Постанова
Іменем України
10 червня 2022 року
м. Київ
справа № 332/752/20
провадження № 61-3332св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Запорізька міська рада,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 12 листопада 2020 року в складі судді Яцуна О. С. та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2021 року в складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради та просила визнати за нею право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона разом зі своєю родиною постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
У квартиру вона вселилась зі згоди наймача ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості зареєструватися за місцем свого проживання. Іншого житла вона не має.
Посилаючись на те, що з часу вселення і до теперішнього часу (майже п`ять років) вона постійно проживає і користується житловим приміщенням як член сім`ї (донька дружини квартиронаймача), бере участь у витратах, пов`язаних з оплатою комунальних послуг, з ОСОБА_2 вони мали спільний бюджет, вели господарство, просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 12 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки позивач не надала належних, допустимих та достатніх доказів того, що вселилася в спірну квартиру в установленому законом порядку як член сім`ї наймача, за згодою останнього, на постійне місце проживання, вела з ним спільне господарство, приймала участь в утриманні квартири.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 12 листопада 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2021 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень зазначила необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року в справі № 6-60цс12 та застосованого апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не надали належної оцінки доказам у справі, не врахували, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі, а тому помилково відмовили в позові.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 травня 2021 року справа № 332/752/20 надійшла до Верховного Суду.
Запорізька міська рада надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що 18 вересня 2012 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_2 видано ордер № 639 на житлове приміщення серії № М, згідно з яким надано право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , на сім`ю з однієї особи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 64 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.