Постанова
іменем України
07 червня 2022 року?
м. Київ
справа № 761/23470/20
провадження № 51-1441км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:?
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:?
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Нескородяного А.М.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника Федірко С.І.,
розглянув касаційну скаргу прокурора Брянцевої В.Л., яка брала участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100007051 від 25 липня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Красятичі Поліського району Київської області, громадянина України, жителя м. Києва, такого, що судимості не мав,
та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Красятичі Поліського району Київської області, громадянина України, жителя м. Києва, такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами ?першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року засуджено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частиною 2 статті 307 КК і призначено кожному з них покарання із застосуванням статті 69 цього ж Кодексу ?у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням на них обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 КК.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими ?у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, ?за таких обставин.
ОСОБА_1 в кінці червня 2019 року, перебуваючи у невстановленому місці, ?за допомогою мобільного додатку "Телеграм" вступив у злочинну змову ?з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також щодо збуту психотропних речовин шляхом розкладання "закладок".
Надалі ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, 23 липня 2019 року приблизно о 18:51, перебуваючи у відділенні № 90 ТОВ "Нова Пошта" ?на просп. Перемоги, 80/57 у м. Києві, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP та психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін у великих розмірах, які надалі, зберігаючи при собі, переніс до місця свого проживання у кімнату АДРЕСА_1, де продовжив незаконно зберігати з метою збуту.
Наступного дня у вечірній час ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, запропонував ОСОБА_2 спільно з ним за грошову винагороду здійснити розкладання "закладок" на території Шевченківського району м. Києва.
Після цього ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, 25 липня 2019 року приблизно о 00:20, поклавши до свого рюкзака 80 пакетів та передавши ОСОБА_2 ще чотири пакети з раніше придбаними психотропними речовинами (останній поклав їх до кишені шортів, у які був одягнений), перенесли їх до станції Київського метрополітену "Берестейська" та цього ж дня в період часу з 01:30 до 06:40 розклали 46 із них за різними адресами ?у м. Києві у вигляді закладок поблизу житлових будинків.
Згодом цього ж дня в період часу з 07:20 по 07:30 та з 07:57 по 08:05 ?на АДРЕСА_2 в ході обшуку, затриманих у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виявлено та вилучено з лівої руки ОСОБА_1 поліетиленовий пакет із 32 згортками чорного кольору, ?одним згортком зеленого кольору та одним поліетиленовим пакетом, у яких містилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - ?PVP масою 5,811 г, та з лівої передньої кишені шортів, в які був одягнений ? ОСОБА_2, - поліетиленовий пакет із чотирма згортками чорного кольору, в яких містилася психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 1,076 г.
Крім того, 25 липня 2019 року під час оглядів місць події та слідчих експериментів, у ході яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували на місця, ?де вони розміщували закладки, було вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP та психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальною масою 4,302 г і 4,487 г відповідно.
Загальна маса вилученої PVP складає 10,113 г, що є великим розміром указаної психотропної речовини.
Загальна маса вилученого амфетаміну складає 5,563 г, що є великим розміром вказаної психотропної речовини.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року вказаний вирок залишено без зміни.
Постановою Верховного Суду від 29 червня 2021 року вказана ухвала апеляційного суду скасована та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції кримінального провадження щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вказаної ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора стосовно відсутності такої пом`якшуючої обставини - активного сприяння розкриттю злочину, оскільки злочинна діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сфері незаконного обігу психотропних речовин була виявлена та припинена працівниками правоохоронних органів.
Вказує, що ухвала апеляційного суду не містить належної оцінки доводів прокурора стосовно того, що засуджені займались незаконною діяльністю пов`язаною з незаконним збутом психотропних речовин, з корисливою метою та у великих розмірах. А також, не взято до уваги доводів апеляційної скарги прокурора стосовно того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоєно тяжкий злочин, спосіб та характер його вчинення, підвищену суспільну небезпеку скоєного, наявності корисливого мотиву, не враховано велику кількість придбаних та збутих психотропних речовин амфетаміну та PVP.
Прокурор вважає, що обставини, на які апеляційний суд послався в своїй ухвалі, а саме: наявність у засуджених захворювань, молодий їх вік, позитивні характеристики, зайнятість суспільно-корисною працею, не перебування останніх на обліку у лікаря нарколога та психіатраістотно, не знижують ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення та є даними про особу.
Стверджує прокурор і про те, що судом апеляційної інстанції фактично одній й ті ж характеризуючі дані про осіб засуджених були враховані як при призначенні покарання, з урахуванням положень статті 69 КК, так й при застосуванні положень статті 75 КК.
У запереченнях захисник засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Федірко С.А. просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу, доводи засуджених та захисника, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає до задоволення на наступних підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2, правильність кваліфікації їх дій за частиною 2 статті 307 КК, дотримання вимог статті 349 КПК під час дослідження доказів, призначене покарання із застосуванням статті 69 КК у касаційній скарзі прокурор не оспорює.
Доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів вважає обґрунтованими.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень частини 2 статті 418, статті 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Статтею 65 КК встановлено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно із статтею 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Положенням частиною 2 статті 439 КПК передбачено, що вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Як убачається з вироку районного суду, який був залишений без зміни ухвалою апеляційного суду від 4 лютого 2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено покарання із застосуванням статті 69 КК у виді позбавлення волі строком на 5 років, від якого звільнено з випробуванням відповідно до статті 75 КК. Зокрема, суд першої інстанції враховував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, їх ставлення до вчиненого, дані про особу винних, які на диспансерних обліках у нарколога та психіатра не перебувають, характеризуються виключно позитивно, неодружені, офіційно працевлаштовані в ТОВ "Студія Модерна" на посаді комерційного агента, навчаються, вперше притягуються до кримінальної відповідальності. Також, суд узяв до уваги відсутність обтяжуючих покарання обставин та обставини, що пом`якшують покарання, якими визнав для ОСОБА_1 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність генетичного захворювання та ряду хронічних захворювань, молодий вік, а для ОСОБА_2 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність тяжких хронічних захворювань, молодий вік.
Врахувавши викладене, з огляду на роль та ступінь участі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненому кримінальному правопорушенні, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх виключно позитивні характеристики, суд дійшов висновку про можливість застосування положень статті 69 КК та призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої частиною 2 статті 307 КК, оскільки саме таке покаранням, на переконання суду, досягне мету, передбачену частиною 2 статті 50 цього Кодексу.