Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 265/7186/20
провадження № 61-17630св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Маріупольська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Макаревич Вікторія Геннадіївна, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Сахова Марина Андріївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, у складі судді Адамової Т. С.,від 18 червня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Баркова В. М., Биліни Т. І., від 23 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Маріупольська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Макаревич В. Г., приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Сахова М. А., про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 набула право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 , на підставі рішення суду від 18 грудня 2012 року у справі № 0538/3131/2012.
29 січня 2013 року ОСОБА_3 нежитлові приміщення за вказаною адресою подарувала ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 06 вересня 2013 року у справі № 0538/3131/2012 скасовано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 18 грудня 2012 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення № 1 та № 2, загальною площею 37,7 кв. м, з основної будівлі літ. Д-1, що розташована по
АДРЕСА_2 .
17 квітня 2019 року ОСОБА_2 уклала із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень.
Посилаючись на те, що рішення суду, на підставі якого ОСОБА_3 набула право власності на вказані нежитлові приміщення № 1 та № 2 у вигляді торгівельного павільйону, скасоване як незаконне, Маріупольська міська рада просила суд:
- визнати недійсними договір дарування від 29 січня 2013 року та договір купівлі-продажу від 17 квітня 2019 року;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 29 січня 2013 року та від 17 квітня 2019 року;
- припинити право власності за № 31220229 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, у задоволенні позову Маріупольської міської ради відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 прийняла передбачені законом заходи до узаконення спірної будівлі шляхом введення її в експлуатацію, а питання щодо користування земельною ділянкою вирішено шляхом укладення договору оренди із міською радою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Маріупольська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 жовтня 2021 року Маріупольська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду
м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з районного суду.
У грудні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 263/14085/16-ц, від 10 травня
2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі
№ 643/12557/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц,
від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 14 березня 2018 року у справі № 1326/4579/2012, від 10 травня 2018 року у справі
№ 910/15993/16, у постановах Верховного Суду України від 16 вересня
2015 року у справі № 6-1193цс15, від 05 жовтня 2016 року у справі
№ 6-1582цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, зі скасуванням рішення суду втрачаються всі ті наслідки, які з нього випливають. До прийняття самочинно зведеної будівлі в експлуатацію та отримання правовстановлюючих документів ця будівля не є об`єктом нерухомого майна і не може бути предметом договору купівлі-продажу, як нерухоме майно.
Судами не взято до уваги встановлені обставини у рішенні Апеляційного суду Донецької області від 06 серпня 2013 року у справі № 0538/3131/2012 щодо самочинного будівництва спірного об`єкту нерухомості.
Наголошує, що державна реєстрація права власності проводиться після прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна.
Земельна ділянка під спірним об`єктом нерухомого майна знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради. При цьому наявність незаконно зареєстрованого об`єкта нерухомості на землях комунальної власності створює реальну небезпеку порушення прав та законних інтересів територіальної громади м. Маріуполя.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ботман О. О. подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Представник відповідача звертає увагу, що станом на 29 січня 2013 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2012 року у справі № 0538/3131/2012 було чинним та не було скасоване, тому жодних порушень чи перешкод ОСОБА_3 у відчуженні спірного майна не було.
На час вчинення правочину 17 квітня 2019 року ОСОБА_2 була законним власником спірного нерухомого майна, а ОСОБА_1 є добросовісним його набувачем.
При цьому земельна ділянка, на якій розміщено спірне нерухоме майно, перебуває в оренді ОСОБА_1 , строком до 16 квітня 2023 року.
Крім того, декларація про готовність об`єкта ДЦ 141132100196 від 29 липня 2013 року, яка є підставою для набуття права власності за ОСОБА_2 , є чинною.
Посилання позивача на висновки Верховного Суду у справі № 263/14085/16 є безпідставними, оскільки зроблені за інших обставин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2012 року у справі № 0538/3131/2012 визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення № 1 та № 2, загальною площею
37,7 кв. м, розташовані у основної будівлі літ. Д-1 по АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору дарування від 29 січня 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , остання набула у власність вказані нежитлові приміщення.
Право власності ОСОБА_2 зареєстровано 29 січня 2013 року.
Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 16 квітня
2013 року ОСОБА_2 надано погодження розробки проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки, площею 0,0053 га, за адресою спірного об`єкту нерухомості.
02 липня 2013 року між Маріупольською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0053 га, по
АДРЕСА_2 строком на п`ять років. Відповідно до пункту 5.1 цього договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням для обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону).
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 29 липня 2013 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на нежитлові приміщення № 1 та № 2, розташовані у основній будівлі літ. Д-1 по АДРЕСА_2 .