ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 804/818/16
адміністративне провадження № К/9901/26371/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 (суддя - Турова О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 (головуючий суддя Чабаненко Є.В., судді: Іванов С.М., Шлай А.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС та Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач, ПАТ «ІнГЗК», Товариство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач-1, СДПІ) та Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Криворізька південна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.09.2013 №0006382200 та від 10.06.2013 №0000322730, №0000332730, №000002434 та №0006372200.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2013 №0006382200 позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 4' 795' 882,90 грн, в тому числі 3' 522' 533,00 грн - за основним платежем, 1' 273' 349,90 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; згідно з податковими повідомленням-рішенням від 10.06.2013 №0000322730 Товариству збільшено суму грошове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 3' 464' 439,00 грн, в тому числі 2' 781' 577,00 грн - за основним платежем, 682' 862,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000332730 - застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2040,00 грн, №000002434 - збільшено грошове зобов`язання за платежем «плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» на суму 99'990' 278,06 грн, в тому числі 79' 992' 222,45 грн - за основним платежем, 19' 998' 055,61 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0006372200 - збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 86' 313,10 грн, в тому числі 69' 050,48 грн - за основним платежем, 17' 262,62 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 36 - 45 т. ІІ).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 03.04.2014 позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 05.09.2013 №0006382200 в частині збільшення грошового зобов`язання на суму 4' 626' 448,53 грн, в том числі 3' 386' 985,50 грн - за основним платежем та 1' 239' 463,03 грн - за штрафними санкціями, від 10.06.2013 №0000322730 - в частині грошового зобов`язання 3' 189' 793,00 грн, в тому числі 2' 561'860,90 грн - за основним платежем та 627' 993,00 грн - за штрафними санкціями, №000002434 - в частині грошового зобов`язання 77' 972' 662,01 грн, в том числі 63' 674' 908,45 грн - за основним платежем та 14' 297' 753,56 грн - за штрафними санкціями, №0000332730 повністю; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 26.05.2015 скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 та позов Товариства задовольнив повністю.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 27.01.2016 року:
-постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року скасував в частині скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/16194/13-а про відмову в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 вересня 2013 року № 0006382200 в частині 135547,50 грн. за основним платежем та 33886,87 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині 43868,10 грн. за основним платежем та 10967,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/16194/13-а у відповідній частині залишив в силі.
-постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №804/16194/13-а в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 вересня 2013 року № 0006382200 в частині 3386985,50 грн. за основним платежем та 1239463,03 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині 2561860,90 грн. за основним платежем та 627932,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, від 10 червня 2013 року №0000332730 та від 10 червня 2013 року №000002434 залишив без змін;
-постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №804/16194/13-а в частині розгляду позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині 175848,00 грн. за основним платежем та 43962,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями та від 10 червня 2013 року №0006372200 скасував. Справу у відповідній частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Після нового розгляду, Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016, адміністративний позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 №0006372200 та податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 №0000322730 в частині збільшення податкового зобов`язання з ПДВ за основним платежем на суму 175' 848,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 43' 962,00 грн.
ОДПІ подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення - рішення від 10.06.2013 №0006372200 на суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) на 86' 313,10 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, відповідач вважає, що нарахування (утримання) ПДФО здійснюється в момент виплати, тому, з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 №3609-VI, яким було внесено зміни до ПК, та набранням ним чинності з 06.08.2011, оподаткування дивідендів нарахованих за минулі періоди, до 01.01.2011, регулюється пунктом 6 підрозділу 1 розділу XX ПК, а отже нараховані та виплачені дивіденди позивачем з 06.08.2011 підлягають оподаткуванню за ставкою 15%, а не 5%.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.12.2016 відкрив касаційне провадження у цій справі.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'', яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ''Перехідні положення'' КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи в межах доводів та вимог касаційної скарги, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що податкове повідомлення - рішення від 10.06.2013 №0006372200 було прийнято на підставі акта від 17.05.2013 №336/27.3-00190905 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «ІнГЗК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 (а.с. 50 - 245 т.І) про порушення Товариством вимог підпунктів 14.1.54, 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пунктів 18.1, 18.2 статті 18, пункту 110.1 статті 110, підпункту 170.5.4 пункту 170.5, підпункту 170.10.1 пункту 170.10 статті 170, пункту 6 підрозділ 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК, в результаті чого не утримано та не перераховано ПДФО до бюджету у сумі 69' 050,48 грн.