ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 200/12094/18-а
адміністративне провадження № К/9901/10098/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Гуревича Родіона Геннадійовича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року (суддя Голубова Л.Б.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (колегія суддів: Казначеєв Е.Г., Міронова Г. М., Арабей Т.Г.) у справі №200/12094/18-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка, зобов`язання провести виплату недоотриманої суми пенсійного забезпечення за померлого чоловіка,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила: визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати відповідача провести виплату недоотриманої суми пенсійного забезпечення за чоловіка, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивачем подано касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач, як спадкоємець двічі зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявами про виплату недоотриманої пенсії чоловіка на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.04.2018. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило ОСОБА_2 у видачі недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з підстав пропуску шестимісячного строку звернення після смерті пенсіонера, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що неотримана пенсія чоловіка входить до складу спадщини, а тому позивачка має право на її отримання.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки від 06.09.2017 № 1419112394, позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу у м. Бахмут Донецької області.
Позивач має право на пенсію за віком, про що свідчить пенсійне посвідчення НОМЕР_1 , видане 02.09.2003.
Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_2 , повторно виданого виконкомом Булавинської селищної ради м. Єнакієве Донецької області 03.01.2002 року у період з 19.12.1987 по 15.03.2017 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , виданого Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 30.08.2017, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно атестату про зняття з обліку у зв`язку зі смертю пенсіонера № 1210 від 21.09.2017, ОСОБА_3 було знято з обліку відповідача на підставі актового запису від 30.08.2017.
Позивач оформила право на спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2018 ННА 044209, виданого державним нотаріусом Першої Бахмутської державної нотаріальної контори. Спадщина складається з грошових внесків з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями в АТ "Ощадбанк".
Відповідач листом від 02.02.2018 № 1303/03-2 повідомив Першу Бахмутську державну нотаріальну контору про те, що недоодержаних пенсійних виплат у ОСОБА_3 немає.
27.07.2018 та 02.08.2018 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як спадкоємець із заявою про виплату недоотриманої пенсії чоловіка на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.04.2018.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 10.08.2018 № 3061-Г-01 відмовило позивачу у задоволені заяви з підстав пропуску шестимісячного строку звернення після смерті пенсіонера, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що через порушення позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у відповідача відсутні підстави для виплати позивачу недоодержаної пенсії.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульована висновок про те, що «<…> у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».