ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 120/832/21-а
адміністративне провадження № К/9901/44267/21, №К/9901/40583/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у попередньому судовому засідання як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/832/21-а
за позовом приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича
до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, представника ОСОБА_1 - адвоката Наконечного Віталія Леонідовича
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року, прийняту у складі головуючого судді Бошкової Ю.М.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів: Граб Л.С., Сторчака В. Ю.
та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, винесену у складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів: Граб Л.С., Сторчака В. Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович (далі - позивач, приватний виконавець Трофименко М.М.) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-2, дисциплінарна комісія), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної комісії, оформлене протоколом від 29 січня 2021 року №51, в частині притягнення приватного виконавця ОСОБА_2 (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0049, виданого 20 червня 2017 року Міністерством юстиції України) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на чотири місяці.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується зі спірним рішенням про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки обидва порушення, що ставляться йому у провину, на переконання позивача, торкаються питань та порядку стягнення основної винагороди приватного виконання, тобто питань стягнення коштів його доходу як засобу існування, а отже ці питання не входять до кола його трудових функцій та не можуть бути предметом розгляду саме у дисциплінарній справі. Окрім того, позивач уважає, що при вирішенні питання про притягнення до відповідальності не було враховано ані ступеню його вини (якщо вона є), ані обставин прийняття його, нібито, незаконних рішень.
3. Заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву відповідачі наполягали, що в діях позивача наявні ознаки дисциплінарного проступку, тому були всі підстави для внесення подання Міністерством юстиції України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, винесене дисциплінарною комісією рішення за результатами розгляду подання, ґрунтується на нормах закону та прийняте з дотриманням балансу між обставинами вчинення проступку, ступеню вини приватного виконавця, тяжкістю вчиненого проступку, наявністю наслідків та з урахуванням того, що до приватного виконавця ОСОБА_2 уже застосовувалось дисциплінарне стягнення протягом останнього року.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. 29 жовтня 2020 року адвокат Наконечний В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із зверненням, у якому зазначив, що приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено у виконавчому провадженні № 58909088 постанову про стягнення основної винагороди, яку направлено на примусове виконання, не зважаючи на те, що ним не забезпечено повне або часткове виконання виконавчого документу.
5. На підставі зазначеного звернення відповідно до статті 34 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", пунктів 19, 26 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом МЮ України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5, на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09 листопада 2020 року №7519/20.5.1/11-20, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця Трофименка М.М. щодо здійснення виконавчого провадження №58909088, за результатами якої складено довідку від 14 грудня 2020 року. Перевіркою встановлено наступне:
5.1. Постановою приватного виконавця Трофименка М.М. від 15 квітня 2019 року відкрито виконавче провадження №58909088 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Ю.Н. від 20 липня 2018 року №1790 про звернення стягнення на земельну ділянку, загальною площею 0,1600 га, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0004. Право власності на нерухоме майно належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна, задовольнити вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо погашення заборгованості, яка виникла за період з 15 квітня 2008 року до 06 червня 2018 року у розмірі 4261892,00 грн та 10000,00 грн - за плату за вчинення виконавчого напису.
5.2. 15 квітня 2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця в сумі 427189,20 грн.
5.3. 15 квітня 2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,1600 га, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0004 ( АДРЕСА_1 ).
5.4. 22 квітня 2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. описано та арештовано вищезазначену земельну ділянку, яка належить боржнику ( ОСОБА_1 ).
5.5. 23 квітня 2019 року приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої для участі у виконавчому провадженні призначений суб`єкт оціночної діяльності - ТОВ "Приватна експертна служба".
5.6. 30 травня 2019 року арештоване нерухоме майно боржника передано на реалізацію до державного підприємства "Сетам".
5.7. Згідно з повідомлення державного підприємства "Сетам" від 05 червня 2019 року, перші торги щодо реалізації арештованого майна боржника було призначено на 03 липня 2019 року за лотом № 354572, початкова ціна продажу майна 1472040,00 грн.
5.8. 03 липня 2019 року на підставі заяви представника стягувача приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
5.8.1. Пунктом 4 цієї постанови знято з електронних торгів лот № 354572, а саме: земельну ділянку, площею 0.1600 га, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0004, за адресою: АДРЕСА_1 , дата проведення аукціону: 03 липня 2019 року.
5.9. Цього ж дня, 03 липня 2019 року, приватним виконавцем Трофименком М.М. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесені виправлення до постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 15 квітня 2019 року, а саме в резолютивній частині постанови після постановляю:
5.9.1. пункт 2 виправлено з "Копію постанови направити боржнику" на "Стягувач приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М., ІПН: 3143820090, р/р № НОМЕР_1 в ПАТ "Державний ощадний банк" МФО:322669".
5.9.2. Пункт 3 виправлено з "Постанова про стягнення з боржника основної винагороди може бути оскаржена у строк та у порядку, встановленому законодавством" на "Постанова про стягнення з боржника основної винагороди є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення".
5.9.3. Доповнено пункт 4 "Строк пред`явлення до виконання згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", а саме до 15 квітня 2022".
5.9.4. Доповнено пунктом 5 "Копію постанови направити боржнику". Доповнено пунктом 6 "Постанова про стягнення з боржника основної винагороди може бути оскаржена у строк та у порядку, встановленому законодавством".
5.10. 03 липня 2019 року ОСОБА_2 направив приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Говорову П.В. заяву про примусове виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженню № 58909088
5.11. Окрім того, під час проведення перевірки встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 320/3912/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 320/3912/19 та набрало законної сили 12 березня 2020 року, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця від 03 липня 2019 року "Про виправлення помилки у процесуальному документі" у межах виконавчого провадження №58909088 та визнано постанову приватного виконавця від 15 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 58909088 про стягнення основної винагороди у розмірі 427189,20 грн такою, що не підлягає прийняттю до виконання.
6. Відповідно до висновку довідки про результати проведення позапланової невиїзної перевірки позивача від 14 грудня 2020 року встановлено порушення частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а також частини першої статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
7. На підставі довідки за результатами проведення позапланової перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_2 . Міністерством юстиції України сформовано подання від 22 січня 2021 року № 795/20.5.1/32-21 до дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 .
7.1. У поданні Міністерства юстиції України вказано, що виявлені позаплановою невиїзною перевіркою в діяльності приватного виконавця порушення свідчать про порушення ним принципів діяльності приватного виконавця та засад здійснення виконавчого провадження.
7.2. Так, при здійсненні виконавчого провадження №58909088 приватним виконавцем порушено вимоги:
7.2.1. пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" щодо здійснення діяльності з дотриманням принципу законності;
7.2.2. пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад законності;
7.2.3. частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виправлення помилки у процесуальному документі;
7.2.4. частини першої статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" щодо стягнення основної винагороди приватного виконавця.
8. 29 січня 2021 року на засіданні дисциплінарної комісії розглянуто подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, за результатами розгляду якого дисциплінарною комісією вирішено притягнути приватного виконавця ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення його діяльності строком на 4 місяці.
9. Крім того, судом встановлено, що дисциплінарною комісією при обранні виду дисциплінарної відповідальності було враховано те, що до приватного виконавця ОСОБА_2 протягом року вже застосовувалось дисциплінарне стягнення, а саме рішенням Дисциплінарної комісії від 22 липня 2020 року вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, яке введене в дію наказом Міністерства юстиції України від 31 липня 2020 року №2005/7.
10. У подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2021 року №2110/7 "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення" вирішено ввести в дію рішення дисциплінарної комісії від 29 січня 2021 року, оформлене протоколом №51. Зупинити діяльність приватного виконавця Трофименка М.М., посвідчення №0049, видане 20 червня 2017 року, строком на 4 місяці.
11. За наслідками прийнятого наказу від 23 червня 2021 року №2110/7 внесено зміни в Єдиний реєстр приватних виконавців України щодо зупинення діяльності приватного виконавця Трофименка М.М.
ІІІ. Історія справи.
12. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходив з того, що дисциплінарною комісією при прийняття спірного рішення враховано висновки суду, викладені у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 320/3912/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та набрало законної сили 12 березня 2020 року, яким визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця від 03 липня 2019 року "Про виправлення помилки у процесуальному документі" у межах виконавчого провадження №58909088 та визнано постанову приватного виконавця від 15 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 58909088 про стягнення основної винагороди у розмірі 427189,20 грн такою, що не підлягає прийняттю до виконання. При цьому, судом зазначено, що неналежне виконання своїх обов`язків виконавцем, зокрема недотримання порядку та строків вручення виконавчих документів, відсутність всіх необхідних ідентифікуючих ознак учасників виконавчого провадження та істотних умов виконавчого документа є обмеженням права учасника виконавчого провадження щодо можливості реалізувати своє право оскаржити таке рішення у судовому порядку. Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено порушення приватним виконавцем Трофименком М.М. вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зокрема положень пункту 2 Розділу ІІІ, в результаті чого постанова від 15 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 58909088 про стягнення основної винагороди у розмірі 427189,20 грн визнана такою, що не підлягає виконанню. Оскільки факт протиправності постанов та, як наслідок, дій приватного виконавця при винесенні постанов, встановлений та підтверджений рішенням суду, то такий факт відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не потребує доказування.
13.1. Крім того, суди попередніх інстанцій зважили на те, що дисциплінарною комісією при обранні виду дисциплінарної відповідальності було враховано те, що до позивача протягом року вже застосовувалося дисциплінарне стягнення.
13.2. У підсумку суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що при прийнятті спірного рішення дисциплінарною комісією дотримано баланс між обставинами вчинення проступку, ступенем вини приватного виконавця, тяжкістю вчиненого проступку, наявністю наслідків та факт застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року у зв`язку з чим, застосовано відповідний вид дисциплінарного стягнення, який є співмірним тяжкості вчинених порушень.
14. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Наконечного В.Л. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 120/832/21.
14.1. Так, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Наконечного В.Л. ухвалення додаткового судового рішення у справі № 120/832/21, у якій третя особа просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу за рахунок позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи № 120/832/21-а відсутні, оскільки аналіз положень статті 139 КАС України свідчить про те, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, не звільненого від сплати судових витрат, та залишення апеляційної скарги такого позивача без задоволення розподіл судових витрат не здійснюється.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Не погодившись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, приватний виконавець Трофименко М.М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 09 листопада 2021 року.
16. У касаційній скарзі позивачем зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок щодо обов`язкової мотивації та обґрунтованості рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленого у вигляді протоколу, викладений у пунктах 71-78 постанови Верховного від 10 січня 2020 року Суду у справі №2040/6763/18 за аналогічних позовних вимог.
16.1. Так, скаржник уважає спірне рішення дисциплінарної комісії про притягнення його до дисциплінарної відповідальності невмотивованим та звертає увагу, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення: частини першої статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка, на переконання позивача, стосуються питання стягнення основної винагороди приватного виконавця та не містить обов`язку виконавця вчиняти певні дії і не встановлює порядок вчинення певних дій, а отже, відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 38 цього ж Закону; частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (виправлення помилки), а само по собі самостійне виправлення помилки виконавцем, на думку скаржника, не може трактуватися як грубе порушення, адже такі дії направлені на приведення у відповідність до вимог діючого законодавства виданої раніше постанови та на усунення недоліків Автоматичної системи виконавчого провадження.
16.2. Крім того, у касаційній скарзі позивачем зазначено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункт 5 частини першої статті З, частину четверту статті 4, частину четверту статті 27, частину третю статті 40, частину третю статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв`язку із пунктом 4 частини другої статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за відсутності висновку Верховного Суду щодо можливості притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності за порушення норм матеріального права, якщо вони стосуються вчинення ним дій, спрямованих на стягнення основної винагороди поза межами виконавчого провадження, що перебуває у нього на виконанні, а також щодо права приватного виконавця виправляти помилки у своїх постановах.
17. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
18. Касаційна скарга не містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі позивача або його представника.
19. 14 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у зв`язку із доведенням наявності підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. 18 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача-2 на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
21. Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача-2.
22. 31 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив третьої особи на касаційну скаргу, в якому представник третьої особи спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
23. Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про розгляд справи за участю представника третьої особи.
24. 06 грудня 2021 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Наконечного В.Л., у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнути з позивача на користь третьої особи понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
25. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, допустив порушення норм процесуального права, а саме частини другої статті 134 та частини одинадцятої статті 139 КАС України та дійшов помилкового, на переконання скаржника, висновку, що КАС України не передбачає відшкодування судових витрат третіх осіб, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
26. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника третьої особи.
27. 16 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Наконечного В.Л. як такою, що відповідає вимогам статті 330 КАС України.
28. 24 січня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу третьої особи, у якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. За змістом статті 1 і частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, у свою чергу, визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
31. Стаття 2 Закон № 1404-VIII визначає засади здійснення виконавчого провадження, до яких належить, зокрема: верховенства права (пункт 1); законності (пункт 3).
32. Відповідно до статті 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
33. Діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів, зокрема: верховенства права; законності (пункти 1, 2 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII).
34. Державне регулювання діяльності приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України, до повноважень якого стаття 17 Закону №1403-VIII відносить, зокрема: здійснення контролю за діяльністю приватних виконавців та визначення порядку здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця (пункт 8 частини першої цієї статті Закону); введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (пункт 10 частини першої цієї статті Закону); зупинення та припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця (пункт 11 частини першої цієї статті Закону).
35. Згідно з частинами першою, другою статі 23 Закону № 1403-VIII Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.
35.1. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про: 1) прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) приватного виконавця; 2) дату рішення Кваліфікаційної комісії про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця; 3) номер посвідчення; 4) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність; <…> 7) зупинення діяльності приватного виконавця; 8) дату та номер рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення; <…>.
36. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.