ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 813/4449/15
адміністративне провадження № К/9901/4510/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправними дій, скасування висновків протоколу, визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (суддя Кравців О. Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року (головуючий суддя Коваль Р. Й., судді: Гуляк В. В., Ільчишин Н. В.)
І. Суть спору
У вересні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ), Головного управління юстиції у Закарпатській області (далі - ГУЮ у Закарпатській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія), у якому просив:
- визнати протиправними дії МЮУ по наданню доручення ГУЮ у Закарпатській області від 24 березня 2015 року № В-4334/13.02 на проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії ГУЮ у Закарпатській області по призначенню та проведенню позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено Актом позапланової невиїзної перевірки від 06 травня 2015 року № 09-19/5;
- визнати протиправними дії ГУЮ у Закарпатській області щодо визначення в довідці від 23 квітня 2015 року № 09-19/5 та акті позапланової невиїзної перевірки від 06 травня 2015 року № 09-19/5 порушень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
- скасувати висновки протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 03 липня 2015 року № 32/07/15 у частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
- визнати протиправним та скасувати наказ МЮУ від 03 серпня 2015 року № 1407/5.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що наказ МЮУ від 03 серпня 2015 року № 1407/5 винесено з порушенням положень Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом МЮУ від 27 червня 2013 року № 1284/5, та ігноруванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Позивач вважає, що єдиною підставою, яка слугувала прийняттю рішення щодо анулювання свідоцтва арбітражного керуючого, було виявлене Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області порушення законодавства у роботі арбітражного керуючого ОСОБА_1 , зафіксоване в довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23 квітня 2015 року №09-19/5 та акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 06 травня 2015 року № 09-19/5, яке не ґрунтується на фактичних обставинах справи, відомості та висновки яких він вважає надуманими, такими, що ґрунтуються на довільному викладенні та трактуванні вимог нормативно-правових актів, а отже є неправомірними.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 здійснював діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1, виданого 22 березня 2013 року МЮУ на підставі наказу від 18 березня 2013 року № 457/5.
06 березня 2015 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга гр. ОСОБА_2 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ «Надвірнянська автобаза».
За результатами розгляду вищезазначеної скарги, МЮУ надано доручення ГТУЮ у Закарпатській області від 24 березня 2015 року № В-4334/13.0.2 на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ВАТ «Надвірнянська автобаза».
На підставі вказаної скарги, а також доручення Міністерства юстиції України від 24 березня 2015 року № В-4334/13.0.2, ГТУЮ у Закарпатській області 07 квітня 2015 винесено наказ № 77/10, яким призначено проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у період з 21 квітня 2015 року по 23 квітня 2015 року.
08 квітня 2015 року ГТУЮ у Закарпатській області рекомендованим листом ОСОБА_1 надіслані копія посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 08 квітня 2015 року № 5, повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 08 квітня 2015 року № 08-19/334 та копія скарги ОСОБА_2 .
З підстав, зазначених вище, ГТУЮ у Закарпатській області в період з 21 квітня 2015 року по 23 квітня 2015 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , за результатами якої 23 квітня 2015 року складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 09-19/5. З метою спростування висновків комісії стосовно неналежного здійснення аналізу фінансової, господарської, інвестиційної діяльності ВАТ «Надвірнянська автобаза», викладених у вказаній вище довідці, позивачем були надані письмові заперечення та документи. Дійшовши висновку про те, що надані арбітражним керуючим ОСОБА_1 письмові пояснення та документи не спростовують висновків комісії, викладених в довідці від 23 квітня 2015 року № 09-19/5, ГТУЮ у Закарпатській області складений акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 06 травня 2015 року № 09-19/5, згідно з яким виявлено наступні порушення:
- не здійснив аналіз фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках;
- не подав результати таких аналізів господарському суду (справа № 909/1307/13);
- не вжив заходів щодо пред`явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
- не вів бухгалтерський облік;
- не склав та не подав фінансову звітність;
- не закрив інші рахунки, залишки коштів не перерахував на основний рахунок боржника;
- не вжив заходів на виявлення підстав для подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів;
- не подавав до комітету кредиторів звіти про свою діяльність;
- не вживав заходів щодо пошуку майна.
За змістом вказаного акта за результатами перевірки виявлені порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
07 травня 2015 року ГТУЮ у Закарпатській області за № 09-12, на підставі скарги гр. ОСОБА_2 , доручення МЮУ від 24 березня 2015 року винесено пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
На засіданні Дисциплінарної комісії 03 липня 2015 року, результати якого оформлені протоколом № 32/07/15, розглянуте подання від 18 травня 2015 року № 456 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення від 07 травня 2015 року № 09-12.
Комісією одноголосно вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 18 травня 2015 року № 456; внести подання до МЮУ про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рекомендувати Департаменту з питань банкрутства МЮУ на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва від 22 березня 2013 року № НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рекомендувати Департаменту з питань банкрутства МЮУ повідомити про прийняте рішення арбітражного керуючого ОСОБА_1 та ГТУЮ у Закарпатській області (оскаржуване рішення).
На підставі подання Дисциплінарної комісії від 03 липня 2015 № 308 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), Міністерством юстиції України 03 серпня 2015 був виданий наказ № 1407/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 22 березня 2013 року № НОМЕР_1, видане ОСОБА_1 (оскаржуваний наказ).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), викладене в протоколі від 03 липня 2015 року № 32/07/15 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на підставі подання від 18 травня 2015 року № 456. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03 серпня 2015 року № 1407/15 про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльностю арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданого ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 15 листопада 2019 року касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд зазначив, що при вирішенні цієї справи судам необхідно встановити: які саме порушення чинного законодавства ставилися у вину позивачу як арбітражному керуючому в спірних правовідносинах з огляду на встановлені перевіркою обставини та чи дійсно такі порушення мали місце і якими доказами це підтверджується; чи вживалися позивачем усі передбачені законом, необхідні та залежні від нього заходи з метою належного виконання повноважень ліквідатора, а якщо так, то які саме; чи виявлені порушення об`єктивно залежали від дій позивача з огляду на те, що ВАТ «Надвірнянська автобаза» визнано банкрутом 10 липня 2014 року (з цього часу позивача призначено ліквідатором), а відповідно до висновків податкового органу за результатами перевірки товариства за період 2012 - 2014 років, з часу реалізації ДВС у листопаді 2011 року цілісного майнового комплексу на підприємстві не вівся належним чином бухгалтерський облік; чи є допущені позивачем порушення законодавства грубими та чи призвели вони саме до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Крім того, Верховний Суд зауважив, що суд першої інстанції не звернув увагу, а суд апеляційної інстанції також не виправив допущену помилку, щодо суб`єктного складу учасників справи. За змістом позовної заяви позивач ставить вимогу про скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), викладеного в протоколі від 03 липня 2015 року № 32/07/15, однак Комісія не залучена судами до участі в справі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ МЮУ від 03 серпня 2015 року № 1407/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судом не встановлено законодавчо обґрунтованих підстав для прийняття рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу МЮУ від 03 серпня 2015 року № 1407/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 ». При цьому суди зазначили, що в протоколі не відображено відомостей про присутність чи відсутність конкретних людей, не проаналізовано доводи позивача, не наведено мотивів прийнятого рішення, однак такі недоліки не є безумовною підставою для його скасування.
Також суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій МЮУ по наданню доручення ГТУЮ у Закарпатській області від 24 березня 2015 року № В-4334/13.02 на проведення позапланової перевірки позивача та визнання протиправними дій ГТУЮ у Закарпатській області по призначенню та проведенню позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом позапланової невиїзної перевірки від 06 травня 2015 року
№ 09-19/5, уважаючи, що відповідачі при вчиненні цих дій діяли у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені нормами законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ГТУЮ у Закарпатській області щодо визначення в довідці від 23 травня 2015 року № 09-19/5 та акті позапланової невиїзної перевірки від 06 травня 2015 року № 09-19/5 порушень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також щодо скасування висновків протоколу засідання Комісії від 03 липня 2015 року № 32/07/15 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), суд вказав, що як довідка, так і акт перевірки лише фіксують встановлені обставини та висновки комісії щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжують, не змінюють та не звужують права позивача, не встановлюють для нього додаткових обов`язків та не покладають відповідальності. Натомість такими документами є саме припис, розпорядження, та у конкретному випадку оскаржуваний наказ № 1407/5.
Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржуються.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11 лютого 2021 року МЮУ подана до Верховного Суду касаційна скарга на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 3, 4 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі МЮУ просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм ч. 4 ст. 78, ч. 5 ст. 353 КАС України. Скаржник стверджує, що у даній справі є важливим питання можливості застосування ч. 4 ст. 78 КАС України та визнання обставин, що стосуються стану виконання повноважень арбітражним керуючим у ліквідаційній процедурі банкрута встановленими та такими, що не потребують доказування, на підставі судового рішення, за умови, що обставини, які мають значення для вирішення даного спору та обставини, які встановлені судовим рішенням у іншій справі, мали місце у різні часові періоди.
Також відповідач уважає, що у даній справі при новому розгляді, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, порушив норми ч. 4 ст. 78, ч. 5 ст. 353 КАС України, оскільки не дослідив зібрані у справі докази, та встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Крім того, МЮУ зазначає, що в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 07 липня 2015 року у справі № 909/1307/13 про банкрутство ВАТ «Надвірнянська автобаза» (на яку посилаються суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях) не встановлено обставини щодо стану виконання позивачем тих же обов`язків ліквідатора, які досліджувалися ГУЮ у Закарпатській області, за результатами чого встановлено наявність порушень законодавства з питань банкрутства. Суди попередніх інстанцій не досліджували питання виконання позивачем вимог абз. 5 ч. 2 ст. 41, п. 3 ч. 2 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при здійснені повноважень ліквідатора ВАТ «Надвірнянська автобаза». Відсутні докази, що свідчили б як про наявність самого звіту, складеного за результатами проведеного аналізу, так і докази його подання до господарського суду, в провадженні якого перебувала справа про банкрутство ВАТ «Надвірнянська автобаза». На думку скаржника, суди залишили поза увагою питання щодо здійснення аналізу фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках та подання результатів таких аналізів Господарському суду Івано-Франківської області. Також, не досліджено питання подання ліквідатором до комітету кредиторів звітів про свою діяльність.
Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ОСОБА_1 зазначає, що ліквідаційна процедура ВАТ «Надвірнянська автобаза» була проведена добросовісно, з урахуванням усіх обставин. Жодних порушень прав та інтересів боржника та кредиторів не було (і не могло бути) допущено, ураховуючи повну відсутність активів у банкрута.
ГТУЮ у Закарпатській області у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначає, що заперечень стосовно змісту і вимог касаційної скарги не має та погоджується з доводами МЮУ, наведеними у цій скарзі.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.