Постанова
Іменем України
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 345/2745/14-ц
провадження № 61-1410св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка звернулась до суду із апеляційною та касаційною скаргами - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя.
В обґрунтування позову вказала, що з 1999 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого ОСОБА_2 на підставі договору дарування набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира). Подружжя за спільні кошти у період з 2006 року по 2013 рік здійснило реконструкцію вказаного житла, вартість якого внаслідок проведення реконструкції істотно збільшилась. При цьому ОСОБА_2 ухиляється від проведення реєстрації реконструйованого житла.
Враховуючи зазначене, позивач просила визнати спірну квартиру об`єктом права спільної сумісної власності та поділити її, визнавши за нею та відповідачем право власності по Ѕ частини цієї квартири.
22 липня 2014 року сторони подали заяву про визнання мирової угоди, укладеної у цій справі, за змістом якої просили визнати за ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру та у рахунок компенсації належної ОСОБА_1 частки в спільному майні подружжя зобов`язати ОСОБА_2 сплатити їй 45 000 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2014 року визнано мирову угоду у цій справі, відповідно до якої: визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; в рахунок компенсації належної ОСОБА_1 частки в спільному майні подружжя ОСОБА_2 зобов`язався протягом 30 календарних днів з моменту укладання мирової угоди сплатити ОСОБА_1 45 000,00 грн компенсації; сторони підтвердили, що умови цієї мирової угоди не суперечать закону, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, в тому числі держави; наслідки укладення мирової угоди сторонам відомі.
Постановляючи ухвалу про визнання мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, відповідає інтересам обох сторін, виконання ними умов мирової угоди не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та держави.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2014 року з тих підстав, що суд першої інстанції під час вирішення цього спору не вирішував питання про права особи, яка подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У січні 2022 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, у якій просила її скасувати.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про закриття апеляційного провадження. Вважаю, що суд дійшов передчасних висновків щодо відсутності порушених прав та інтересів ОСОБА_3 у зв`язку з прийняттям ухвали про затвердження мирової угоди, яка стосувалась квартири АДРЕСА_2 , адже ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 .
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 24 січня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обгрунтованістю оскаржуваного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого останній на підставі договору дарування від 11 грудня 2004 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 , набув право власності на квартиру АДРЕСА_1
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
22 липня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про укладення та визнання мирової угоди у цій справі.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 22 липня 2014 року визнано мирову угоду по цивільній справі № 345/2745/14-ц, відповідно до якої: визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; у рахунок компенсації належної ОСОБА_1 частки у спільному майні подружжя ОСОБА_2 зобов`язався протягом 30 календарних днів з моменту укладання даної мирової угоди сплатити ОСОБА_1 45 000 грн; сторони підтвердили, що умови цієї мирової угоди не суперечать закону, не порушують прав, свобод та інтересів інших.
ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 .
Згідно із висновком судового експерта Максимчина А. Д. від 30 жовтня 2020 року № 60/10-2020 будівництво та реконструкція квартири АДРЕСА_1 здійснювались без дозвільних документів, що дають право на проведення таких робіт, здійснене будівництво квартири АДРЕСА_1 впливає на міцність і безпеку квартири АДРЕСА_3 , вказана квартира внаслідок здійсненого будівництва квартири АДРЕСА_1 піддається руйнуванню.
Позиція Верховного Суду
За положеннями пункту 3 частини першої та частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.