ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 991/6509/21
провадження № 51-5360км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
адвоката Кияненко Д. О. ( у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Кияненко Д. О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року, за якою повернуто її апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2021 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2021 року відмовлено в поновленні строку оскарження постанови слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві у кримінальному провадженні № 5201000000000091 від 15 січня 2021 року, а скаргу адвоката Кияненко Д. О. в інтересах ОСОБА_1 на вказану постанову повернуто.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката Кияненко Д. О. в інтересах ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки скаргуподано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Кияненко Д. О. просить скасувати ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає висновки суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, необґрунтованими. Зазначає, що звернулась із відповідною скаргою до суду апеляційної інстанції у встановлений кримінальним процесуальним законом строк. Зокрема, посилається на ч. 7 ст. 115 КПК, за якою регламентовано, що, якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, а отже, на думку касатора, вона звернулась зі скаргою з дотриманням процесуального строку, визначеного КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат Кияненко Д. О. просила задовольнити її касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка на підставі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").
Поняття "забезпечення права" за своїм змістом є більш широким, ніж поняття "право", яке використовується у главі 31 КПК (провадження в суді апеляційної інстанції), бо передбачає, крім самого "права", ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.
За приписами ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Однак суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в повній мірі вказаних вимог не дотримався.
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За статтею116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені ним строки.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суддя суду апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2021 року подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Водночас в оскаржуваній ухвалі вказано, що адвокат Кияненко Д. О. засвідчила апеляційну скаргу електронним цифровим підписом та направила її електронною поштою. При цьому суддя суду апеляційної інстанції дійшов висновку, що адвокат мала можливість направити апеляційну скаргу 16 жовтня 2021 року, тобто в суботу, з огляду на те, що сервіс відправлення кореспонденції електронною поштою та відділення поштового зв`язку працювали. Крім цього, в ухвалі зазначено, що згідно з абз. 2 ст. 67 Кодексу законів про працю України загальним вихідним днем є неділя, а отже, норми ч. 7 ст. 115 КК не підлягають застосуванню, оскільки останнім днем строку на апеляційне оскарження була субота 16 жовтня 2021 року.
Проте з указаним висновком колегія суддів не погоджується у зв`язку з таким.
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, адвокат Кияненко Д. О. отримала копію ухвали Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2021 року, постановлену без її виклику, 11 жовтня 2021 року. Оскільки останнім днем строку на апеляційне оскарження є 16 жовтня 2021 року, тобто субота, яка була неробочим днем, і адвокат звернулася з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу слідчого судді в наступний за ним робочий день, а саме 18 жовтня 2021 року (понеділок), скаргу було подано у строк, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК.