ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/1690/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Жигалкін І.П.)
від 26.08.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Крестьянінов О.О., Шевель О.В.)
від 10.12.2021
у справі № 922/1690/21
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про стягнення 4 749 869, 27 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Бородін Т.В. , Нестеренко С.О. ,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства у розмірі 4 749 869, 27 грн (де: основний борг - 4 329 125, 00 грн; 3% річних в розмірі 76 394, 04 грн; збитки від інфляції в розмірі 344 350, 23 грн).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем за договором купівлі-продажу від 13.08.2020 зобов`язання з оплати переданої йому у власність частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" (код ЄДРПОУ 37094052), що є порушенням умов договору, з посиланням на статті 11, 15, 16, 202, 509, 526, 610, 625, 626, 655, 656 Цивільного кодексу України.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2021, позов задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 4 749 869, 27 грн (де: основний борг - 4 329 125, 00 грн; 3% річних в розмірі 76 394, 04 грн; інфляційні втрати в розмірі 344 350, 23 грн), а також суму судових витрат у розмірі 71 338, 50 грн.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, грошові кошти за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" у передбачений договором строк не сплатив.
Водночас, в частині заперечень відповідача щодо наявності підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що зарахування таких вимог згідно з заявою відповідача від 03.05.2021 на суму 4 329 125, 00 грн не відбулось.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2021, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким в позові відмовити.
3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 08.07.2021 у справі №911/618/20, від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 (щодо застосування статті 601 Цивільного кодексу України).
Також скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки обставинам, які були самостійною підставою для скасування рішення суду, що полягає у розгляді справи суддею, якому заявлено відвід і підстави такого відводу безпідставно не визнані судом апеляційної інстанції обґрунтованими.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3.4. На адресу суду 23.02.2022 та 07.06.2022 від ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення у справі.
3.5. Від ОСОБА_2 08.06.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання, з огляду на те, що з 24.02.2022 за місцем його постійного проживання у місті Харкові проходять військові дії; крім того, позивач активно займається волонтерською діяльністю; також його адвокат не перебуває за місцем свого постійного проживання у місті Харкові, а допомагає військовим в іншому місті.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої, зокрема, підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, а тому клопотання позивача необхідно залишити без задоволення. Водночас, явку представників сторін не було визнано обов`язковою, про що свідчить ухвала Верховного Суду від 18.04.2022.
При цьому наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 13.08.2020 уклали договір купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами".
Відповідно до умов пунктів 1, 2 цього договору продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами", статутний капітал якого складає 14 675 000, 00 грн та зобов`язався сплатити за неї належну грошову суму згідно з умовами даного договору. Частка, що відчужується продавцем, становить 29, 5 %, номінальна вартість якої складає 4 329 125, 00 грн. Частка, що відчужується, сплачена продавцем повністю та належить йому на праві власності, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктами 3, 4 договору встановлено, що продаж здійснюється за ціною 4 329 125 грн, а покупець проводить повний розрахунок з продавцем протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. Після укладення даного договору до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені у встановленому чинним законодавством порядку (п. 8 договору).
Право власності покупця на частку, зазначену в пункті 2 даного договору, виникає з моменту підписання договору з необхідністю подальшої державної реєстрації змін до відомостей про товариства (п. 9 договору).
Відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" від 13.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Хомою О.В., ОСОБА_2 передав належну йому на праві власності частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами", яка складає 29, 5% статутного капіталу Товариства, що у грошовому вигляді становить 4 329 125, 00 грн, а ОСОБА_1 прийняв цю частку.
Цей акт складено для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" (ідентифікаційний код юридичної особи 37094052) у переліку засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників), зазначено ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду (грн): 4 329 125, 00 грн; відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 29, 5.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства у розмірі 4 749 869, 27 грн.
ОСОБА_1 , заперечуючи проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на обставини щодо відсутності заборгованості перед ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" від 13.08.2020, з огляду на припинення грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.
За твердженням відповідача, заборгованість позивача перед відповідачем утворилась на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор), відповідно до умов розділу 1 якого первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув право часткової вимоги грошових коштів, належне первісному кредитору, і стає частковим кредитором за договором позики б/н від 30.08.2017 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_2 (боржник).
За умовами пунктів 1.2, 1.3 цього договору загальна сума заборгованості боржника перед первісним кредитором за договором позики від 30.08.2017 б/н становить 25 374 278, 98 грн, що є основним боргом (сума неповерненої позики) та не включає в себе суму нарахованих штрафних санкцій (пеня, інфляційні нарахування, три відсотки річних); за цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника часткового виконання зобов`язань за основним договором, а саме: право грошової вимоги з повернення частини позики у сумі 5 000 000, 00 грн.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора за основним договором в обсязі повернення боржником частини отриманої позики у сумі 5 000 000, 00 грн, на умовах, що існували на момент підписання основного договору, а також ті права, які виникатимуть із основного договору в майбутньому пропорційно до зазначеної частини позики (п.1.5 договору).
Розділом 2 цього договору передбачено, що первісний кредитор відступає право часткової вимоги за основним договором на платній основі. Згідно з відступленням права часткової вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 000 000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 000 000, 00 грн не пізніше 28.04.2022, на банківський рахунок первісного кредитора.
Так, відповідно до пункту 3.1 договору в момент підписання цього договору первісний кредитор передає новому кредитору належним чином посвідчені копію договору позики б/н від 30.08.2017, копію додаткової угоди №1 від 30.11.2018 до договору позику б/н від 30.08.2017, копію додаткової угоди №2 від 01.10.2018 до договору позику б/н від 30.08.2017, копію додаткової угоди №2 від 25.09.2019 до договору позику б/н від 30.08.2017, копію виписки по особовому рахунку первісного кредитора за 29.08.2019, оригінал платіжного доручення №403 від 04.09.2017 з відміткою банку, оригінал платіжного доручення № 4 від 04.09.2017 з відміткою банку.
Первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором шляхом поштового надсилання боржнику екземпляру цього договору або іншим способом (п. 3.3 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання (п.5.1 договору).
До того ж, у пункті 5.6 договору передбачено, що первісний кредитор не отримує за вказаним договором жодних фінансових послуг, а новий кредитор не отримує жодної плати, пов`язаної із наданням будь-яких послуг за договором, та не здійснює фінансування на користь первісного кредитора під вказане відступлення. Цей договір за своєю правовою природою, за своїм змістом, суттю, суб`єктним складом не є договором факторингу, а розмір грошової вимоги, відступленої за цим договором, дорівнює договірній ціні її відступлення.
Згідно з наявним в матеріалах справи повідомленням вих. № 418 від 05.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" повідомило ОСОБА_2 про відступлення права часткової вимоги за договором позики б/н від 30.08.2017 на суму 5 000 000, 00 грн новому кредитору - ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1.
На підтвердження факту повного розрахунку відповідачем за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1 до матеріалів справи додано копію платіжного доручення від 13.07.2021 № 1 на суму 5 000 000, 00 грн. Тобто, оплата відповідачем за цим договором відбулась під час розгляду справи судом першої інстанції, що не суперечить умовам укладеного договору про відступлення права вимоги.
За таких обставин, відповідач у відзиві посилається на те, що на підставі статті 601 Цивільного кодексу України, заявою від 03.05.2021 він повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: погашення грошової вимоги позивача до відповідача про сплату 4 329 125, 00 грн, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореола" Компанія з управління активами" від 13.08.2020, за рахунок частини грошової вимоги (4 329 125, 00 грн) відповідача до позивача, яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1.
Також було повідомлено, що в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість позивача перед відповідачем за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1 становить 670 875, 00 грн; зобов`язання позивача про сплату (повернення позики) у сумі 4 329 125, 00 грн перед відповідачем припинено зарахуванням. Разом з цим відповідач вимагав негайно сплатити заборгованість за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1 у сумі 670 875, 00 грн.
Вказана заява від 03.05.2021 з копією договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1 надіслана позивачу представником відповідача - адвокатом Бородіним Т.В., цінним поштовим листом з описом вкладень у цінний лист від 07.05.2021 №6105246708523, який отриманий позивачем 11.05.2021.
В подальшому, додатковою заявою від 10.06.2021 відповідач заявив (повідомив) позивачу про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: погашення грошової вимоги позивача до відповідача про сплату 3% річних у сумі 76 394, 04 грн та 344 350, 23 грн інфляційних втрат. Також, повідомлено, що заборгованість позивача перед відповідачем за договором позики б/н від 30.08.2017, відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1 становить 250 130, 73 грн. Вказана заява надіслана позивачу засобами поштового зв`язку з описом вкладень у цінний лист 24.06.2021 №6105246960710, який отриманий позивачем 25.06.2021.
5.3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не виконав свого обов`язку з оплати одержаного товару, а позивач правомірно додав до суми основного боргу 3 % річних та інфляційні втрати. Спору щодо розміру суми основного боргу та таких нарахувань ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду судового рішення у даній справі між сторонами не було.
Щодо заперечень відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги не є безспірними, оскільки за доводами позивача додаткові угоди є підробленими.
Суд апеляційної інстанції, в свою чергу зазначив, що заперечення позивача щодо факту підписання ним договору позики б/н від 30.08.2017 та додаткової угоди №1 до договору позики б/н від 30.11.2018, які додані до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції не приймаються, так як це спростовується наданими відповідачем належними та допустимими доказами, а саме: копією висновку експерта від 24.02.2021 № 3108 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, відповідно до якого підпис на договорі позики та додатковій угоді до нього виконані позивачем ОСОБА_2 .
Разом з тим суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до пункту 3.1 договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1 в момент підписання цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" передало ОСОБА_1 належним чином посвідчені копію договору позики б/н від 30.08.2017, копію додаткової угоди №1 від 30.11.2018 до договору позики б/н від 30.08.2017, копію додаткової угоди №2 від 01.10.2018 до договору позики б/н від 30.08.2017, копію додаткової угоди №2 від 25.09.2019 до договору позики б/н від 30.08.2017, копію виписки по особовому рахунку первісного кредитора за 29.08.2019, оригінал платіжного доручення №403 від 04.09.2017 з відміткою банку, оригінал платіжного доручення № 4 від 04.09.2017 з відміткою банку.
Проте, відповідачем не надано до матеріалів справи ні копію додаткової угоди №2 від 01.10.2018 до договору позики б/н від 30.08.2017, ні копію додаткової угоди №2 від 25.09.2019 до договору позики б/н від 30.08.2017.
За висновками суду апеляційної інстанції, наведене унеможливлює з`ясування судом в межах даної справи обставин щодо зобов`язань, які виникли на підставі договору позики б/н від 30.08.2017, їх змісту та умов виконання, з урахуванням внесення сторонами змін до цього договору, оскільки за умовами укладеного договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1 належним чином посвідчені копії зазначених додаткових угод передані відповідачу, останні є невід`ємними частинами договору позики б/н від 30.08.2017, та додаткова угода від 25.09.2019 №2 фактично підтверджує зміну сторонами умов договору позики вже після укладення додаткової угоди №1 до договору позики б/н від 30.11.2018, проте за відсутності її примірника неможливо встановити, в якій частині сторони домовились змінити умови договору позики.
Водночас, матеріали справи містять ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 03.12.2020 у справі №638/16545/20 про прийняття до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" до ОСОБА_2 про стягнення частини заборгованості за договором позики від 30.08.2017.
В межах розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова цивільної справи №638/16545/20 ОСОБА_2 було наведено заперечення щодо настання строку повернення позики за договором від 30.08.2017 з посиланням на те, що строк дії договору позики було визначено сторонами до 31.12.2032 з наступним його скороченням до 31.12.2030, у зв`язку з чим заявлено клопотання про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" надати до суду оригінали договору позики від 30.08.2018 та додаткових угод від 30.11.2018 та 25.09.2019 для огляду, а також клопотання про призначення почеркознавчої експертизи щодо вирішення питання про виконання підпису ОСОБА_2 у додатковій угоді від 25.09.2019 № 2 до договору позики, зазначивши про неукладення цієї угоди позивачем.
Також, ОСОБА_2 було подано зустрічний позов (від 09.02.2021) про визнання недійсним договору позики б/н від 30.08.2017 у зв`язку з порушенням порядку його укладення. Зокрема, заявник наголошував щодо відсутності рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" про надання згоди на укладення спірного договору позики.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.03.2021 у справі №638/16545/20 було прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" до ОСОБА_2 про стягнення частини боргу за договором позики від 30.08.2017; прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" про визнання недійсним договору позики від 30.08.2017 та об`єднано в одне провадження вимоги зустрічного позову з первісними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія".
З урахуванням наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність спору про право цивільне між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" щодо умов виконання договору позики від б/н 30.08.2017, в тому числі в частині строку повернення позики.
До того ж, під час перебування даного спору в Дзержинському районному суді м. Харкова (справа №638/16545/20), в тому числі щодо визнання недійсним в цілому договору позики від 30.08.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" відступило частину вимог за цим договором позики від б/н 30.08.2017 відповідачу за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 №28/04-1, на підставі якого останній звертається до ОСОБА_2 із заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.05.2021 (надіслана позивачу 07.05.2021) та 10.06.2021 (надіслана позивачу 24.06.2021), тобто після подання позовної заяви ОСОБА_2 у цій справі (вх.№1690/21 від 05.05.2021).
За висновками суду апеляційної інстанції наведене свідчить про обізнаність сторін про існування судового спору щодо виконання умов договору позики від б/н 30.08.2017 як на час відступлення частини права вимоги за вказаним договором, так і на час направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, які обґрунтовано незаконністю такого зарахування через відсутність хоча б однієї з передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України умов (в даному випадку відсутності безспірності вимог), виключає проведення цього зарахування та спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи та ухваленням відповідного рішення.
5.4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, від 08.07.2021 у справі №911/618/20, від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 (щодо застосування статті 601 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.