Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 757/39546/20-ц
провадження № 61-21280св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг та кредитування»,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернявська Анастасія Сергіївна, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг та кредитування», яку підписано представником Диким Юрієм Олеговичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року в складі судді: Остапчук Т. В., та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в складі колегії суддів:Вербової І. М., Головачова Я. В., Нежури В. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг та кредитування» (далі - ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О. С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернявська А. С., товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (далі - ТОВ «ФК «Морган Кепітал»), про скасування рішень про держану реєстрацію, записів про реєстрацію, витребування майна із незаконного володіння та визнання правочину недійсним.
Позов мотивований тим, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 140-12/07-2005К від 12 липня 2005 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» 12 липня 2005 року укладено договір іпотеки № 140-12/07-2005К-2 за умовами якого банку в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
30 жовтня 2019 року АТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором та договором іпотеки на користь ТОВ «ФК «Морган Кепітал», яке цього ж дня відступило права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки на користь ТОВ «ФК «Факторинг та Кредитування».
09 грудня 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Малим О. С. право власності на предмет іпотеки зареєстровано за ТОВ «ФК «Факторинг та Кредитування» на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Позивач вказував, що при здійсненні зазначеної реєстраційної дії державним реєстратором не було належним чином встановлено наявності факту виконання умов правочину, не було належним чином перевірено документи щодо наявності підстав для зупинення та/або відмови у державній реєстрації прав та не встановлено факту наявності застереження в іпотечному договорі та факту належного отримання вимоги про усунення порушень та завершення тридцятиденного строку на усунення порушень позичальником.
Позивач зазначав, що земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:82:143:0018, 04 лютого 2020 року була відчужена на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спільну власність. У подальшому між вказаними особами та ТОВ «ФК «Факторинг та Кредитування» укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 06 лютого 2020 року. Такі дії позивач вважав такими, що вчинені з метою приховування протиправних намірів по незаконному відчуженню нерухомого майна та ускладненню процедури його витребування із незаконного володіння.
ОСОБА_1
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію № 50095775 від 09 грудня 2019 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Малим О. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за номером запису про право власності - 34531611, за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1981268680000;
визнати протиправним і скасувати запис про право власності № 34531611 від 09 грудня 2019 року на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Факторинг та Кредитування» (ідентифікаційний код юридичної особи 42577750, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 41-41А);
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію індексний номер № 50971518 від 04 лютого 2020 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернявською А. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за номером запису про право власності - 35334252, 35334256, за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1981268680000;
визнати протиправним і скасувати записи про право власності № 35334252, 35334256 від 09 грудня 2019 року на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 );
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію № 51013045 від 06 лютого 2020 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернявською А .С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за номером запису про встановлення права користування - 35372739, за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1981268680000;
визнати протиправним і скасувати запис про реєстрацію іншого речового права № 35372739 від 06 лютого 2020 року щодо встановлення права забудови земельної ділянки (суперфіцію) на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у розмірі частки 4/5 та ОСОБА_3 у розмірі частки 1/5 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 06 лютого 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернявською А. С. за реєстровим № 57.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію № 50095775 від 09 грудня 2019 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Малим О. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за номером запису про право власності - 34531611, за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1981268680000.
Визнано протиправним і скасовано запис про право власності № 34531611 від 09 грудня 2019 року на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Факторинг та Кредитування».
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію індексний номер № 50971518 від 04 лютого 2020 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернявською А. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за номером запису про право власності - 35334252, 35334256, за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1981268680000.
Визнано протиправним і скасовано записи про право власності № 35334252, 35334256 від 09 грудня 2019 року на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію № 51013045 від 06 лютого 2020 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернявською А. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за номером запису про встановлення права користування - 35372739, за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1981268680000.
Визнати протиправним і скасувати запис про реєстрацію іншого речового права № 35372739 від 06 лютого 2020 року щодо встановлення права забудови земельної ділянки (суперфіцію) на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 (нуль цілих одна десята) га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 в розмірі частки 4/5 та ОСОБА_3 в розмірі частки 1/5 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 (нуль цілих одна десята) га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:143:0018, цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 06 лютого 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернявською А. С. за реєстровим № 57.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» на користь ОСОБА_1 в рівних частинах судовий збір у розмірі 16 395,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» направило позичальнику ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення № 041119-1 від 04 листопада 2019 року. На підтвердження отримання позивачем зазначеної вимоги ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» надало рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (поштове відправлення № 0102416133899 та повідомлення про вручення № 0102416141832). Звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 зазначав, що зазначеної вимоги він не отримував. Надане іпотекодержателем ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (поштове відправлення № 0102416133899 та повідомлення про вручення № 0102416141832) не містить будь-яких обов`язкових відміток, що дають можливість встановити вручення вказаного листа, оскільки на ньому відсутній підпис працівника поштового зв`язку та відбиток календарного штемпелю, відсутня інформація про прізвище та підпис отримувача. Крім того, згідно відповіді АТ «Укрпошта» від 05 червня 2020 року інформація щодо поштового відправлення в автоматизованій системі Укрпошти відсутня. Тому суд першої інстанції вважав, що зазначене рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення неналежним та недостовірним доказом направлення іпотекодержателем ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» іпотекодавцю ОСОБА_1 письмової вимоги про виконання зобов`язання за кредитним договором;
з урахуванням того, що у матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотекодержателя про усунення порушення кредитного зобов`язання, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, відсутня оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя, що є істотною обставиною і повинно погоджуватися з власником майна, а також необґрунтована сума заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про відсутність підстав для набуття іпотекодержателем ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом реєстрації такого права на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку». Згідно з чинним законодавством передбачено право іпотекодавця оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, набутого останнім в позасудовому порядку з порушенням вимог закону та договору, чим і скористався позивач подаючи зазначений позов. Тому у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О. С., як державного реєстратора, не було правових підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Факторинг та Кредитування» на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку»;
беручи до уваги факт незаконної реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування», обґрунтованими є вимоги про скасування подальшої реєстрації права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнання недійсним правочину, укладеного останніми в порядку реалізації права власності на земельну ділянку, яка належить позивачу, а також витребування її з незаконного володіння відповідачів. Ураховуючи, що власником спірної земельної ділянки є позивач, право власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які укладали оспорюваний договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 06 лютого 2020 року, набуте від особи, яка не мала права відчужувати майно (ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування»), суд вважає обгрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання зазначеного договору недійсним, оскільки він укладений відповідачами без достатньої правової підстави (право власності на спірну земельну ділянку). Оскільки спірна земельна ділянка вибула із володіння позивача не з його волі, останніми набувачами майна є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є добросовісними набувачами, між позивачем та зазначеними відповідачами не існує договірних відносин, а тому вимоги ОСОБА_1 про витребування майна із незаконного володіння останніх на підставі статті 388 ЦК України є законними та обґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Пунктом 4.1 договору іпотеки, визначено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, зазначених у пунктах 2.1.1-2.1.2 договору іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором. Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору іпотеки, у випадках, зазначених у пунктах 2.1.1- 2.1.2 цього договору іпотеки іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку». У разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених в повідомленні, про яке йдеться в пункту 4.3 договору, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, сторонами іпотечного договору визначено, що підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором;
згідно матеріалів справи 04 листопада 2019 року ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» направило на поштову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , вимогу про усунення порушення (поштове відправлення № 0102416133899). Згідно вказаної вимоги товариство просило у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги усунути порушення умов кредитного договору № 140-12/07-2005К від 12 липня 2005 року та сплатити заборгованість, яка станом на 04 листопада 2019 року складає 467 068,35 дол. США та складається з кредитної заборгованості та простроченої заборгованості по відсотках. Згідно листа начальника відділення поштового зв`язку № 24 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» від 21 квітня 2020 року поштове відправлення № 0102416133899, направлене ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» було вручено 07 листопада 2019 року адресату ОСОБА_1 . Разом з тим, відповідно до трекінгу відправлень Укрпошта та листа АТ «Укрпошта» від 23 квітня 2020 року поштове відправлення № 0102416133899 вручено «особисто» одержувачу у відділенні: 01024 місто Київ 18 листопада 2019 року. Вказані докази мають суперечності щодо дати отримання ОСОБА_1 письмової вимоги ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» та не є взаємовиключними, а відтак, вони не можуть бути належними доказами, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 вказаної вимоги. Із пояснень представника позивача наданих в суді апеляційної інстанції вбачається, що позивач не отримував від ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» письмової вимоги. Із копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що лист направлений ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» за адресою: АДРЕСА_2 , було вручено 07 листопада 2019 року. Разом з тим, вказане рекомендоване повідомлення не містить інформацію про прізвище отримувача, а відтак, підстави вважати, що воно було отримано особисто ОСОБА_1 , відсутні. Тому письмову вимогу про усунення порушення ОСОБА_1 отримано не було, а відтак, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію № 50095775 від 09 грудня 2019 року, є незаконним;
сума заборгованості на час закінчення строку кредитному договору № 140-12/07-2005К від 12 липня 2005 року становила 273 153,40 дол. США. Як вбачається зі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 18-191209-11 від 09 грудня 2019 року, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 8000000000:82:143:0018 становить 7 097 498,40 грн. Таким чином, оціночна ринкова вартість стягнутого за іпотечним застереженням об`єкту нерухомого майна, значно перевищує заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 140-12/07-2005К від 12 липня 2005 року. Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна, разом з тим, ціна земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 8000000000:82:143:0018, в порушення вимог чинного законодавства України, не була погоджена з позивачем. Тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для набуття іпотекодержателем ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом реєстрації такого права на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку»;
апеляційний суд зазначив, що враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотекодержателя про усунення порушення кредитного зобов`язання, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, необґрунтованість суми заборгованості за кредитним договором, у державного реєстратора були відсутні підстави для здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку за «ФК «Факторинг та кредитування». Таким чином, реєстрація права власності на земельну ділянку за ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування», було здійснено незаконно, а відтак, подальша реалізація земельної ділянки та реєстрація права власності на неї за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є незаконними. Таким чином, суд першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення даного позову;
колегія суддів відхилила посилання на те, що ОСОБА_1 було отримано вимогу про усунення порушення за кредитним договором та договором іпотеки в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку» 07 листопада 2019 року, оскільки належних доказів на підтвердження зазначеного, матеріали справи не містять. Посилання на наказ Міністерства юстиції України № 2292/7 від 07 вересня 2020 року як на підставу підтвердження законності здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку за ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» безпідставне, оскільки цей висновок є консультативним;
колегія суддів відхилила посилання на невірний висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості заборгованості за кредитним договором, оскільки, пред`являючи 24 вересня 2014 року вимогу до ОСОБА_1 про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором, АКІБ «Укрсиббанк» визначив строк закінчення договору та суму заборгованості, яка становила 273 153,40 доларів США. Разом з тим, після закінчення строку дії договору, ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» продовжувало нараховувати відсотки по кредитному договору № 140-12/07-2005К від 12 липня 2005 року, що не відповідає положенням статті 1050 ЦК України.
Аргументи учасників справи
27 грудня 2021 року ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, в якій просило: оскаржені судові рішення скасувати повністю; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції: неповно з`ясував обставини прийняття оспорюваного рішення державним реєстратором Малим О. С. про реєстрацію речових прав на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування»; неповно з`ясував обставини направлення та вручення боржнику вимоги про усунення порушень умов кредитного договору; висновки щодо відсутності оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя та щодо відсутності у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення будь-яких обов`язкових відміток, що дають можливість встановити вручення вказаного листа боржнику не відповідають обставинам справи та спростовуються матеріалами справи; висновки суду про відсутність підстав для набуття іпотекодержателем права власності па предмет іпотеки в позасудовому порядку з підстав необґрунтованої суми заборгованості за кредитним договором не ґрунтуються на вимогах закону;
висновок судів про відсутність відомостей про отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень кредитного зобов`язання, інформації про вартість спірного майна, відсутність оцінки спірного майна є суперечливим. Встановлення апеляційним судом факту вручення письмової вимоги про усунення порушень кредитного зобов`язання, навіть незважаючи на вказівку в різних доказах на різні дати, спростовує висновок місцевого суду про відсутність відомостей про отримання такої вимоги позивачем. Незважаючи на наявність в матеріалах справи письмових доказів, що підтверджують вручення адресату поштового відправлення № 0102416133899 (вимоги про усунення порушень) апеляційний суд при встановленні факту отримання позивачем зазначеної вимоги надає перевагу усним поясненням представника позивача, які не є належними доказами, що підтверджують обставини вручення поштового відправлення;
навіть у випадку встановлення судом донарахування кредитором заборгованості за відсотками за користування кредитом за весь строк прострочення зобов`язання, а не лише в межах дії кредитного договору, це не є підставою для скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, оскільки в такому разі належним способом захисту порушених прав боржника статтею 37 Закону України «Про іпотеку» визначено відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя;
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено обов`язку державного реєстратора з`ясовувати обґрунтованість сум заборгованості боржника перед кредитором;
апеляційний суд в оскарженій постанові застосував статті 35, 37 Закону України «Про іпотеку» без врахування висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права Верховного Суду, викладених у: постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17; постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 705/4381/19; постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 206/6043/19; постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 911/3001/20;
апеляційний суд в оскарженій постанові застосував статті 35, 37 Закону України «Про іпотеку», пункти 57, 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25 грудня 2015 року № 1127, статті 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без врахування висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права Верховного Суду викладеного у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 725/2195/20;
апеляційний суд в оскарженій постанові застосував статті 10, 18, 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без врахування висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права Верховного Суду викладеного у постанові від 27 травня 2021 року у справі №914/1201/19 та у постанові від 20 серпня 2020 року у справі №916/2464/19;
суд першої інстанції не встановлено наступних обставин справи: 1) факту вручення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», що вбачається з наявного на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0102415133899 підпису адресата та дати його вручення 07 листопада 2019 року; 2) підтвердження оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» факту вручення ОСОБА_1 07 листопада 2019 року поштового відправлення № 0102416133899 за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) факту наявності у іпотекодержателя звіту про експертну грошову предмету іпотеки від 09 грудня 2019 року, актуального на момент реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування»; 4) наявності висновку колегії Міністерства юстиції України, в якому зазначено, що приватний нотаріус Малий О. С. оскаржене рішення прийняв з дотриманням пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та норм Закону України «Про державну реєстрацію речових) прав па нерухоме майно». Зазначені обставини знайшли відображення у постанові Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, однак, судом надано помилкову оцінку доказам, що їх підтверджують. При цьому апеляційним судом не встановлено, що повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання від 21 жовтня 2019 року також направлялись боржнику 22 жовтня 2019 року АТ «УкрСиббанк» поштовими відправленнями № 0303100310174 та № 033100310182 від 22 жовтня 2019 року, докази чого надані суду апеляційної інстанції 21 вересня 2021 року та прийняті судом до розгляду, однак їх оцінки апеляційним судом не надано;
матеріалами справи підтверджується, що 04 листопада 2019 року ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування», як новим кредитором направлено вимогу про усунення порушення за кредитним договором та договором іпотеки в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», зміст якої відповідає положенням статті 35 Закону України «Про іпотеку». На підтвердження направлення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку» відповідачем разом із відзивом на позовну заяву надано суду засвідчені копії: вимоги за вих. № 041119-1 від 04 листопада 2019 року; опис вкладення у цінний лист № 0102416133899 на ім`я ОСОБА_1 про направлення останньому за адресою: АДРЕСА_3 (адреса реєстрації позивача) вимоги за вих. № 041 119-1 від 04 листопада 2019 року про усунення порушення; накладної АТ «Укрпошта» № 0102416133899 від 04 листопада 2019 року; фіскального чеку АТ «Укрпошта» № 00010708000052 від 04 листопада 2019 року;
07 листопада 2019 року адресатом отримано вимогу ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» за вих. № 041119-1 від 04 листопада 2019 року про усунення порушень, про що свідчить підпис адресата на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та дата вручення поштового відправлення. Згідно відповіді начальника відділення поштового зв`язку № 24 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» від 21 квітня 2020 року на адвокатський запит представника відповідача, копія якої долучена до відзиву на позовну заяву, поштове відправлення № 0102416133899 направлене ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» цінним листом з повідомленням про вручення вручене 07 листопада 2019 року адресату - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 . Викладене свідчить, що ОСОБА_1 отримав 07 листопада 2020 року вимогу ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» за вих. № 041119-1 від 04 листопада 2019 року про усунення порушень (у порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку») та був повідомлений про намір кредитора звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, у разі непогашення ним заборгованості, що виникла за кредитним договором у 30-ти денний строк з дня отримання зазначеної вимоги. Тому доводи про те, що позивач не отримував вимоги про усунення порушень за кредитним договором та договором іпотеки, є безпідставними та не підтвердженими належними доказами. Презумпція належного повідомлення боржника (іпотекодержателя) про необхідність усунення порушень основного зобов`язання ним не спростована у спосіб визначений законом;
відповідь ЛТ «Укрпошта» від 12 червня 2020 року № 33-У-6354, яка дана на запит представника позивача по спливу семи місяців після реєстрації в системі штрихкодового ідентифікатора поштового відправлення, про відсутність інформації щодо поштового відправлення № 0102416133899 в автоматизованій системі Укрпошти, не є доказом неотримання позиваче поштового відправлення № 0102416133899, оскільки інформація про наявність та стан пересилання поштових відправлень зберігається в системі протягом шести місяців з моменту реєстрації;
суди в порушення принципів змагальності, диспозитивності та пропорційності цивільного судочинства врахував при ухваленні оскаржуваного рішення, як доказ, відповідь АТ «Укрпошта» на запит позивача від 12 червня 2020 року № ЗЗ-У-6354, який не стосується предмету спору та не підтверджує неотримання позивачем вимоги про усунення порушення та не надали оцінки відповіді начальника відділення поштового зв`язку № 24 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» від 21 квітня 2020 року про вручення поштового підправлення ОСОБА_1 . Висновки суду про неможливість встановити достовірність вручення ОСОБА_1 поштового відправлення у зв`язку з відсутністю підпису працівника поштового зв`язку та інформації про прізвище отримувача, враховуючи наявність дати отримання та підпису адресата на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а також підтвердження начальника відділення поштового зв`язку № 24 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» від 21 квітня 2020 року про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 є надмірно формалізованими та такими, що не відповідають завданню цивільного судочинства;
на стадії апеляційного перегляду справи 01 вересня 2021 року представником позивача заявлено клопотання про долучення нових доказів, а саме: копій адвокатських запитів адвоката Усачука 0. І. адресованих АТ «Укрпошта» та листів відповідей на них, у якому представник зазначав, що листом АТ «Укрпошта» № ЗЗ-Д-4450 від 23 квітня 2020 року у відповідь на адвокатський запит АТ «Укрпошта» повідомило адвоката, що поштове відправлення № 0102416133899 від 04 листопада 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшло до відділення поштового зв`язку № 24 м. Київ та вручене адресату 18 листопада 2019 року під підпис, проте адвокатом Диким Ю. O. до відзиву на позовну заяву долучено відповідь АТ «Укрпошта» за підписом начальника відділення поштового зв`язку № 24 м. Київ від 21 квітня 2020 року, відповідно до якої поштове відправлення № 0102416133899 вручене адресату 07 листопада 2019 року. Крім того АТ «Укрпошта» у відповіді № 33-У-5007/У-5007-1 від 12 липня 2021 року на адвокатський запит адвоката Усачука О. І. повідомило, що відповідь начальника відділення поштового зв`язку № 24 м. Київ не може вважатись офіційною відповіддю АТ «Укрпошта». Незважаючи на заперечення відповідача щодо можливості прийняття таких доказів на стадії апеляційного перегляду справи, апеляційним судом зазначені докази було долучено та враховано при ухваленні оскаржуваної постанови;
виходячи із суперечності відповідей АТ «Укрпошта», а також враховуючи, що надані у липні 2021 року відповіді АТ «Укрпошта» не гуртуються на первинних доказах підтверджуючих факт вручення ОСОБА_1 у листопаді 2019 року поштового відправлення № 0102416133899, долучені представником ОСОБА_1 докази є недопустимими, недостовірними та недостатніми для спростовувати факту вручення ОСОБА_1 07 листопада 2019 року поштового відправлення № 0102416133899. Саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0102416133899 з власноручним підписом адресата та датою його вручення 07 листопада 2019 року, копія якого наявна у матеріалах справи, є належним доказом вручення ОСОБА_1 07 листопада 2019 року поштового відправлення № 0102416133899;
враховуючи долучені апеляційним судом нові докази надані стороною позивача, відповідачем було зібрано додаткові докази, підтверджуючі факти повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушення основного зобов`язання від 21 жовтня 2019 року, які направлялись ОСОБА_1 АТ «УкрСиббанк» поштовими відправленнями № 0303100310174 та № 003100310182 від 22 жовтня 2019 року, які було долучено клопотанням з обґрунтуванням причин неможливості їх падання раніше та які були долучені судом до матеріалів справи, однак апеляційний суд не мотивував їх прийняття чи відхилення при ухваленні оскаржуваної постанови;
суд першої інстанції необґрунтовано переклав обов`язок із спростування презумпції належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання на відповідача, враховуючи, що відповідач довів факт надіслання такого повідомлення боржнику належним чином, відповідно до правил надання послуг поштового зв`язку. Апеляційний суд не надав належної оцінки ні доказам відповідача, ні доказам позивача підтверджуючим отримання боржником вимоги про усунення порушення в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», а також не надав жодної оцінки факту належного надсилання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку», яку боржник мав отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості;
висновок суду першої інстанції про відсутність оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя спростовується матеріалами справи, а саме - копією звіту № 18-191209-011 від 09 грудня 2019 року про грошову оцінку земельної ділянки, яка є предметом іпотеки, долученим до відзиву на позовну заяву;
згідно статті 37 Закону України «Про іпотеку» у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. У випадку, якщо іпотекодавцем буде доведено нарахування іпотекодержателем відсотків по кредитному договору після закінчення строку дії договору та незаконність таких дій іпотекодержателя, позикодавець, у разі, якщо вартість предмета, іпотеки перевищує розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, вправі звернутись до суду з позовом в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» та просити суд стягнути з іпотекодержателя різницю між 90 відсотків вартості предмета іпотеки над дійсним розміром заборгованості. Саме такий спосіб захисту, зазначеного позивачем порушення його прав, є належним у разі доведення іпотекодавцем та встановлення судом до нарахування іпотекодержателем відсотків по кредитному договору після закінчення строку дії договору;
з вимогами про скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О. С. та вимогами про скасування записів про державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку позивач уже звертався до Міністерства юстиції України, однак, наказом Міністерства юстиції України № 2292/7 від 07 вересня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.