ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 320/1950/20
адміністративне провадження № К/9901/11191/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України (ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 (суддя-доповідач Файдюк В.В., судді: Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства (ДП) «Рітейл Іст» до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20.07.2020 адміністративний позов ДП «Рітейл Іст» задовольнив: визнав протиправною бездіяльність ДФС щодо нездійснення реєстрації податкової накладної від 31.12.2018 №614 на суму 821,00 грн (в тому числі ПДВ - 136,83 грн) в день її фактичного відправлення засобами електронного зв`язку (15.01.2019); зобов`язав ДПС зареєструвати податкову накладну від 31.12.2018 №614 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - 15.01.2019.
11.12.2020 ДПС звернулася з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції у цій справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.02.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На цю ухвалу ДПС подала касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Позивач правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.01.2021 апеляційну скаргу ДПС залишив без руху, як таку, що була подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС, а підстави для поновлення зазначеного строку, вказані відповідачем у клопотанні, визнанні судом неповажними. Відповідач обґрунтовував підставу поновлення строку на подання апеляційної скарги тим, що апеляційну скаргу подає вдруге, вперше подана апеляційна скарга була повернута згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 у зв`язку з несплатою судового збору. Водночас контролюючий орган вживав всі можливі заходи щодо сплати судового збору з метою усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше, та 13.11.2020 сплатив судовий збір (2881,50 грн). Однак зупинення операцій на його рахунках органом державної казначейської служби у зв`язку з пред`явленням до виконання виконавчих документів на безспірне списання грошових коштів в інших справах та несвоєчасне надходження від органу державної казначейської служби платіжного доручення від 09.11.2020 №2874 про сплату судового збору унеможливило усунути недоліки поданої вперше апеляційної скарги у строк (до 09.11.2020), встановлений судом згідно з ухвалою від 27.10.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, і апеляційна скарга була повернута (а.с.167, 176-180 т.І).
На виконання вимог ухвали від 11.01.2021 про залишення апеляційної скарги без руху ДПС подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга була подана в межах строку, встановленого статтею 295 КАС, а право на повторне звернення з апеляційною скаргою (11.12.2020) після її повернення судом реалізоване ДПС без зайвих зволікань - менше ніж через 2 (два) тижні з дня отримання ухвали суду від 16.11.2020 про повернення апеляційної скарги. При цьому відповідач зазначив, що ухвала від 16.11.2020 про повернення апеляційної скарги була ним отримана 25.11.2020 і на момент сплати судового збору (13.11.2020) він не був обізнаний про повернення апеляційної скарги судом. Також відповідач наголошував, що не мав змоги вчасно сплатити судовий збір та подати платіжне доручення до суду, посилаючись на зупинення операцій на його рахунках органом державної казначейської служби у зв`язку з пред`явленням до виконання виконавчих документів на безспірне списання грошових коштів в інших справах, на процедуру проведення оплати самого судового збору та отримання платіжного документа про сплату судового збору від органу державної казначейської служби (а.с. 196-199 т.І).
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.02.2021 наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження як підстави для його поновлення визнав неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження. Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд виходив з того, що право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Обставин, що створюють труднощі у сплаті судового збору, в тому числі процедура погодження та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки виходячи з принципу «належного урядування», держава не повинна отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Інших підстав для поновлення строку, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк, та доказів на їх підтвердження відповідач не зазначив.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, частина третя статті 295 КАС передбачає, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. При цьому адміністративний суд має дискреційні повноваження на поновлення процесуальних строків і питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку.
Порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, деталізованих у статті 296 КАС зумовлює її залишення без руху чи повернення за правилами статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 КАС).
Подання апеляційної скарги після закінчення строків, врегульованих у статті 295 КАС є також підставою для залишення її без руху.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.