Постанова
Іменем України
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 190/1457/20
провадження № 61-11897св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей П`ятихатської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2021 року у складі судді Кудрявцевої Ю. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопаді 2020 року Акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей П`ятихатської районної державної адміністрації, про позбавлення права користування житловим приміщенням неправомірно зареєстрованих осіб та зняття з реєстраційного обліку.
На обґрунтування позову посилається на таке. Між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір кредиту від 07 вересня 2007 року № DNJPG100001940, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 8 500,00 дол. США строком до 07 вересня 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 56,40 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договором іпотеки передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише за умови отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Проте відповідач всупереч вимог договору іпотеки одразу після його підписання у спірному житловому будинку зареєстрував ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Тому мешканці, які були зареєстровані з порушенням вимог законодавства у спірному житловому будинку, що є предметом іпотеки, не мають права користуватись житловим будинком.
З урахуванням наведеного банк просив припинити дії, які порушують право сторони договору шляхом визнання дій ОСОБА_1 , щодо реєстрації у предметі іпотеки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 неправомірними та вчиненими з порушенням умов законодавства; позбавити неправомірно зареєстрованих осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2021 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами підстав та суспільної необхідності втрати відповідачами права користування спірним житловим будинком, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2021 року рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не довів, що реєстрація у спірному будинку членів сім`ї іпотекодавця, одними з яких є малолітні діти, порушує права позивача, перешкоджає йому у реалізації, у передбачений законом спосіб, прав іпотекодержателя.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що іпотекодержатель не надав своєї згоди на реєстрацію відповідачів у спірному будинку, який є предметом іпотеки, що є порушенням умов договору іпотеки та статті 629 ЦК України. Позовні вимоги стосуються не виселення відповідачів, а позбавлення права користування спірним будинком, тому суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин статтю 109 Житлового кодексу України (далі - ЖК України). Спірний будинок придбаний ОСОБА_1 за кредитні кошти, а тому виселення відповідачів можливе без надання їм іншого постійного приміщення.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених Верховним Судом України у постановах від 22 червня 2016 року у справі № 6-197цс16, від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 07 вересня 2007 року укладений кредитний договір № DNJPG100001940.
Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 8 500,00 дол. США строком до 07 вересня 2012 року, а він зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 07 вересня 2007 року уклали договір іпотеки. Згідно з пунктом 35.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 56,40 кв. м, житловою площею 28,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а. с. 6-8, 9-11).
Зазначений будинок, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , є предметом іпотеки, виступає як забезпечення зобов`язання ОСОБА_1 за споживчим кредитом, наданим йому АТ КБ «ПриватБанк» в іноземній валюті - доларах США.
У цьому будинку зареєстровано місце постійного проживання відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а. с. 12).
ОСОБА_2 є сином відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - невісткою, а малолітні: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - онуками іпотекодавця ОСОБА_1 , а отже, є членами його сім`ї.
Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 197 189 грн. Звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки не здійснювалося (а. с. 74-75).
Згідно з довідками від 27 січня 2021 року № 1523/17.40-34, № 1522/17.40-31, виданими П`ятихатським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), зазначене рішення знаходиться на виконанні у цьому відділі; станом на 20 січня 2021 року на користь АТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 стягнуто 41 490,98 грн, а з ОСОБА_2 - 38 317,51 грн (76-77).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 18 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок на АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 03 вересня 2003 року Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 07 вересня 2007 року уклали договір іпотеки. Згідно з пунктом 35.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 56,40 кв. м, житловою площею 28,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а. с. 6-8, 9-11).