1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 759/5556/16

провадження № 61-19885св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннавто», Центр Державної автомобільної інспекції м. Києва № 4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Мамонової О. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннавто» (далі - ТОВ «Іннавто»), Центр Державної автомобільної інспекції м. Києва № 4 (далі - Центр ДАІ м. Києва № 4), про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що з 10 липня 2007 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 . За час шлюбу в офіційного дистриб`ютора ТОВ «Корея Моторс» вони придбали автомобіль марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , який був зареєстрований на ОСОБА_4

05 квітня 2013 року автомобіль було поставлено на облік ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві та отримано реєстраційний номер НОМЕР_3 .

27 грудня 2014 року ОСОБА_2 переоформила автомобіль на своє ім`я на підставі довідки-рахунку серії НОМЕР_4 , яка видана ТОВ «Іннавто».

Перереєстрація автомобіля була проведена в приміщенні Центру ДАІ № 4.

Позивач уважав, що продаж та перереєстрація автомобіля, який є спільною сумісною власністю подружжя, є незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам законодавства України.

ОСОБА_4 не видавала довіреності на вчинення продажу та перереєстрацію автомобіля, не надавала будь-якої іншої усної, письмової та нотаріально посвідченої згоди, а також не підписувала договору купівлі-продажу автомобіля.

ОСОБА_2 перереєструвала на себе автомобіль, що є спільною сумісною власністю подружжя, без згоди ОСОБА_4 , чим порушила положення ЦК України та СК України.

Під час надання до Центру ДАІ № 4 заяви про реєстрацію автомобіля від 27 грудня 2014 року ОСОБА_2 до заяви додала дублікат свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Посилався на те, що ні він, ні ОСОБА_4 не зверталися до відповідних державних органів з метою отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та не підписували жодних документів з цього питання. Йому та ОСОБА_4 невідомо, як ОСОБА_2 отримала дублікат свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який оформлений довідкою-рахунком серії НОМЕР_4 від 27 грудня 2014 року, що видана ТОВ «Іннавто»;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Іннавто», Центр ДАІ м. Києва № 4, про визнання добросовісним набувачем, визнання права власності на автомобіль.

Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2014 року вона придбала у ОСОБА_1 , який діяв у своїх інтересах та на підставі довіреності в інтересах своєї дружини ОСОБА_4 , автомобіль марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .

Договір-купівлі продажу цього автомобіля між нею та ОСОБА_4 в особі ОСОБА_1 був оформлений довідкою-рахунком серії ААЕ № 006494, що була видана ТОВ «Іннавто» після сплати (передачі) нею ОСОБА_1 коштів в сумі, еквівалентній 20 000 тисяч доларів США.

Перереєстрація автомобіля була проведена в приміщенні Центру ДАІ № 4, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52.

Сплативши повну вартість автомобіля і отримавши свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , вона стала добросовісним набувачем.

Вважала, що позовні вимоги ОСОБА_1 ставлять під сумнів її право власності на автомобіль, чим порушують її законні права володіти і розпоряджатися своїм майном.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила суд:

- визнати її добросовісним набувачем автомобіля марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , зареєстрованого 27 грудня 2014 року Центром ДАІ 8004 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 )

- визнати за нею право власності на спірний автомобіль;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Протокольною ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до провадження для спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Іннавто», Центр ДАІ м. Києва № 4, про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним.

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що з 10 липня 2007 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 . За час шлюбу в офіційного дистриб`ютора ТОВ «Корея Моторс» за кошти в розмірі 283 720 грн вони придбали автомобіль марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .

05 квітня 2013 року автомобіль було поставлено на облік ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві та отримано реєстраційний номер НОМЕР_3 .

27 грудня 2014 року цей автомобіль без відповідної правової підстави був переоформлений на ім`я ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ № 006494, яка була видана ТОВ «Іннавто».

Перереєстрація автомобіля була проведена в приміщенні Центру ДАІ № 4 (ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві).

Вважала, що ОСОБА_2 без відповідної правової підстави заволоділа автомобілем, який належить їй.

01 лютого 2018 року ОСОБА_2 зняла автомобіль з обліку для реалізації та 10 лютого 2018 року через довірених осіб продала автомобіль ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2018/821091.

У пункті 1.2 цього договору вказано, що продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу, належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді, що не відповідало дійсності.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила суд:

- витребувати у ОСОБА_3 належний їй автомобіль марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та передати цей автомобіль їй ( ОСОБА_4 ).

Протокольною ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння об`єднано з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та із зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Іннавто», Центр ДАІ м. Києва № 4 про визнання добросовісним набувачем, визнання права власності на автомобіль.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2019 року, з урахуванням ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2020 року про виправлення описки, замінено відповідача у справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння на належного відповідача - ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2021 року у складі судді Киреєва О. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який оформлений довідкою-рахунком від 27 грудня 2014 року серії НОМЕР_4 , що видана ТОВ «Іннавто».

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.

Витребувано у ОСОБА_3 належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіль марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_7 та передано вказаний автомобіль ОСОБА_4 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що спірний автомобіль був придбаний подружжям ОСОБА_5 за час шлюбу та є об`єктом права їх спільної сумісної власності, який вибув з їх володіння поза їх волею. Судом встановлено, що ОСОБА_2 без відповідної правової підстави заволоділа спірним автомобілем, який в подальшому, згідно з договором купівлі-продажу через уповноважених нею осіб продала ОСОБА_3 . Отже, ОСОБА_2 не може вважатися добросовісним набувачем, а спірний транспортний засіб, виходячи з характеру віндикаційного позову, підлягає витребуванню у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 .

При цьому районний суд зазначив, що ОСОБА_4 не видавала довіреності на вчинення продажу та перереєстрацію спірного автомобіля, а також не надавала будь-якої іншої згоди на відчуження цього автомобіля. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не мали наміру відчужувати належний їм автомобіль, не вчиняли продажу автомобіля, особисто не підписували жодного договору купівлі-продажу, не зверталися про видачу дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та не підписували жодних документів з цього питання.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі № 670/23/18 зроблено висновок, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Отже, суд першої інстанції розглянув справу за позовом ОСОБА_1 без участі належного співвідповідача у справі, а саме без участі ОСОБА_4 .

Апеляційний суд зазначив, що, заявляючи віндикаційний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 з вимогою про витребування у останньої автомобіля та його передачу, який належить їй, позовна вимога про визнання правочину, оформленого довідкою-рахунком, недійсним не пред`явлена до ТОВ «Іннавто» як сторони першого правочину, за яким транспортний засіб вибув із володіння позивача, з метою встановлення факту вибуття майна з володіння ОСОБА_4 поза волею власника. При цьому на момент звернення з позовом до суду ОСОБА_4 не надала доказів, які мали підтвердити вчинення дій, пов`язаних з оспорюванням вказаного правочину, оскільки встановлення факту вибуття майна з володіння ОСОБА_4 поза волею власника залежить від доведеності цих обставин.

З огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вимог зустрічного позову ОСОБА_4 зроблені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції вважав висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на автомобіль обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2021 року.

За змістом уточненої касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині його позовних вимог і зустрічного позову ОСОБА_4 . Отже, в іншій частині Верховний Суд перегляд судового рішення не здійснює.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статті 1011 ЦК України. При цьому неправильним є висновок суду про те, що договір купівлі-продажу автомобіля, титульним власником якого була ОСОБА_4 , вчинявся в її інтересах, як продавця, комісіонером - ТОВ «Іннавто».

Вважає, що ОСОБА_4 не може бути залучена до участі у справі як співвідповідач, оскільки вона не є стороною договору, ТОВ «Іннавто» не уповноважувала бути комісіонером, автомобіль не продавала.

Також зазначив, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про роль, статус ТОВ «Іннавто» з позовом його дружини ОСОБА_4 .

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2022 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, яке відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України.

Зазначає, що ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу, який свідчив би про вибуття спірного автомобіля з власності позивача та ОСОБА_4 поза їх волі. При цьому судом першої інстанції порушено норми процесуального права та розглянуто справу без залучення всіх сторін правочину.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції, зупинено дію постанови Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року до закінчення касаційного провадження.

У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2022 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

З 10 липня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (том 1, а. с. 6).

03 квітня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу № М0403-5 подружжя ОСОБА_5 придбало у офіційного дистриб`ютора ТОВ «Корея Моторс» за грошові кошти в розмірі 283 720 грн легковий автомобіль марки «KIA Sportage», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 (том 1, а. с. 7-10).

05 квітня 2013 року транспортний засіб було поставлено на облік ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві на ім`я ОСОБА_4 та отримано реєстраційний номер НОМЕР_3 (том 1, а. с. 11).

27 грудня 2014 року спірний автомобіль на підставі дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу був переоформлений на ім`я ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ № 006494, що видана ТОВ «Іннавто» (том 1, 12-13).

Перереєстрація транспортного засобу була проведена в приміщенні Центру ДАІ № 4 (ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві) (том 1, а. с. 14-15).

01 лютого 2018 року ОСОБА_2 на підставі довіреності уповноважила громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 бути представником у Сервісних центрах МВС з усіх питань, пов`язаних з експлуатацією та відчуженням спірного автомобіля, для чого надала їм право продати транспортний засіб, підписати договір купівлі-продажу. У довіреності зазначено, що транспортний засіб знято з обліку для реалізації в межах України ТСЦ 8041, 01 лютого 2018 року, виданий знак для разових поїздок 11ІК8387 (том 2, а. с. 201).


................
Перейти до повного тексту