Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 509/5248/19
провадження № 61-12598св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кисельова Надія Володимирівна, державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергій Васильович,
третя особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Савицькою Оксаною Миколаївною, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 листопада 2020 року у складі судді Гандзій Д. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Комлевої О. С., Князюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (далі -
ТОВ «ФК «Алькор Інвест»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кисельової Н. В. (далі - приватний нотаріус
Кисельова Н. В., приватний нотаріус), державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С. В. (далі - державний реєстратор Манюта С. В.) про скасування рішень державного реєстратора.
Обґрунтовуючи позов, посилався на те, що заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 січня 2016 року у справі № 509/5326/15-ц задоволено позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до АТ «Банк «Фінанси та кредит», визнано недійсним кредитний договір № к-2407, укладений 16 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_2 (далі - кредитний договір), визнано недійсним договір іпотеки, укладений 16 жовтня 2007 року між
ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3 (далі - договір іпотеки)
на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором; визнано недійсним договір поруки від 29 квітня 2009 року № 29/09 (далі - договір поруки), укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_4
як поручителем, ОСОБА_2 як боржником для забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, додаткову угоду від 08 вересня 2011 року № 1 до договору поруки, укладену між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_4 як поручителем і ОСОБА_2 як боржником; зобов`язано приватного нотаріуса зняти заборону відчуження майна шляхом вчинення відповідних нотаріальних дій зі зняття заборони на відчуження з незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 58 % на
АДРЕСА_1 , а також із земельної ділянки площею 0,0500 га на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на
АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_3 та є предметом договору іпотеки, шляхом виключення записів
з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 жовтня 2007 року № 49, зареєстрованого в реєстрі за номером 6366, а також
від 16 жовтня 2007 року № 50, зареєстрованого в реєстрі за номером 6367,
та виключення запису з Державного реєстру іпотек від 16 жовтня 2007 року
№ 6365 на суму основного зобов`язання в розмірі 71 000,99 євро.
Відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених 21 квітня 2016 року між ним і ОСОБА_3 , він є власником земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074, та незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю 58 % за адресою: АДРЕСА_1 .
06 грудня 2017 року він передав вказане нерухоме майно в іпотеку
АТ «Ощадбанк». Згідно з договором іпотеки на це майно накладено заборону відчуження, номери записів 23780775 і 23780635, та зазначено,
що іпотекодержателем є АТ «Ощадбанк», а іпотекодавцем є він, ОСОБА_1
10 вересня 2019 року він дізнався, що стосовно вказаних об`єктів нерухомості
до спеціального розділу Державного реєстру іпотек внесений запис про іпотеку № 14171132, згідно з яким боржником є ОСОБА_2 , майновим поручителем
є ОСОБА_3 , іпотекодержателем є ТОВ «ФК «Алькор Інвест»,
та на це нерухоме майно як на майно ОСОБА_3 накладено заборону, номери записів 14171066 і 14171018, внесені 09 липня 2019 року державним реєстратором Манютою С. В., а 10 липня 2019 року прийнято рішення
№ 47699981 про скасування скасованого запису про обтяження № 1417066
і рішення про скасування номер 47700129, яким було скасовано скасований запис про обтяження № 14171018.
У результаті неправомірних дій державного реєстратора Манюти С. В. одночасно існують іпотеки, заборони, де власником майна зазначено його, ОСОБА_1 ,
а також старі заборони, де майновим поручителем була колишня власниця нерухомого майна ОСОБА_3 .
Крім цього, знаючи, що власником нерухомого майна на цей момент є саме він, 17 липня 2019 року приватний нотаріус Кисельова Н. В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номери 47827162 і 7827410, якими внесла зміни до іпотек відносно вказаної земельної ділянки та незавершеного будівництвом житлового будинку, зареєструвавши іпотекодержателем
ТОВ «ФК «Алькор Інвест», внесла зміни до державної реєстрації прав
та їх обтяжень, не врахувавши, що колишня власниця нерухомого майна ОСОБА_3 , уклавши 23 квітня 2019 договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 312, з 21 квітня 2016 року вже не була власницею вказаного майна.
Посилаючись на викладене, просив суд:
1) скасувати рішення про скасування державного реєстратора Манюти С. В. від 10 липня 2019 року № 47699981 та скасувати запис про обтяження
№ 14171066, яким накладено заборону на відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:01:003:1074, вчинений на підставі зазначеного рішення;
2) скасувати рішення про скасування державного реєстратора Манюти С. В. від 09 липня 2019 року № 47696838 та скасувати запис про іпотеку
№ 14171160, вчинений на підставі зазначеного рішення, стосовно незавершеного будівництвом житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами готовністю 58 %;
3) скасувати рішення про скасування державного реєстратора Манюти С. В. від 10 липня 2019 року № 47700129 та скасувати запис про обтяження
№ 14171018, вчинений на підставі зазначеного рішення, стосовно незавершеного будівництвом житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами готовністю 58 %;
4) скасувати рішення про скасування державного реєстратора Манюти С. В. від 09 липня 2019 року № 47697065, скасувати запис про іпотеку
№ 14171132 стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:01:003:1074, вчинений на підставі зазначеного рішення;
5) скасувати рішення приватного нотаріуса Кисельової Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 липня 2019 року № 47827162, яким проведено реєстрацію іпотеки на незавершений будівництвом житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами готовністю
58 %;
6) скасувати рішення приватного нотаріуса Кисельової Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 липня 2019 року № 47827410, яким проведено реєстрацію іпотеки на земельну ділянку, кадастровий номер 5123755800:01:003:1074.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 15 червня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав не доведеними обставини, на які позивач посилався на обґрунтування заявлених вимог, а вимоги про скасування рішень державного реєстратора, виходячи із встановлених у справі обставин, - безпідставними.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У липні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Савицька О. М., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 листопада 2020 року
та постанову Одеського апеляційного суду від 15 червня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та зазначає, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19)
та у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 915/572/17,
від 21 січня 2021 року у справі № 925/1222/19, від 18 січня 2018 року у справі
№ 521/8178/16-ц (провадження № 61-696св18).
Також касаційна скарга містить посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі
№ 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19), та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 487/1398/15 (провадження № 61-1175св18), від 27 травня 2020 року у справі № 905/294/17.
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає те,
що суди вийшли за межі позовних вимог, надавши оцінку діям державного реєстратора щодо припинення іпотеки, проведеним 14 квітня 2016 року.
Вважає безпідставними висновки судів попередніх інстанцій про те,
що державний реєстратор є неналежним відповідачем за позовними вимогами про визнання незаконною іпотеки, скасування запису про її державну реєстрацію та обтяження предмета іпотеки.
Вважає, що він є добросовісним набувачем майна, а тому є правові підстави для задоволення позову про скасування записів, пов`язаних із попередньою іпотекою, наявність яких порушує його права як власника.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 509/5248/19, витребувано її з Овідіопольського районного суду Одеської області.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2021 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 16 жовтня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»
та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № к-2407, згідно з яким банк
на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 71 000,00 євро, а ОСОБА_2 зобов`язалась повернути кредит згідно з графіком погашення заборгованості за кредитним договором.
На забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 за цим кредитним договором у цей же день між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_4 укладено договір поруки.
Також між банком і ОСОБА_3 16 жовтня 2007 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала в іпотеку належне їй майно: незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 58 %, що знаходиться на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0500 га за цією ж адресою. 16 жовтня 2007 року договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федоренко Т. М. та зареєстрований в реєстрі
за № 6365. Відповідно до статті 73 Закону України «Про нотаріат» накладена заборона № 49 на відчуження зазначеного в договорі незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 58%, яка зареєстрована в реєстрі
за № 6366, а також накладена заборона № 50 на відчуження зазначеної
в договорі земельної ділянки, яка зареєстрована в реєстрі за № 6367,
до припинення чи розірвання зазначеного договору.
У подальшому до зазначених кредитного договору, договору поруки
та іпотечного договору сторонами цих договорів укладались додаткові договори та угоди від 28 липня 2008 року, від 01 листопада 2008 року, від 28 квітня
2009 року, від 08 вересня 2011 року, від 23 листопада 2012 року.
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області
від 19 січня 2016 року у справі № 509/5326/15-ц задоволено позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т. М.
Визнано недійсним кредитний договір № к-2407, укладений 16 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_2 .
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 16 жовтня 2007 року між
ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3 на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, відповідно до якого
в іпотеку банку було передано належні ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0500 га, кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074, та незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 58 % за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір поруки від 29 квітня 2009 року № 29/09, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_4 як поручителем,
ОСОБА_2 як боржником, для забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором.
Визнано недійсною додаткову угоду від 08 вересня 2011 року № 1 до договору поруки, укладену між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_4
як поручителем і ОСОБА_2 як боржником.
Зобов`язано приватного нотаріуса зняти заборону відчуження майна шляхом вчинення відповідних нотаріальних дій зі зняття заборони на відчуження
з незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 58 %
на АДРЕСА_1 , а також із земельної ділянки площею 0,0500 га на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_3 та є предметом договору іпотеки, шляхом виключення записів
з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 жовтня 2007 року № 49, зареєстрованого в реєстрі за номером 6366, а також
від 16 жовтня 2007 року № 50, зареєстрованого в реєстрі за номером 6367,
та виключення запису з Державного реєстру іпотек від 16 жовтня 2007 року
№ 6365 на суму основного зобов`язання в розмірі 71 000,99 Євро.
Заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 січня 2016 року у справі № 509/5326/15-ц не набрало законної сили, оскільки ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 квітня 2016 року було задоволено заяву АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про перегляд заочного рішення від 19 січня 2016 року, рішення скасовано і справу передано до канцелярії суду для подальшого автоматичного розподілу.
У подальшому ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області
від 05 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - приватний нотаріус Федорченко Т. М., про визнання кредитного договору, договору іпотек та договору поруки недійсними, а також про виключення з Державного реєстру іпотеки та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна залишено без розгляду. Ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 серпня
2016 року не оскаржувалась і набрала законної сили 11 серпня 2016 року.
Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про те, що це рішення було виконане у частині зняття заборони на відчуження майна шляхом вчинення відповідних нотаріальних дій матеріали справи не містять.