Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 725/7028/19
провадження № 61-15998св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач) - ОСОБА_1 ,
відповідачі (позивачі): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідачі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Чернівецька міська рада,
треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду
м. Чернівців від 01 червня 2021 року у складі судді Вольської-Тонієвич О. В.
та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Чернівецької міської ради, треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші, про визнання незаконним
та скасування рішення Чернівецької міської ради від 02 квітня 2009 року № 888, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Позовна заява обґрунтована тим, що він є власником квартири за адресою:
АДРЕСА_1 . Біля цього будинку розташований будинок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
З часу зведення житлових будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у їх мешканців та мешканців будинку АДРЕСА_3 в загальному користуванні була спільна прибудинкова територія, на якій був заїзд до будинків, дитячий майданчик, лавочки та столики, де всі проводили дозвілля.
Наприкінці 2018 року мешканці будинку АДРЕСА_3 навколо земельної ділянки загального користування встановили паркан.
Рішенням Чернівецької міської ради від 02 квітня 2009 року ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передано безоплатно у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд земельну ділянку на АДРЕСА_3 30 червня 2009 року видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
Вважає, що рішення Чернівецької міської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку видані відповідачам незаконно, його та інших мешканців позбавлено можливості використовувати земельну ділянку для задоволення своїх житлових, соціальних потреб. Також позбавлено їх права
на безоплатне отримання у спільну сумісну власність цієї земельної ділянки.
Позивач просив суд:
1) визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Чернівецької міської ради від 2 квітня 2009 року № 888 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині безоплатного передання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд земельної ділянки площею 0,0488 га на АДРЕСА_3 ;
2) визнати недійсним державний акт на право власності, серії ЯЕ № 342877 від 30 червня 2009 року на земельну ділянку на
АДРЕСА_3 площею 0,0488 га, виданий на ім`я ОСОБА_5 .
У травні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися
до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші, про визнання права власності
на земельну ділянку.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були співвласниками земельної ділянки площею 0,0488 га
на АДРЕСА_3 .
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 17 квітня 2019 року право спільної сумісної власності на цю земельну ділянку припинено
та визначено, що частки кожного із співвласників є рівними і становлять
по 1/7.
Після смерті ОСОБА_5 її частку у спірній земельній ділянці у рівних частинах успадкували ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , яким 06 грудня 2019 року державний нотаріус Першої чернівецької державної нотаріальної контори видав свідоцтво про право на спадщину за законом.
03 квітня 2020 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 подарували свої частки земельної ділянки ОСОБА_4 .
Права ОСОБА_1 не порушені, оскільки він жодного відношення до цієї земельної ділянки не має.
Позивачі за зустрічним позовом просили:
1) визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/14 ідеальні частки земельної ділянки площею 0,0488 га на АДРЕСА_3 ,
з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
2) визнати за ОСОБА_3 , право власності на 3/14 ідеальні частки земельної ділянки площею 0,0488 га на АДРЕСА_3 ,
з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
3) визнати за ОСОБА_4 право власності на 4/7 ідеальні частки земельної ділянки площею 0,0488 га на АДРЕСА_3
з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 01 червня 2021 року в задоволенні позову та зустрічного позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи немає доказів визначення генеральним планом м. Чернівців та планом земельно-господарського устрою земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , і що до складу земельної ділянки, переданої їм у власність, увійшла частина земель загального користування, а саме проїзду.
Будь-яких інших доказів, які свідчили б про порушення права ОСОБА_1
на користування землями загального користування у зв`язку із зменшенням розміру проїзду, позивач за первісним позовом не надав.
Невизнання ОСОБА_1 права власності відповідачів на спірну земельну ділянку не може бути підставою для задоволення зустрічного позову, адже вказане право власності зареєстроване за відповідачами у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим не потребує додаткового підтвердження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 серпня 2021 року рішення суду першої інстанції в частині, яка оскаржується, змінено, та викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови апеляційного суду. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскарження пункту 1 рішення Чернівецької міської ради від 2 квітня 2009 року № 888 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині безоплатної передачі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель
і споруд спірної земельної ділянки, а також державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 342877 від 30 червня 2009 року без оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 17 вересня 2019 року, договору дарування від 03 квітня 2020 року, свідоцтва про право на спадщину
за законом від 06 грудня 2019 року, які є підставою набуття спірної ділянки
у володіння ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не відновить ймовірно порушене право позивача, а тому є неефективним способом захисту.
Враховуючи те, що позивач за первісним позовом обрав неефективний спосіб захисту, суд першої інстанції не мав підстав робити висновки щодо обґрунтованості та доведеності позову.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що нормами цивільного законодавства визначено цілісність об`єкта нерухомості
із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Отже, з моменту набуття права власності на квартиру у багатоквартирному будинку позивач фактично набув право користування спірною земельною ділянкою.
Зазначає, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 468/1375/15-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/7353/13-ц, від 17 березня 2020 року у справі
№ 274/4841/17, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі
№ 569/17272/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.
Судові рішення оскаржено в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради від 02 квітня
2009 року № 888, визнання недійсним державного акта на право власності
на земельну ділянку, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України оскаржувані рішення в частині зустрічного позову не є предметом касаційного перегляду.