ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/786/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (судді: Бєляновський В. В. - головуючий, Богатир К. В., Філінюк І. Г.) у справі
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до Приватного підприємства "АРІАНТА",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Одеська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-Комунальне підприємство "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство",
про визнання договору недійсним та виселення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У березні 2021 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент комунальної власності) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Аріанта" (далі - ПП "Аріанта" ) про:
- визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019 № 3, укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПП "Аріанта", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. 16.05.2019 за реєстровим № 103;
- визнання недійсним додаткового договору від 08.10.2019 № 3 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019;
- усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ПП "Аріанта" з 236/1000 частини споруди переходу, яка розташована за адресою: м. Одеса, пл. Привокзальна, Куликове поле, 1-Б, площею 150 м2; 193/1000 частини споруди переходу, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 62-А, площею 203,1 м2; 80/1000 частини споруди переходу, яка розташована за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, 2-А, площею 18,7 м2.
1.2. Позовні вимоги з посиланням на положення статей 203, 215, 785, 795 Цивільного кодексу України, статей 180, 181, 202 Господарського кодексу України, а також рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2020 № 65/31-р/к у справі № 08-03/2020, обґрунтовані тим, що фактично 16.05.2019 між ПП "Аріанта" та Департаментом комунальної власності укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3 у новій редакції, якою внесено зміни до істотних умов договору оренди, а саме предмету договору, збільшено площу переданих в оренду об`єктів нерухомого майна, внесено зміни в частині терміну дії договору оренди, що не відповідає вимогам законодавства.
1.3. У відзиві на позовну заяву ПП "Аріанта", не погоджуючись з позовними вимогами, наголошувало на укладенні оспорюваних угод у відповідності до вимог чинного законодавства, а процедура підписання договору у новій редакції Департаментом комунальної власності узгоджено повністю відповідно до Положення про Департамент комунальної власності.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.08.2021 (суддя Волков Р. В.) позов задоволено повністю, визнано недійсними договір оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019 № 3 (нова редакція договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2016 № 3), укладений між Департаментом комунальної власності та ПП "Аріанта", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. 16.05.2019 за реєстровим № 103; додатковий договір від 18.10.2019 № 3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В. за реєстровим № 2089, про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019; вирішено усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ПП "Аріанта.
2.2. Суд першої інстанції зазначив, що договір оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019 № 3, а також додатковий договір від 08.10.2019 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019 № 3 підлягають визнанню недійсними у зв`язку із недотриманням приписів статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки при зміні істотних умов договору оренди, до яких відноситься і строк дії договору, оголошення про намір передачі в оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси, вивчення попиту на об`єкт оренди, конкурс з передачі в оренду майна на частину переданого в оренду об`єкта нерухомого майне здійснено не було.
Суд першої інстанції також вказав, що 27.12.2019 набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019, який введено в дію 01.02.2020, згідно з частиною 2 Перехідних положень якого договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Суд дійшов висновку, що у цьому випадку не підлягають застосуванню положення пункту 7.8 договору оренди від 25.07.2016 № 3, стосовно того, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором, а також приписи частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 (у редакції, що діяла на час виникнення правовідносин). Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення від 25.07.2016 № 3 слід вважати таким, що припинив свою дію 22.01.2021, у зв`язку з чим у відповідача виникають зобов`язання повернути об`єкт оренди та усунути перешкоди позивачу у користуванні орендованим майном.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2021 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що фактично договір оренди нежилого приміщення від 16.05.2019 № 3 є договором оренди у новій редакції з урахуванням усіх змін, щодо яких сторони дійшли згоди раніше шляхом підписання відповідних додаткових договорів. За змістом додаткових договорів, оспорюваний договір від 16.05.2019 № 3 відрізняється від договору оренди від 25.07.2016 № 3 (з додатками до нього) виключно терміном дії договору, який сторонами встановлено до 16.05.2044, що не оспорюється сторонами.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись, зокрема на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, зазначив, що орендар заздалегідь, а саме 06.05.2019, в порядку, встановленому умовами договору та Законом "Про оренду державного та комунального майна", заявив про намір продовжити договір оренди, а суд першої інстанції, визнавши недійсним договір від 16.09.2019, не врахував обставин, за яких правочин є продовженим на тих самих умовах, оскільки матеріали справи не містять відповідних заперечень на заяву орендаря, а навпаки, укладення спірного правочину свідчить про волевиявлення орендодавця продовжити орендні відносити.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що за таких обставин лист орендодавця від 14.01.2021 року про звільнення приміщення, тобто, після фактичної згоди на продовження договірних відносин, не може свідчити про відмову орендодавця від продовження договору, а доказів отримання цього листа у матеріалах справи немає. Крім того, суд апеляційної інстанції установив, що матеріали справи не містять інформації щодо розпорядчих рішень орендодавця відносно об`єкта оренди, які він мав би прийняти відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 у період з 22.01.2021 по день звернення до суду з позовом.
Натомість у матеріалах справи наявні банківські виписки орендаря про сплату ним орендної плати, що у сукупності не може свідчити про наявність порушеного права позивача, яке виникло до дати звернення до суду із позовом.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, Департамент комунальної власності у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2021 у справі залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що оскаржувану постанову ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а постанова суду є необґрунтованою, та такою, що прийнята без повного та всебічного дослідження усіх наявних у справі доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що при укладенні між Департаментом та ПП "Аріанта" договору оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019 № 3 (нова редакція договору оренди нежилого приміщення від 25.07.2016 № 3), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В. 16.05.2019 за реєстровим № 1036, збільшено площу переданого в оренду приміщення до 371,8 м2 та встановлено термін дії договору з 16.05.2019 до 16.05.2044 (25 років). Оголошення про намір передачі в оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси, вивчення попиту на об`єкт оренди, конкурс з передачі в оренду майна на частину переданого в оренду об`єкта нерухомого майне здійснено не було. Зазначене суперечить положенням статті 9, частини 4 статті 10 та частині 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), а також Порядку, визначеному Положенням про порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженим розпорядженням Одеського міського голови від 11.12.1999 № 1310-01, а сам договір підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить нормі частини 4 статті 10 та частині 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм статей 3, 15, 16, 203 Цивільного кодексу України, викладених у постанові від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 (№ 3-449гс16), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.
Щодо продовження строку дії договору, скаржник зазначив, що строк дії договору від 16.05.2019 № 3 (нова редакція договору оренди нежилого приміщення від 25.07.2016 № 3) визначений до 22.01.2021. Отже, з огляду на положення чинного законодавства договір припинив свою дію 22.01.2021, у зв`язку з чим у відповідача виникають зобов`язання повернути об`єкт оренди.
Висновок щодо застосування статті 17 та пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, який не було враховано судом апеляційної інстанції.
Заявник касаційної скарги, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Зокрема такий висновок містяться у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 щодо дотримання судами норм статей 11, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи по суті. Однак зазначена позиція Верховного Суду не була враховано судом та апеляційної інстанції під час прийняття рішень що оскаржуються, та свідчить про порушення норм процесуального законодавства, а саме положень статей 73, 74, 79, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник касаційної скарги зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже судом апеляційної інстанції не встановлені всебічно, повно та об`єктивно всі обставини справи, а також неналежним чином проаналізовано правовідносини, що виникли між сторонами.
3.2. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2022 (у складі суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Багай Н. О., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 916/786/21, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 17.03.2022.
У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні розгляд справи № 916/786/21 17.03.2022 не відбувся.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022 визначено такий склад колегії суддів у цій справі: Дроботова Т.Б. - головуючий суддя, Багай Н. О., Берднік І.С.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 було постановлено здійснити розгляд справи № 916/786/21 за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у судовому засіданні 31.05.2022.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід закрити, а касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
- до прийняття Одеською міською радою рішення від 26.04.2017 № 1962-VII "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 № 56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси" уповноваженими особами Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель, також були і балансоутримувачі;
- рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.05.2013 № 212 "Про передачу з балансу комунального підприємства "Міські дороги" на баланс КП "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство", серед іншого, були передані підземні пішохідні переходи, розташовані на Привокзальному провулку до залізничного вокзалу;
- 18.03.2016 на офіційному сайті Одеської міської ради було розміщено оголошення щодо наміру Департаменту комунальної власності передати в оренду нежитлові приміщення, що є об`єктами комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а саме: частину підземного пішохідного переходу № 1, 2, 3 загальною площею 250 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, від залізничного вокзалу до ринку "Привоз" (КП "ОЕЕМП") для розміщення торгівельних об`єктів, що не здійснюють продаж товарів підакцизної групи". Оголошення було опубліковано також в газеті "Одеський вісник" від 19.03.2016 № 10;
- за результатами вивчення попиту з проханням передати в оренду частину підземних переходів № 1, 2, 3 надійшла заява (лист-звернення) лише від одного заявника - ПП "Аріанта" від 17.05.2016, зареєстрована Департаментом комунальної власності 17.05.2016 за № 01-14/1647;
- 15.07.2016 Одеським міською головою прийнято розпорядження № 686, за змістом якого передано в оренду ПП "Аріанта" підземні пішохідні переходи № № 1, 2, 3 загальною площею 250,0 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Привокзальна, строком на 2 роки 11 місяців для розміщення торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів. Доручено КП "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство" в місячний строк укласти договір оренди із включенням до нього умов, визначених пунктом 1 цього розпорядження. Рекомендовано ПП "Аріанта" впродовж одного місяця надати необхідні документи до КП "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство" для оформлення договору оренди на приміщення, зазначені у пункті 1 цього розпорядження.
4.4. Суди установили, що 25.07.2016 між КП "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство" (орендодавець) та ПП "Аріанта" (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 3, за умовами якого орендодавець за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину підземних пішохідних переходів № № 1, 2, 3, загальною площею 250,0 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Привокзальна, строком до 25.06.2019 року. Територію користування визначено відповідною схемою.
4.5. 05.01.2018 між сторонами укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2016 № 3, згідно з яким змінено назву орендодавця на Департамент комунальної власності, а також змінено умови нарахування та сплати орендної плати.
На замовлення Департаменту комунальної власності було проведено технічну інвентаризацію споруд переходів, за результатами якої встановлено, що площа користування, визначена раніше за схемою, становить 325 м2.
4.6. 22.02.2018 між Департаментом комунальної власності та ПП "Аріанта" укладено додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2016 № 3, згідно з яким пункт 1.1 договору викладено у такій редакції: "1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину підземного пішохідного переходу № № 1, 2, 3, загальною площею 325 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, площа Привокзальна", а також продовжено термін дії цього договору з 22.02.2018 до 22.01.2021, збільшено розмір орендної плати до 34 457,43 грн.
Додатковий договір від 22.02.2018 № 2 погоджений балансоутримувачем - КП "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство".
4.7. 06.05.2019 ПП "Аріанта" звернулося до КП "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство" з листом щодо погодження підписання договору оренди строком на 25 років зі збільшенням орендованої площі до 371,8 м2. вказуючи, що у зв`язку із проведенням інвентаризації та реєстрації об`єктів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Одеса, площа Привокзальна (Кулікове поле, 1-Б, вул. Пантелеймонівська, 62-А, ) Привокзальна площа, 2-А) площа змінилася із 325 м2 на 371,8 м2, що відображено також в рішенні Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2020 за результатами розгляду справи № 08-03/2020.
4.8. 13.05.2019 року між Департаментом комунальної власності та ПП "Аріанта" укладено додатковий договір № 3 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2016 № 3, яким сторони домовилися внести зміни, а саме викласти пункт 1 розділу 1 договору "Предмет договору" у такій редакції: "1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину споруд переходу, загальною площею 371,8 м2, які розташовані за адресою: площа Привокзальна (Куликове поле, 1-Б - площею 150,0 м2, що становить 236/1000 частини споруди переходу; вул. Пантелеймонівська, 62-А - 203,1 м2, що становить 193/1000 частин споруди переходу, Привокзальна площа, 2-А - 18,7 м2, що становить 80/1000 частин споруди переходу) (Балансоутримувач: КП "Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство")".
Згідно з додатковим договором № 3 також збільшено розмір місячної орендної плати до 52 976,45 грн.
4.9. 16.05.2019 між Департаментом комунального майна та ПП "Аріанта" укладено договір оренди нежилого приміщення № 3, посвідчений 16.05.2019 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1036, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване в місті Одесі, площа Привокзальна, загальною площею 371,8 м2, а саме: 236/1000 частини споруди переходу, яка розташована за адресою: м. Одеса, Куликове поле, 1-Б, площею 150 м2; 193/1000 частин споруди переходу, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 62-А, площею 203,1 м2; 80/1000 частин споруди переходу, яка розташована за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа, 2-А, площею 18,7 м2.
За змістом пункту 3.1 договору від 16.05.2019 термін його дії становить 25 років, а саме з 16.05.2019 до 16.05.2044.
Суд апеляційної інстанції установив, що фактично договір оренди нежилого приміщення від 16.05.2019 № 3 є договором оренди у новій редакції з урахуванням усіх змін щодо яких сторони дійшли згоди раніше шляхом підписання відповідних додаткових договорів. За змістом усіх укладених правочинів договір від 16.05.2019 № 3 відрізняється від договору оренди від 25.07.2016 № 3 (з додатками до нього) виключно терміном дії договору, який сторонами встановлено до 16.05.2044. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами.
08.10.2019 року між Департаментом комунальної власності та ПП "Аріанта" укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 16.05.2019 № 3, яким пункт 4.1 договору викладено у такій редакції: "4.1. Вказаний у пункті 1.1 об`єкт оренди орендодавцем переданий орендарю виключно для розміщення торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів та виставки непродовольчих товарів без здійснення торгівлі".
4.10. Згідно з рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2020 № 65/31-р/к у справі № 08-03/2020 визнано бездіяльність Департаменту комунальної власності порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке кваліфікується за частиною першою статті 15 цього ж Закону, у виді не проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси при зміні істотних умов договору оренди, укладеному відповідно до розпорядження Одеського міського голови від 15.07.2016 № 686 "Про передачу в оренду приватному підприємству "Аріанта" підземних переходів № № 1, 2, 3 загальною площею 250,0 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Привокзальна", що може призвести до недопущення конкуренції.
4.11. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Департаменту комунальної власності до ПП "Аріанта" про визнання недійсним договору оренди від 16.05.2019 № 3, визнання недійсним додаткового договору від 08.10.2019 № 3 про внесення змін до договору, та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ПП "Аріанта" з огляду на викладення за спірними угодами договору оренди у новій редакції, якою внесені зміни до істотних умов договору оренди, а саме предмету договору шляхом збільшення площі переданих в оренду об`єктів нерухомого майна, та в частині терміну дії договору оренди, що не відповідає вимогам законодавства, про що зазначено в рішенні Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2020 № 65/31-р/к у справі № 08-03/2020.
4.12. Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 626, 627 зазначеного Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 1, частини 2 статті 9, частини 2 статті 759, частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 4, частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.