ПОСТАНОВА
Іменем України
09 червня 2022 року
Київ
справа №120/3521/20-а
адміністративне провадження № К/9901/18936/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/3521/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 (головуючий суддя: Мультян М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 (колегія у складі: головуючий суддя Гонтарук В. М., суддів: Білої Л.М. Курка О. П.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому позивач просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 26 від 22.05.2020;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за вислугою років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує на протиправність дій відповідача у відмові у призначені пенсії за вислугою років згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки вважає, що норми які регулюють призначення пенсії за вислугу років, не ставлять набуття права на пенсію за вислугу років у залежність від наявності відповідної кількості років виключно календарної вислуги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вислуга років позивача станом на день його звільнення у календарному обчисленні становить - 19 років 03 місяців 10 днів, що не є достатнім для призначення позивачу пенсії за вислугу років у відповідності до пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а посилання позивача на пільгову вислугу років (25 років 03 місяці 11 дні) є безпідставним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за вислугою років згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є протиправними, оскільки вважає, що норми які регулюють призначення пенсії за вислугу років, не ставлять набуття права на пенсію за вислугу років у залежність від наявності відповідної кількості років виключно календарної вислуги. Також зазначає, що відповідно послужного списку позивача станом на день звільнення із служби, вислуга років у пільговому обчисленні становить 25 років 02 місяці 29 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 24.05.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору (або належних доказів на підставі яких можливо звільнити скаржника від сплати судового збору) та зазначення інших підстав для поновлення такого строку із наданням належних та допустимих доказів.
10. В межах строку встановленого судом в ухвалі Верховного Суду від 07.06.2021 скаржник усунув недоліки касаційної скарги, а саме надав документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку.
11. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 .
12. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 09.06.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України з 04.11.1997 по 02.10.2015.
14. Наказом Вінницької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№86) № 66 о/с від 02.10.2015 позивача звільнено зі служби в кримінально-виконавчій системі у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 03 місяці 10 днів.
15. 18.01.2020 позивач звернувся з заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій просив на підставі наказу Вінницької виправної колонії (№ 86) №66 о/с від 02.10.2015, прийняти заяву про призначення пенсії та перелік документів у відповідності постанови Правління ПФУ №3-1 від 30.01.2007 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та передати їх органу пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років.
16. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.05.2020 № 26, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки при перегляді документів, що були подані, виявлено, що вислуга років в календарному обчислені становить лише 19 років 03 місяці 10 днів, а вислуга років в пільговому обчислені 25 років 02 місяці 29 днів, а вік лише 42 роки. Згідно пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; пункт «б» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
17. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
22. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992.
23. Пунктом "б" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
24. Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
25. Відповідно до статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
26. На виконання зазначених вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Постанова від 17.07.1992 №393).
27. Так, Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27.03.2018, 10.07.2019, 22.08.2019, 30.09.2019, 27.03.2020, 23.06.2020, 20.01.2021 (справи №№295/6301/17, 1840/3347/18, 295/7220/16-а, 360/1432/19, 569/727/17, 750/10827/16-а, 620/509/19, відповідно) викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
28. Водночас, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 (справа №805/3923/18-а) відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.