ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 300/1617/20
адміністративне провадження № К/9901/12675/21
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Данилевич Н.А., Жука А.В., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І., Соколова В.М., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.)
у справі № 300/1617/20
за позовом ОСОБА_1
до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування постанов.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанову ВП № 28672275 від 30 травня 2012 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 400 065,46 грн та постанову ВП № 41352175 від 25 грудня 2013 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови № 28672275, виданої 30 травня 2012 року.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ Мар`яни Степанівни ВП № 28672275 від 30 травня 2012 року про стягнення 261 168,31 грн виконавчого збору в розмірі 400 065,46 грн із ОСОБА_1 .
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ Мар`яни Степанівни ВП № 41352175 від 25 грудня 2013 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови № 28672275, виданої 30 травня 2012 року відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 400 065,46 грн.
3. Повний текст судового рішення було проголошено в судовому засіданні за участю сторін, копію рішення відповідач отримав 04 грудня 2020 року.
4. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення виконання рішень в Івано-Франківській області залишено без руху з огляду на те, що не було порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
7. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу, а також рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що розглядає цю справу, у зв`язку з необхідністю відступити від висновків щодо застосування строків подання апеляційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, викладених у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 761/20343/18), від 21 лютого 2020 року (справа № 640/4915/19), від 11 червня 2020 року (справа № 640/3859/19), від 24 вересня 2020 року (справа № 300/390/20), від 25 лютого 2021 року (справа № 520/6758/2020).
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суддя апеляційного суду керувався тим, що її подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також тим, що відповідач не порушує питання про поновлення такого строку. Цей недолік має бути усунено шляхом надсилання на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважності підстав його пропуску.
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції враховував положення статті 287 КАС України у сукупності з положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС України, тобто десятиденний строк розраховано з моменту отримання повного тексту судового рішення (відповідно до штампу вхідної кореспонденції - 10 грудня 2020 року).
12. Колегія суддів оцінила критично доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, роз`яснюючи порядок і строки оскарження судового рішення, в резолютивній частині зазначив загальні строки на апеляційне оскарження та правила їхнього обчислення, оскільки скаржник є юридичною особою і має бути обізнаний із нормами законодавства про порядок і строки оскарження цієї категорії справ.
13. Також суд апеляційної інстанції вказав, що скаржник не зазначив причин, які об`єктивно унеможливлюють учинення процесуальної дії у встановлений строк та які підтверджували б поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, порушив принцип правової визначеності та право на справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
15. За переконанням скаржника, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення окружного суду у цій справі є 04 січня 2021 року, на підтвердження чого він зосереджує увагу на резолютивній частині рішення, у якій зазначено про подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
16. Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши й обговоривши доводи касаційної скарги, з огляду на межі касаційного перегляду, встановлені статтею 341 КАС України, вважає за доцільне зазначити таке.
18. На стадії касаційного провадження спірним питанням є дотримання строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухваленого за правилами, визначеними статтею 287 КАС України, яка передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
19. Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
20. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
21. Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження, який становить тридцять днів на рішення суду з дня його проголошення (частина перша).
22. Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.