ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 819/1080/14-а
адміністративне провадження № К/9901/67860/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року (суддя Осташ А.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року (головуючий суддя Макарик В.Я., судді: Глушко І.В., Коваль Р.Й.) у справі №819/1080/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду із позовом до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 2 грудня 2013 року №0001832200, №0001892200 та №0001802200.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки усі господарські операції позивача з його контрагентами здійснено та підтверджено належними первинними документами, допущені технічні помилки під час заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, жодним чином не впливають на суми, які заявлені, згідно декларації до бюджетного відшкодування. Вважає, що заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 28243 грн, завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1684513 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2255729 грн документально та нормативно не підтверджуються.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 2 грудня 2013 року №0001832200 форми "В1", №0001892200 форми "Р" та №0001802200 форми "В4".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з реальності господарських взаємовідносин між позивачем і його контрагентами. Суди зазначили, що допущені технічні помилки під час заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, жодним чином не впливають на суми, які заявлені, згідно декларації до бюджетного відшкодування. Заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 28243 грн, завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1684513 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2255729 грн документально та нормативно не підтверджуються.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у тому, що позивачем не надано розрахунку формування витрат на виробництво однієї тони цукрового буряка, тоді як спірний податковий кредит формувався протягом 2012 року за рахунок витрат, пов`язаних з підготовкою ґрунту для посіву цукрового буряка (оранка, дискування, культивація), закупкою насіння цукрового буряка та посівом, послугами переробки цукрового буряка, придбанням та внесенням мінеральних добрив, придбанням та обробленням засобами захисту рослин. Позивачем в розрахунку не зазначено про загальну кількість зібраного цукрового буряка (валовий збір), його цукристість, кількість переданого на переробку цукрового буряка, не відображено вихід з однієї метричної тони цукрового буряка готової продукції (цукру, патоки та жому), що дало б змогу перевірити правильність формування коефіцієнту, за допомогою якого здійснено коригування. Зазначає про наявність розбіжностей між даними Єдиного державного реєстру податкових накладних, даними паперових податкових накладних та бухгалтерських довідок, які складно при коригуванні податкового кредиту позивача.
У відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень, позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити без змін судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов`язань за травень, червень та липень 2013 року, за результатами якої складено акт від 8 жовтня 2013 року №264/22-30834410 (далі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 2 грудня 2013 року № 0001832200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 1684523 грн; № 0001892200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 42365 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 28243 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 14122 грн; № 0001802200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2255729.
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпункту 2.4 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року №1340 «Про затвердження форми Реєстру і виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492.
Позивачем по операціях із постачання цукру та патоки у митному режимі експорту, в графу 5 - реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень-липень 2013 року не проставлено відмітку (БОПНП, або БОРКП) - бухгалтерська довідка, яка складається у випадку коригування податкової накладної паперової чи коригування розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в результаті чого встановлено: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 28243 грн, завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 684 513 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2 255 729 грн.
За результатами адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, останні залишені без змін, а скарги залишені без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Товариством здійснювалися господарські операції з відповідними контрагентами щодо поставки продукції.
Суди приймаючи рішення, висновувалися на фактичному здійсненні господарських операцій між позивачем та його контрагентам. Суди дійшли висновку, що первинні документи в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію, а відтак є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що дана адміністративна справа була зупинена у суді першої інстанції до вирішення адміністративної справи №819/2323/13-а, предметом оскарження якої були податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року №0000182200 форми «В4» та №0000192200 форми «Р», які прийняті на підставі акта перевірки від 17 червня 2013 року №385/22-30834410. Перевірка проводилась з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за період з 1 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року. Тернопільським окружним адміністративним судом по адміністративній справі №819/2323/13-а прийнято постанову, якою вказані податкові повідомлення-рішення скасовано. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року залишено без змін.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.