Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2-3628/10
провадження № 61-10917св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
позивач (стягувач) - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі (боржники): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адвоката Богатової Марії Андріївни в інтересах ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду 01 червня 2021 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Заява мотивована тим, що рішенням від 12 листопада 2011 року Суворовський районний суд міста Одеси стягнув солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 220 134,18 грн боргу за кредитним договором, 1 700,00 грн державного мита, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 110,00 грн витрат за послуги КП «ОМБТІ та РОН».
ПАТ «УкрСиббанк» та Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») 08 грудня 2011 року уклали договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, зокрема і за кредитним договором № 11187788000.
У листопаді 2018 року ПАТ «Дельта Банк» договором купівлі - продажу майнових прав № 950/К відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за кредитним договором із боржниками у справі.
Заявник просив суд замінити вибулого стягувача «ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника «ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-3628/10.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 12 червня 2019 року заяву задовольнив.
Замінив у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа N 2-3628/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 220 134,18 грн боргу за кредитним договором, 1 700,00 грн державного мита, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 110,00 грн витрат за послуги КП «ОМБТІ та РОН».
Задовольняючи заяву ТОВ «Вердикт Капітал» суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на частину першу статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема і передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, припиняється її статус сторони виконавчого провадження, заміна цієї сторони належним кредитором проводиться відповідно до статті 442 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, зокрема й право бути стороною виконавчого провадження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На ухвалу суду першої інстанції подав апеляційну скаргуОСОБА_2 .
Одеський апеляційний суд постановою від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12 червня 2019 року скасував.
Заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнив.
Замінив стягувача у виконавчому листі N 2-3628/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 220 134,18 грн, державного мита, на ТОВ «Вердикт Капітал».
Скасовуючи ухвалу місцевого суду суд апеляційної інстанції свій висновок мотивував тим, що суд першої інстанції усупереч статті 442 ЦПК України розглянув заяву за відсутністю учасників процесу, не повідомлених належним чином про дату, час і місце її розгляду.
Заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню з огляду на частину першу статті 512 ЦК України, статтю 55 ЦПК України, частину п`яту статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року адвокат Богатова М. А. в інтересах ОСОБА_2 до Верховного Суду подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, прохає скасувати постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2-3628/10.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 09 липня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Верховний Суд ухвалою від 08 грудня 2021 року касаційне провадження у справі № 2-3628/10 зупинив до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 34/425 (провадження № 14-69гс21).
Ухвалою від 21 квітня 2022 року Верховний Суд касаційне провадження у справі № 2-3628/10 поновив.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу адвокат Богатова М. А. в інтересах ОСОБА_2 мотивувала тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал».
Обставини, на які посилається заявник, не можна вважати поважними, так як заміна кредитора і укладення кількох договорів про переуступку права вимоги не є правонаступництвом, а тому не впливає на можливість заміни сторони виконавчого провадження.
Заявник не надав належних та допустимих доказів щодо відкриття будь-якого виконавчого провадження на підставі рішення суду у цивільній справі № 2-3628/10.
У справі відсутні будь-які рішення щодо процесуального правонаступництва і набуття ПАТ «Дельта Банк» прав позивача у справі або стягувача у будь-якому виконавчому провадженні.
Вважає, що неотримання та не пред`явлення виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк у даній справі попереднім стягувачем - позивачем у справі ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», якому позивач відступив право вимоги, виключає заміну сторони виконавчого провадження, яке не відкривалось.
На думку особи, яка подала касаційну скаргу, установлений законом строк для пред`явлення стягувачем судового рішення до виконання від 12 листопада 2010 року у справі № 2-3628/10 закінчився 23 листопада 2013 року.
Звертаючись до суду заявник не просив поновити пропущений строк, а тому подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням від 12 листопада 2011 року Суворовський районний суд міста Одеси стягнув солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 220 134,18 грн боргу за кредитним договором, 1 700,00 грн державного мита, 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 110,00 грн витрат за послуги КП «ОМБТІ та РОН».
ПАТ «УкрСиббанк» та Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») 08 грудня 2011 року уклали договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, зокрема і за кредитним договором № 11187788000.
У листопаді 2018 року ПАТ «Дельта Банк» за договором купівлі - продажу майнових прав № 950/К відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за кредитним договором із боржниками у справі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права).