Постанова
Іменем України
06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 296/8402/19
провадження № 61-1073св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі ? АТ «Укрексімбанк»),
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Закрите акціонерне товариство «Житомирські ласощі»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 липня 2020 року у складі судді Сингаївського О. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Державний експортно-імпортний банк України») звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі» (далі - ЗАТ «Житомирські ласощі») від 27 листопада 2015 року № 1 «Про призначення виконуючого обов'язки Голови правління ОСОБА_1 ».
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 призначений виконувачем обов`язків голови правління без відповідного рішення загальних зборів або Наглядової ради товариства відповідно до статуту товариства та законодавства на час його призначення на посаду.
Виданий відповідачем незаконний наказ порушує його права, оскільки ЗАТ «Житомирські ласощі» в особі виконувача обов`язків голови правління ОСОБА_1 не виконує умови Генеральної кредитної угоди від 20 грудня 2013 року, що була укладена між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з додатковою відповідальністю «ЖЛ» (далі ? ТДВ «ЖЛ»).
Відповідач, не маючи повноважень, визначених Статутом ЗАТ «Житомирські ласощі», та за відсутності рішень його уповноважених органів, безпідставно і незаконно видав оспорюваний наказ.
Починаючи з 27 листопада 2015 року відповідач без достатніх правових підстав вчиняв юридично-значущі дії від імені ЗАТ «Житомирські ласощі» та представляв його інтереси перед фізичними та юридичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Також відповідач незаконно обмежував та унеможливлював реалізацію права іпотекодержателя (Банку) здійснювати передбачені законом дії щодо перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, належним Товариству, та переданим Банку згідно з договором іпотеки, який укладений з метою забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди, укладеної 20 грудня 2013 року між Банком і ТДВ «ЖЛ».
Порушене право позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , діючи як голова правління ЗАТ «Житомирські ласощі», не допускає посадових осіб банку до огляду обтяженого іпотекою нерухомого майна, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 визнати незаконним та скасувати наказ від 27 листопада 2015 року № 1 «Про призначення виконуючого обов'язки Голови правління ОСОБА_1 ».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 липня 2020 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у цій справі, оскільки він діяв в інтересах та від імені ЗАТ «Житомирські ласощі» щодо видачі оскаржуваного наказу та у відносинах щодо допуску посадових осіб АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до огляду обтяженого іпотекою нерухомого майна. Представник позивача на пропозицію суду щодо заміни неналежного відповідача, відповідного клопотання не надав та наполягав на розгляді справи за участі відповідача ОСОБА_1 . Запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ОСОБА_1 є керівником та підписантом ЗАТ «Житомирські ласощі», є чинним (не змінювався і не оспорювався) і останній здійснює повноваження керівника від імені цієї юридичної особи.
Чинність іпотеки нерухомого майна з огляду на суб`єктний склад сторін також не має правового значення для вирішення спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України» поштовим зв`язком направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 липня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, просило їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суди, відмовивши в позові, обмежились посиланням на статті 97, 239 ЦК України, які не регулюють спірні правовідносини та не застосували підпункти 8, 10 частини другої статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства», згідно з якою до виключної компетенції наглядової ради належить обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу; статтю 10 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії іпотечного договору за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права іпотекодержателем, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки.
Відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у правовідносинах щодо видання наказу про призначення виконуючого обов`язки голови правління акціонерного товариства без достатніх для того підстав (відповідного рішення наглядової ради товариства та/або рішення загальних зборів акціонерів товариства) та права на його оскарження третьою особою, у разі порушення її прав виданим наказом.
Суди безпідставно відмовили у задоволенні усного клопотання банку про зобов`язання відповідача та ЗАТ «Житомирські ласощі» надати суду докази наявності таких подій: прийняття рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Житомирські ласощі» про обрання (призначення) ОСОБА_1 до Правління ЗАТ «Житомирські ласощі» та прийняття рішення Наглядовою радою ЗАТ «Житомирські ласощі» про призначення ОСОБА_1 виконувачем обов'язків голови правління ЗАТ «Житомирські ласощі», чим порушили частину четверту статті 81 ЦПК України.
Суди не виконали вимоги підпунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, що призвело до порушення процесуальних прав позивача та є підставою для скасування судових рішень.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ЗАТ «Житомирські ласощі» мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що фізична особа - ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, оскільки він діяв в інтересах та від імені ЗАТ «Житомирські ласощі», видаючи оскаржуваний наказ, так і у відносинах щодо допуску посадових осіб банку до огляду обтяженого іпотекою нерухомого майна.
Згідно зі статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.
Оскарження наказу від 27 листопада 2015 року № 1 є втручанням в господарську діяльність ЗАТ «Житомирські ласощі», відповідач не може бути суб`єктом оскарження за цими позовними вимогами, оскільки не перебуває з ЗАТ «Житомирські ласощі» у корпоративних чи трудових відносинах.
Суди дійшли правильного висновку, що чинність іпотеки нерухомого майна з огляду на суб'єктний склад сторін не має правового значення для вирішення спору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником та підписантом ЗАТ «Житомирські ласощі».
27 листопада 2015 року в. о. голови правління товариства ЗАТ «Житомирські ласощі» ? ОСОБА_1 видав наказ № 1 «Про призначення виконуючим обов`язки голови правління ЗАТ «Житомирські ласощі» ОСОБА_1, за його ж підписом.
Відповідно до статуту ЗАТ «Житомирські ласощі», виконавчий орган цього товариства є колегіальним ? правління, яке очолює голова правління. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилався на те, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо спірних правовідносин, суди не дослідили зібрані у справі докази, встановили обставини на підставі недопустимих доказів.