ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 686/23674/17
адміністративне провадження № К/9901/14883/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (колегія суддів: Кузьменко Л.В., Франовська К.С., Шидловський В.Б.) у справі № 686/23674/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 14 серпня 2015 року перерахунок (донарахування) призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі раніше поданих документів та додатково наданої довідки фінансового управління Генерального Штабу ЗС України за вих. №305/768 від 03 листопада з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, виплачених ОСОБА_1 за період з серпня 2013 року по серпень 2015 року (час звільнення і розрахунку) сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно ст.27 Дисциплінарного статуту ЗСУ та винагороди за безпосередню участь в АТО, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виплати різницю в недотриманій з 14 серпня 2015 року пенсії та виплачувати перераховувань ОСОБА_1 пенсію в повному розмірі без обмеження кінцевої дати виплати.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.12.2017 скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції в частині включення до перерахунку щомісячної додаткової грошової винагороди.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, згідно якої щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає включенню до перерахунку пенсії, оскільки вона має безперервний щомісячний характер.
Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що наказом Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 07 липня 2015 року № 416 було ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров`я) частина 6 статті 26 Закону України "Про військовий обовязок та військову службу" та наказом командира військової частини А 2516 (по стройовій частині) №161 від 13 серпня 2015 року виключено із списків особового складу частини.
14 серпня 2015 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII. Пенсія призначена на підставі заяви позивача, грошового атестату серії ЗУ №174905 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 20.08.2015 № 305/439.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 03 листопада 2017 року № 305/768 про суми нарахованого (виплаченого) грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій, винагороди за безпосередню участь в АТО, на суми яких здійснювалося нарахування (сплата) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2013 року по серпень 2015 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії № 305/439 від 20.08.2015 року вбачається, що позивачеві було нараховано єдиний соціальний внесок, а відтак і сплачено з наступних видів доходів матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення та винагорода учасника АТО, надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат які не були включені при здійсненні розрахунку пенсії за вислугу років.
Зі змісту вказаної довідки вбачається, що на всі виплати включенні в довідку, нараховано та з останніх утримано страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які відображені в таблиці (додатку №1).
Так, 13.11.2017 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із тим, що при нарахуванні його пенсії не було включено виплачені за період з серпня 2013 року по серпень 2015 року (час звільнення і розрахунку) суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно ст. 27 ДС ЗС України та винагороди за безпосередню участь в АТО, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Листом від 21.11.2017 №883/К-8 відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії з мотивів відсутності підстав для проведення перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені винагороди, допомоги та премії, які позивач отримував під час проходження служби, та з яких нарахований і сплачений єдиний внесок, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військови