Харківської міськради 6 скликання від 03.07.2013 № 1202/13 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надає, а орендар (ПрАТ «Термолайф») приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться в м. Харкові по Карачівському шосе, 44.
9. Згідно з пунктами 2, 3 договору оренди землі в оренду передавалася земельна ділянка (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012) загальною площею 11,2724 га, в тому числі: під забудовою - 1,0962 га, інших угідь - 10,1762 га; на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. ВН-1-6, літ. ВО-3.
10. Відповідно до пункту 8 договору оренди землі договір було укладено строком до 01.07.2018. Також пунктом 8 договору оренди землі було передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.
11. Згідно з пунктом 21 договору оренди землі орендар зобов`язувався після припинення дії договору повернути за актом приймання-передачі орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, в якому він одержав її в оренду.
12. Пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.
13. На підставі акта приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 19.05.2020 № 173/20 земельна ділянка у м. Харкові по Карачівському шосе, 44 з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 була повернута до земель запасу міста. Даний акт за договором оренди землі складено в односторонньому порядку у зв`язку з тим, що орендар у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста.
14. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме від 20.11.2020 № 233377541 на земельну ділянку площею 11,2724 га з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові проведена державна реєстрація припинення права оренди за ПрАТ «Термолайф» 21.05.2020 на підставі акта приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 19.05.2020 № 173/20.
15. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.11.2020 № 233376923 право власності на нежитлові будівлі літ. ВО-3 загальною площею 2267,5 кв. м, літ. ВН-1-6 загальною площею 11 221,3 кв. м по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові з 21.10.2019 зареєстроване за АТ «Сбербанк» на підставі договору про внесення змін № 3, № 2 та № 1 до іпотечного договору від 13.09.2012, іпотечного договору від 13.09.2012 № 5135, звіту про незалежну оцінку від 30.07.2019.
16. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 09.07.2020 № НВ-0005228442020 земельна ділянка по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 сформована як об`єкт цивільних прав 02.07.2013; площа земельної ділянки 11,2724 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення: цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код ЦВПЗ 11.02); вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. ВН-1-6, літ. ВО-3 та споруд для виробництва теплоізолюючих виробів на основі мінеральної вати та відкритого майданчика для тимчасового зберігання готової продукції. Відповідно до вказаного витягу з Державного земельного кадастру речові права на зазначену земельну ділянку за АТ «Сбербанк» не зареєстровані.
17. Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міськради Гусаром І. М. було здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44 (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012), за результатами якого було складено акт від 29.10.2020.
18. В акті зазначено, що за результатами обстеження на місцевості було встановлено, що на сформований земельній ділянці площею 11,2724 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012) розташований цілісний майновий комплекс нежитлових будівель літ. ВН-1-6, літ. ВО-3 по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові, право власності на які зареєстроване за АТ «Сбербанк». Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-0005228442020, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 становить 11,2724 га. Вказана земельна ділянка використовується АТ «Сбербанк» для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу, нежитлових будівель літ. ВН-1-6, літ. ВО-3 по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові.
19. Згідно з витягом Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.07.2020 № 4633 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11,2724 га (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012) по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові склала 139 575 621,00 грн.
20. Відповідно до інформації Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 30.07.2020 № 4504/9/20-10-43-01-08 перевіркою бази даних нерухомого майна не встановлено, що АТ «Сбербанк» станом на 20.07.2020 є власником, користувачем або орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:10:002:0012 в розумінні статті 125 Земельного кодексу України.
21. З огляду на зазначені обставини Харківська міськрада стверджує, що АТ «Сбербанк» у період з 01.06.2020 по 31.10.2020 використовувало земельну ділянку, кадастровий номер 6310137900:10:002:0012, без здійснення плати за її використання та без державної реєстрації речових прав на неї у порядку, встановленому статтею 125 Земельного кодексу України.
22. Ураховуючи вищенаведене, Харківська міськрада зазначає, що внаслідок того, що відповідач - АТ «Сбербанк» у період з 01.06.2020 по 31.10.2020 не сплачував за користування земельною ділянкою по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, він зберіг за рахунок позивача - Харківської міськради як уповноваженого органу власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі 2 326 260,35 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
23. Господарський суд Харківської області рішенням від 19.04.2021 позов задовольнив повністю.
24. Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.11.2021 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
25. Судові рішення мотивовані тим, що АТ «МР Банк» як власник об`єктів нерухомого майна -нежитлових будівель літ. ВО-3 загальною площею 2 267,5 кв. м, літ. ВН-1-6 загальною площею 11 221,3 кв. м по Карачівському шосе, 44 у м. Харкові користувалося земельною ділянкою комунальної власності м. Харкова площею 11,2724 га по Карачінському шосе, 44 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:10:002:0012), на якій ці об`єкти розташовані, для їх експлуатації та обслуговування, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату за таке користування, внаслідок чого безпідставно, за рахунок позивача зберіг грошові кошти, які мав сплатити як орендну плату за користування земельною ділянкою та які підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
26. При цьому суди зазначили, що розмір безпідставно збережених грошових коштів визначено позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства на основі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки згідно з даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки.
27. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що з матеріалів справи не вбачається наявність додаткової угоди про поновлення укладеного між Харківською міськрадою та ПрАТ «Термолайф» договору оренди спірної земельної ділянки або судового рішення про визнання відповідної додаткової угоди укладеною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28. У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «МР Банк», в якій скаржник просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
29. Підставою касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
30. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми права, зокрема, статей 19, 129 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 120, 126 Земельного кодексу України, статей 7, 33 Закону України «Про оренду землі», статей 202- 205, 207, 215, 216, 377, 627- 629, 654, 782, 1212- 1214 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 10, 12, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 73, 74, 76, 77, 86, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені в зазначених скаржником постановах суду касаційної інстанції.
31. Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги доводи відповідача про суперечність наданого позивачем акта обстеження земельної ділянки від 29.10.2020.
32. Харківська міськрада та ПрАТ «Термолайф» правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
33. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
34. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України
36. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, АТ «МР Банк» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
37. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання, застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
38. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
39. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним та об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
40. АТ «МР Банк» в касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми права, зокрема, статей 19, 129 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 120, 126 Земельного кодексу України, статей 7, 33 Закону України «Про оренду землі», статей 202- 205, 207, 215, 216, 377, 627- 629, 654, 782, 1212- 1214 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 10, 12, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 73, 74, 76, 77, 86, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
41. У справі № 925/1121/17 товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до банку та приватного нотаріуса про визнання права власності на частину будівлі та визнання незаконним і скасування рішення приватного нотаріуса. Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним нотаріусом внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення права власності позивача на спірне нерухоме майно та набуття права власності на це майно банком на підставі іпотечних договорів, однак товариство з обмеженою відповідальністю не є іпотекодавцем за іпотечними договорами та не набувало такого статусу в силу положень статті 23 Закону України «Про іпотеку», а отже, право власності позивача на спірне нерухоме майно не могло бути припинене внаслідок звернення стягнення на нього за цими іпотечними договорами.
42. Предметом позову у справах № 915/672/17, № 922/2883/17, № 908/1190/17, № 920/717/17 та № 904/9027/17 була вимога про розірвання договору оренди землі, оскільки орендар продав нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці, яку він орендував, що є підставою для розірвання договору оренди землі.
43. У справі № 904/326/18 міська рада звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю з вимогою про розірвання договору оренди землі у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині здійснення проектування та забудови земельної ділянки, а також з вимогою про приведення земельної ділянки у її первинний стан.
44. У справах № 913/661/17, № 921/613/17-г/17, № 914/1925/18 та № 917/1739/17 позивач звернувся з позовом про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов у справах № 913/661/17 та № 921/613/17-г/17, а у справах № 914/1925/18 та № 917/1739/17 - відмовили в задоволенні позову. Переглянувши судові рішення у вказаних справах, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та направив вказані справи на новий розгляд до відповідних судів першої інстанції, з огляду на що у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 не викладено остаточного висновку щодо застосування норми права.
45. У справі № 911/3594/17 товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до селищної ради про скасування її рішення про надання згоди на реєстрацію права спільної власності територіальних громад сіл, селищ на частину будівлі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником майна, щодо якого надано згоду на реєстрацію права власності, а спірне рішення прийняте з перевищенням компетенції, визначеної статтею 30 та частиною другою статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки виконавчий комітет селищної ради не має права на надання згоди на реєстрацію права власності на нерухоме майно.
46. У справі № 916/675/15 обслуговуючий кооператив звернувся до суду з позовом до міської ради та фізичної особи-підприємця з вимогою про визнання незаконним і скасування рішення міської ради про передачу фізичній особі-підприємцю в оренду земельної ділянки та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між міською радою і фізичною особою-підприємцем.