ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6704/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Павленка Є.В.
від 09.09.2021
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі судді Майданевича А.Г., Суліма В.В., Коротун О.М.
від 10.11.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1. Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2»
2. Приватного нотаріуса Москаленко Наталії Олександрівни
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів та рішення правління, а також скасування державної реєстрації,
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача-1: не з`явилися,
від відповідача-2: не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2» та приватного нотаріуса Москаленко Наталії Олександрівни про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів членів ЖБК «Дарниця-2» про зміну складу правління, зміну складу членів кооперативу, на підставі яких 18 грудня 2020 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, про зміну керівника та зміну складу засновників (учасників) ЖБК «Дарниця-2»; визнання недійсним та скасування рішення правління ЖБК «Дарниця-2» про обрання нового голови правління, на підставі якого 18 грудня 2020 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, про зміну керівника та зміну складу засновників (учасників) ЖБК «Дарниця-2»; скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, про зміну керівника та зміну складу засновників (учасників) ЖБК «Дарниця-2», проведену приватним нотаріусом Москаленко Наталією Олександрівною.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 позов фізичної особи ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2» та приватного нотаріуса Москаленко Наталії Олександрівни про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів та рішення правління, а також скасування державної реєстрації залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із поданням позивачем відповідної заяви.
Житлово-будівельний кооператив «Дарниця-2» звернувся до суду з заявою про відшкодування йому судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/6704/21.
Короткий зміст оскаржених ухвали та постанови судів попередніх інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, заяву Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2» про компенсацію судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2» 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В частині вимог про стягнення 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що відповідачем-1 доведено реальність витрат на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 5 000,00 грн, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 910/6704/21, у якій просив їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив, що судами передніх інстанцій оскаржені рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування положення частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах щодо визнання дій позивача при подачі позову обґрунтованими чи необґрунтованими та частини шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах щодо застосування п`ятнадцятиденного строку з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на вирішення питання про розподіл судових витрат.
Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін.
Відповідач-2 правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду постановлених у справі рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу приписів частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 цієї ж статті).
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 цієї статті).
Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).