Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 571/731/21
провадження № 61-3430св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 січня 2022 року в складі колегії суддів: Хилевич С. В., Боймиструк С. В., Гордійчук С. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Заповіт спадкодавець не складала. На день смерті з нею проживали: ОСОБА_4 - сестра тітки, та ОСОБА_5 - чоловік ОСОБА_4 .
Позивач, як племінниця спадкодавця, відповідно до статті 1266 ЦК України, оскільки мати позивача - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спадкування за правом представлення, звернулася до нотаріальної контори. Нотаріус зареєстрував спадкову справу, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовив. Відмова обґрунтована тим, що позивач пропустила 6-ти місячний строк звернення із відповідною заявою до нотаріуса.
Позивач вказувала, що строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з поважної причини. У зв`язку з пандемією коронавірусу COVID-19, 11 березня 2020 року КМ України прийняв постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою на всій території України було запроваджено карантин. Лише 04 травня 2020 року були внесені зміни до постанови КМ України від 11 березня 2020 року № 211 та пом`якшено карантинні обмеження, зокрема, з 11 травня 2020 року дозволялось діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. При цьому Міністерство охорони здоров`я України через свій офіційний сайт роз`яснювало про необхідність навіть після 11 травня 2020 року не відвідувати громадських місць, перебувати вдома та вирішувати питання дистанційно. Оскільки позивач є пенсіонером з інвалідністю, відноситься до «групи ризику», то вона дотримувалася вказівок медичного відомства. Строк для прийняття спадщини сплив у період запровадженого карантину і ця обставина є поважною, оскільки не залежала від волі позивача.
Позивач зазначала, що її тітка - ОСОБА_4 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , адже на день відкриття спадщини вони проживали разом. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, спадщину після її смерті прийняв чоловік - ОСОБА_5 , оскільки на день смерті проживав разом з нею. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, а спадщину після його смерті прийняв племінник ОСОБА_2 , у зв`язку з чим саме його вказує відповідачем у справі.
ОСОБА_1 просила:
визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року в складі судді: Комзюк А. Ф., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
оскільки спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , то до 14 травня 2020 року позивач мала право подати заяву про прийняття спадщини. Згідно повідомлення приватного нотаріуса Рокитнівського районного нотаріального округу Рівненської області Тарасюка О. Г. від 16 вересня 2021 року, 16 листопада 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті тітки - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
в обґрунтування поважності причин пропуску звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки позивач посилається на оголошений карантин та те, що вона віднесена до групи ризику. Відповідно до довідки МСЕК серії РВН № 0212167 встановлено, що ОСОБА_1 є особою із інвалідністю третьої групи довічно;
за змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. У постанові від 03 червня 2021 року по справі № 636/1160/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій;
постановами КМ України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень. Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії. Отже, обмеження, які діяли з 12 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року в Україні у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами, вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки. Також слід врахувати, що два місяці з шестимісячного строку припали на період дії карантинних обмежень, за відсутності яких позивач цілком могла вчинити дії, пов`язані з прийняттям спадщини;
пропуск строку є незначним (із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася 16 листопада 2020 року, тобто, через шість місяців після закінчення шестимісячного терміну, три з яких припали на карантинні обмеження). Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті тітки та є поважними. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20;
таким чином позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року скасовано та відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо;
враховуючи, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому останнім днем визначеного законом строку прийняття спадщини було 14 травня 2020 року. До нотаріуса позивач звернулася 16 листопада 2020 року, а тому пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає 6 місяців 2 дні. Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) зробив правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Зазначені вимоги закону і висновки судом першої інстанції належним чином враховані не були;
мотивуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається на оголошений карантин та те, що вона віднесена до «групи ризику». Проте надані позивачем докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з введеними карантинними обмеженнями не є об`єктивними і переконливими доказами, оскільки охоплюють лише частину строку, встановленого на прийняття спадщини. Так, спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останнім днем звернення до нотаріуса із заявою було 14 травня 2020 року. При цьому береться до уваги, що постановами КМ України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Тобто позивач, обґрунтовуючи неможливість своєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини, фактично на увазі мала період часу починаючи з 11 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року. Отже, позивачем не надано, а судом першої інстанції не встановлено існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини до 11 березня 2020 року взагалі. Окрім іншого, судом не надано належної правової оцінки і тій обставині, що після 31 серпня 2020 року (пом`якшення карантинних обмежень) до дати звернення із заявою про прийняття спадщини - 16 листопада 2020 року, минуло 2 місяці 16 днів. Жодних же доказів щодо поважності причин зволікання зі зверненням до нотаріуса позивачем не надано. Натомість судом попередньої інстанції встановлено, що пропуск строку є незначним, не зазначивши, на підставі яких доказів такі обставини встановив;
з`ясувавши, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини більше ніж на 6 місяців, однак не встановивши при цьому обставин, які створювали об`єктивні та непереборні труднощі позивачу для подання такої заяви, суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме частину третю статті 1272 ЦК України, за змістом якої підлягає визначенню додатковий строк для прийняття спадщини лише за наявності поважної причини, та зробив помилковий висновок про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини. Перебування особи на карантинних заходах, як причина пропуску строку для прийняття спадщини, не може бути визнана поважною, оскільки сама по собі ця обставина без встановлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, чого позивачем доведено не було. Тому позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не доведено наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Аргументи учасників справи
У березні 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, в якій просить: оскаржену постанову апеляційного суду скасувати; залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20 та від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20. Верховним Судом зроблено висновки, що необхідність дотримання карантинних обмежень, запроваджених постановами КМ України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19. спричиненої коропавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, тому спадкоємець за таких обставин має право на визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказує, що помилковим є висновок апеляційного суду про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав пропуск строку, який минув після пом`якшення карантинних обмежень до моменту подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса (з 01 вересня 2020 року по 16 листопада 2020 року) є незначним. Позивач подала заяву про прийняття спадщини через 2 місяці та 16 днів після пом`якшення карантинних обмежень. У цей період позивач вживала заходів щодо збору необхідних документів, зокрема тих, які підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка - ОСОБА_4 , яка проживала разом з спадкодавцем ( ОСОБА_3 ). Вказана подія теж вплинула на можливість звернення до нотаріуса, оскільки позивач допомагала в похованні ОСОБА_7 . Також через стрес та емоційний стан певний час після її смерті не могла сконцентруватися на вчиненні необхідних дій, зокрема і дій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
У червні 2022 року ОСОБА_2 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відзив мотивовано тим, що враховано що у позивача було достатньо часу для прийняття спадщини, як до початку карантинних обмежень, так і після послаблення карантину. Не вважаються поважними наступні причини пропуску строку для прийняття спадщини: 1) юридична неграмотність та необізнаність спадкоємців; 2) подання заяви про прийняття спадщини за місцем проживання спадкоємця, а не за місцем її відкриття: 3) відсутність можливості вчасно звернутися до нотаріуса з причин великої черги; 4) хвороба членів сім`ї спадкоємців; 5) надмірна заклопотаність на роботі; 6) тяжкий матеріальний стан спадкоємців тощо. Вживання заходів щодо збору документів, через стрес та емоційний стан після смерті родичів не вважаються поважними на які постилається позивач у касаційній скарзі. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для и прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.