1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 527/2106/18

провадження № 51-1005км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                    Марчука О.П.,

суддів                                                            Матієк Т.В., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання    Волевач О.В.,

прокурора                                         Чабанюк Т.В.,

в режимі відеоконференції

захисника                                         Кононенка В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170140000301, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Хорол Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 13 липня 2017 року вироком Глобинського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Вступ

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 24 травня 2018 року, перебуваючи на вул. Центральній у м. Глобине Полтавської області, діючи умисно, незаконно збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 200 гривень наркотичний засіб - канабіс, масою 8,432 г.

Крім того, він же, 21 серпня 2018 року в м. Глобине, діючи умисно, повторно, незаконно збув тій же особі за грошові кошти в сумі 650 гривень наркотичний засіб - канабіс, масою 4,92 г.

Також на початку серпня 2018 року на АДРЕСА_2 ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, зірвав з дикорослого куща рослини коноплі верхівку з листям та приніс її до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, де висушив і в подальшому зберігав без мети збуту для власного вживання. 21 серпня 2018 року у ході здійснення обшуку за згаданим місцем проживання ОСОБА_1 виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс, масою 2,28,35,984 та 12,626 г.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за: ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, та ч. 2 ст. 309 КК України - як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно.

Зміст оскаржуваних судових рішень

Вироком Козельщинського районного суду Полтавські області від 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та виправдано у зв`язку не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 січня 2022 року задоволено частково клопотання захисника Кононенка В.А. про звільнення його підзахисного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження в цій частині у зв`язку з закінченням строків давності, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. Вирок Козельщинського районного суду Полтавські області від 12 серпня 2019 року залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги мотивує тим, що:

1)                суд апеляційної інстанції, задовольнив частково клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КПК України за закінченням строків давності, хоча часткове задоволення клопотання не передбачено нормами закону;

2)                звільняючи ОСОБА_1 на підставі ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КПК України, та, залишаючи при цьому вирок районного суду без зміни, апеляційний суд фактично прийняв таке рішення щодо невинуватої особи, оскільки не встановив чи діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 дійсно мало місце, чи воно містить склад кримінального правопорушення і чи ОСОБА_1 винний у його вчиненні;

3)                апеляційним судом в порушення вимог ст. 419 КПК України не вирішено питання щодо поданої прокурором апеляційної скарги.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу, а виправданий і його захисник заперечували проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.

При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Відповідно до ст. 370 КПК України як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Як зазначено уст. 374 КПК України, у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, із яких суд відкидає докази обвинувачення.

Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.

Окрім того, висновок суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивоване.

Згідно зі от. 404 КПК України апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку на відповідність нормам кримінального та процесуального закону, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

За змістом положень ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК України судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368- 380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, зазначених вимог закону в цьому провадженні належним чином не було виконано.


................
Перейти до повного тексту