ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа №640/20592/21
адміністративне провадження № К/9901/41490/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.)
у справі №640/20592/21
за заявою Державного бюро розслідувань про забезпечення позову до його подання
особи, які можуть отримати статус учасника справи - Державна казначейська служба України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
I. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2021 року Державне бюро розслідувань звернулося до суду з заявою про забезпечення позову до його подання, в якій просило:
- заборонити Державній казначейській службі України вчиняти дії, спрямовані на безспірне списання з рахунків Держаного бюро розслідувань коштів за виконавчими документами, виданими Окружним адміністративним судом міста Києва від 31 травня 2021 року у справі № 640/10527/20 в сумі 321 148,80 грн на користь ОСОБА_1 та від 08 червня 2021 року у справі № 640/10526/20 в сумі 518 322,75 грн на користь ОСОБА_2 ;
- заборонити Державній казначейській службі України вчиняти дії, спрямовані на зупинення операцій на рахунках Державного бюро розслідувань;
- зупинити стягнення на підставі виконавчих документів, виданих Окружним адміністративним судом міста Києва від 31 травня 2021 року у справі №640/10527/20 в сумі 321 148,80 грн на користь ОСОБА_1 та від 08 червня 2021 року у справі № 640/10526/20 в сумі 518 322,75 грн на користь ОСОБА_2 .
2. У обґрунтування заяви зазначало, що, незважаючи на повідомлення про оскарження судових рішень у справах № 640/10527/20 та № 640/10526/20 у касаційному порядку та подання заяв про зупинення виконання судових рішень, Державна казначейська служба України не вважала це підставою для відкладення чи зупинення безспірного списання коштів. Також зазначав, що питання правомірності дій/бездіяльності відповідача щодо недотримання вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників є спірним та потребує доказування.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2021 року заяву задоволено частково.
Заборонено Державній казначейській службі України вчиняти дії, спрямовані на зупинення операцій на рахунках Державного бюро розслідувань до розгляду справи по суті та набрання законної сили рішенням суду за позовом Державного бюро розслідувань про визнання дій Державної казначейської служби України щодо зупинення операцій на рахунках Держаного бюро розслідувань та вимоги щодо вжиття заходів для встановлення асигнувань протиправними.
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
5. У поданій касаційній скарзі заявник із посиланням на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до Державної казначейської служби України в порядку статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» звернено до виконання виконавчі документи про стягнення коштів з Державного бюро розслідувань, а саме: виконавчий документ, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва від 31 травня 2021 року у справі № 640/10527/20 про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 321 148,80 грн, та виконавчий документ, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва від 08 червня 2021 року у справі № 640/10526/20 про стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 518 322,75 грн.
8. 30 червня 2021 року Державна казначейська служба України звернулась з листом до Державного бюро розслідувань та повідомила про необхідність в термін до п`яти робочих днів з дати його отримання повідомити про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів. Також повідомлено про зупинення операцій на рахунках боржника до забезпечення виконання рішення суду.
9. У відповідь та на виконання листа щодо безспірного списання грошових коштів, Державне бюро розслідувань 07 липня 2021 року повідомило про оскарження судових рішень у справах №640/10527/20 та № 640/10526/20 у касаційному порядку та подання разом з касаційними скаргами клопотання про зупинення виконання судових рішень. З метою недопущення втрат Державного бюджету України висловлено прохання до прийняття рішень Верховним Судом за результатами розгляду клопотань не проводити безспірне списання коштів з рахунків Державного бюро розслідувань, а також розглянути питання щодо можливості розблокування рахунків.
10. Листом від 12 липня 2021 року Державна казначейська служба України повідомила про відсутність підстав не виконувати виконавчі документи, оскільки відкриття касаційного провадження не є підставою для відкладення чи зупинення безспірного списання коштів. Повторно висловлено вимогу вжити заходів для встановлення асигнувань або здійснити інші дії, спрямовані на виконання судового рішення.
11. 19 липня 2021 року заявник повторно наголосив на тому, що на спірні правовідносини не поширюється можливість застосування повороту виконання судового рішення. Обґрунтоване управлінське рішення щодо встановлення асигнувань для виконання оскаржуваних судових рішень може бути прийнято лише після відмови Верховним Судом у задоволенні клопотань про зупинення їх виконання. Повторно просив не проводити безспірне списання коштів з рахунків Державного бюро розслідувань, а також розглянути питання щодо можливості розблокування рахунків.
12. 20 липня 2021 року Казначейство в черговий раз вимагало вжити заходів для встановлення асигнувань або здійснити інші дії, спрямовані на виконання судового рішення. Повідомлено про відсутність підстав не виконувати виконавчі документи, а також що станом на 20 липня 2021 року питання щодо зупинення виконання судових рішень у справах № 640/10527/20 та № 640/10526/20 не вирішено.
13. Державне бюро розслідувань зазначало про намір звернутися до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної казначейської служби України щодо зупинення операцій на рахунках та направлення вимоги щодо вжиття заходів для встановлення асигнувань. Задля запобігання можливості безповоротних втрат державного бюджету та запобігання шкоди, звернулося з заявою про забезпечення позову.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Частково задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції враховував те, що кошти, виплачені за рішенням суду, яке у подальшому може бути скасовано в касаційному порядку, є збитками державного бюджету у розумінні вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
15. Вжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони Державній казначейській службі України вчиняти дії, спрямовані на зупинення операцій на рахунках Державного бюро розслідувань, фактично є збереженням існуючого становища до розгляду справи по суті і достатнім способом тимчасового захисту, який відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
16. Крім того, суд роз`яснив заявнику положення частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) щодо необхідності подання позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
17. Скасовуючи ухвалу окружного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії Державної казначейської служби, що визначені заявником як предмет майбутнього позову, створюють наслідки для Державного бюро розслідувань у вигляді зупинення проведення платежів (за певними винятками), а також можуть призвести до безспірного списання коштів з рахунків. Водночас самі по собі вказані дії, які безумовно стосуються прав та інтересів заявника, не порушують їх. Відповідні дії будуть їх порушувати у тому разі, якщо будуть вчинені без дотримання вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Зазначені обставини підлягають доведенню у встановленому законом порядку. Разом з тим, суд першої інстанції не встановив ознак очевидності протиправності дій Державної казначейської служби України, спрямованих на безспірне списання коштів з рахунку Державного бюро розслідувань на підставі виконавчих документів у справах № 640/10527/20 та № 640/10526/20.
18. Суд апеляційної інстанції звернув увагу що ухвалою суду першої інстанції в цілому заборонено вчиняти дії, спрямовані на зупинення операцій на рахунках Державного бюро розслідувань, а не лише під час безспірного списання коштів на підставі виконавчих документів, виданих Окружним адміністративним судом міста Києва у справах № 640/10527/20 та № 640/10526/20. Таким чином ухвала не відповідає вимогам частини другої статті 151 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для її скасування.
19. Суд апеляційної інстанції враховував що згідно з поясненнями учасників справи, а також даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року було зупинено виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 640/10526/20, а ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року - виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 640/10527/20.
20. У зв`язку з викладеним суд апеляційної інстанції вважав, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Державне бюро розслідувань у касаційній скарзі зазначає, що у відповідності до підпункту 4 пункту 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, Державна казначейська служба України мала зупинити безспірне списання коштів у зв`язку з наявністю таких обставин як оскарження судових рішень у касаційному порядку та неможливість застосування інституту повороту виконання судового рішення у спірних правовідносинах.
22. Звертав увагу що за приписами пункту 14 Порядку після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується в порядку черговості, що утворилась на момент усунення таких обставин.
23. Зупинення безспірного списання коштів жодним чином не скасовувало б виконання рішення судів у справах № 640/10527/20 та № 640/10526/20, а лише відстрочувало їх виконання на певний строк, відповідно не суперечило б принципу обов`язковості судових рішень і не порушувало прав осіб, на користь яких їх ухвалено, зокрема в частині що стосується гарантій держави щодо виконання судових рішень.
24. У той же час, зупиненням фінансових операцій на рахунках Державного бюро розслідувань спричинено зупинення проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг для забезпечення належного функціонування бюро. Неможливість своєчасного виконання договірних зобов`язань перед контрагентами за вже укладеними договорами спричинило додаткові видатки із Державного бюджету у вигляді сплати штрафних санкцій, а також фактично зупиняло виконання важливих для діяльності бюро договорів. Блокування рахунків призвело до повної зупинки виконання державним правоохоронним органом завдань, передбачених статтями 1, 5, 6 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», статтею 216 КПК України.
25. Суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих та передчасних висновків щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову Державного бюро розслідувань у визначений ним спосіб, який відповідав вимогам пункту 2 частини першої статті 151 КАС України.
26. Державна казначейська служба України надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити оскаржуване рішення без змін у зв`язку з ненаданням касатором переконливих аргументів та неспростуванням висновків суду апеляційної інстанції.
27. У обґрунтування відзиву зазначала про помилковість та необґрунтованість твердження про те, що виконання судових рішень у справах № 640/10527/20 та № 640/10526/20 є прямими збитками Державного бюджету України, оскільки в силу принципу обов`язковості судового рішення безумовний обов`язок щодо його виконання покладається на визначеного судом боржника (в даному випадку на Державне бюро розслідувань).
28. Твердження про безпідставність стягнення коштів за судовими рішеннями у зв`язку з можливістю їх скасування у майбутньому в касаційному порядку, є необґрунтованими та припущеннями боржника.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.