Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 459/3458/14-ц
провадження № 61-16068св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_6 була одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 . В цій квартирі вона проживала одна. Жодної сторонньої допомоги від родичів вона не отримувала, хоча, з огляду на те, що була особою похилого віку, постійно потребувала такої допомоги. Відтак, ОСОБА_6 постійно зверталася за допомогою до сусідів.
Квартира позивача розташована поряд із квартирою ОСОБА_6 , а тому вона часто зверталась до ОСОБА_1 за допомогою. Фактично останні три роки позивач постійно допомагала ОСОБА_6 у її побуті, а саме, прибирала помешкання, займалась пранням, закупляла продукти харчування, виконувала інші дрібні доручення своєї сусідки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
Після її смерті позивач дізналася, що 05 червня 2012 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого свою квартиру АДРЕСА_1 і все інше майно заповіла ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що у встановлений законом термін не прийняла спадщину, у зв`язку із чим їй було відмовлено у видачі свідоцтва та роз`яснено право звернення до суду на підставі положень статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Стверджує, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з причин вчинення щодо неї шахрайства.
Просила визначити їй додатковий двомісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 2 місяці з дати набрання рішенням законної сили.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску строку є поважними, враховуючи дати виникнення, перебігу та результат судового спору у рамках цивільної справи № 459/3835/13-ц, а також вчинення щодо позивача злочину за ознаками частини першої статті 190 КК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач знала про відкриття спадщини і для прийняття спадщини мала подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог частини першої статті 1270 ЦК України, однак цього протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини не зробила. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що обставини, на які посилалася позивач щодо наявності спору у рамках цивільної справи № 459/3835/13-ц, а також вчинення щодо позивача злочину за ознаками частини першої статті190 КК України, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки позивач не була позбавлена можливості подати нотаріусу заяву у строк, встановлений законом для прийняття спадщини. При цьому шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 сплинув ІНФОРМАЦІЯ_2, а до суду позивач звернулася у липні 2014 року, тобто за спливом 1 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, постанову Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року скасувати, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 серпня 2020 року залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач зверталася до нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори Зайця М. В. у квітні 2013 року і бажала подати письмову заяву про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено через відсутність свідоцтва про смерть ОСОБА_6 . Ці обставини підтвердив державний нотаріус Заєць М. В. при розгляді іншої цивільної справи № 459/3835/13-ц про визнання заповіту недійсним. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми частини 3 статті 1272 ЦК України. Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, Істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Зважаючи на конкретні обставини справи суд може визнати і інші обставини пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини поважними. На таку поважну причину позивач вказувала в суді першої інстанції, а саме внаслідок перешкоди у прийнятті у неї заяви нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Зайцем М. В., вона вимушено звернулась за правовою допомогою до секретаря судових засідань Сокальського районного суду Львівської області Коваль Ю. Я., яка внаслідок підробленого рішення на ім`я позивача про визнання за нею права власності на спадкове майно - квартири по АДРЕСА_2 , засуджена за статтею 383 КК України. Однак суд апеляційної інстанції, необґрунтовано відкидаючи аргументи позивача, знівелював справедливий та неупереджений розгляд справи, дослідження доказів, скасував законне та справедливе рішення суду першої інстанції. Судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке полягає в тому, що він розглянув справу у відсутності позивача та його представника, який подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням у відпустці. Постановою Львівського апеляційного суду у цій справі порушені принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права. Судом апеляційної інстанції не врахований висновок Верховного Суду у складі постійної колеги суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/7058/19, згідно якого у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не перевіряли: чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , чи здійснювався нотаріусом виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. Відтак судом апеляційної інстанції не врахований висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Суд апеляційної інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме статтю 63 Закону України «Про нотаріат» та пункти 2.2 та 3.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали відзив на касаційну скаргу, у якому просять відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки вона безпідставна та необґрунтована, оскаржену постанову Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 459/3458/14-ц, витребувано справу з суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року матеріали цивільної справи № 459/3458/14-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Червоноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 та у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 05 червня 2012 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також все інше своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося і на що вона буде мати законне право заповіла позивачу.
Згідно витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 05 червня 2012, державний нотаріус Заєць М. В. Червоноградської державної нотаріальної контори 05 червня 2012 року посвідчив заповіт ВРС № 616166.