ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 522/6899/17
адміністративне провадження № К/9901/52207/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 9 листопада 2017 року у складі судді Загороднюка В.І. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Осіпова Ю.В. (головуючий), суддів: Бойка А.В., Скрипченка В.О. у справі за її позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати:
протокол від 15 березня 2017 року про порушення у сфері містобудівної діяльності вимог пункту 2 частини першої статті 34 та абзацу другого частини другої статті 36 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI);
протокол від 15 березня 2017 року про порушення у сфері містобудівної діяльності вимог частини восьмої статті 39 Закону №3038-VI.
акт перевірки від 15 березня 2017 року;
припис від 15 березня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким необхідно усунути порушення відповідно до чинного законодавства у термін до 15 квітня 2017 року;
постанову від 30 березня 2017 року №038/17/167-вих про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 57 600 грн;
постанову від 30 березня 2017 року №039/17/168-вих про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 72 000 грн.
2. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 9 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1. 14 березня 2017 року співробітниками Управлінням ДАБК Одеської міськради, на підставі наказу №01-13/83 від 13 березня 2017 року та звернення фізичної особи №01-8/138-вх від 3 березня 2017 року про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, було проведено позапланову перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва мобільної автомобільної мийки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (гідропарк « Лузанівка », автостоянка). Перевіркою встановлено, що за вказаною адресою функціонує та експлуатується автомийка, будівельні роботи не виконуються. Будь яких документів дозвільного характеру на її розміщення надано не було.
3.2. 15 березня 2017 року за результатами вказаної перевірки були складені: 1) акт перевірки від 15 березня 2017 року; 2) протокол від 15 березня 2017 року про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.2 частини 1 статті 34 та абзацу другого частини другої статті 36 Закону №3038-VI , а саме здійснення будівництва авто-мийки без права на виконання будівельних робіт (тобто самочинне будівництво); 3) протокол від 15 березня 2017 року про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини 8 статті 39 Закону №3038-VI, а саме експлуатація закінченого будівництвом об`єкта (авто-мийки) не прийнятого в експлуатацію; 4) припис від 15 березня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 15 квітня 2017 року. Усі складені за результатами перевірки матеріали не були вручені позивачці через відмову в їх отриманні та були надіслані їй поштою.
3.3. У подальшому, на підставі вказаних вище акту перевірки та протоколів від 15 березня 2017 року, уповноваженою особою відповідача 30 березня 2017 року були прийняті постанова №038/17/167-вих - про накладення на позивача штрафу за порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 34 та абзацу другого частини другої статті 36 Закону №3038-VI у сумі 57600 грн та постанова №039/17/168-вих - про накладення на неї штрафу за порушення вимог частини восьмої статті 39 Закону №3038-VI у сумі 72000 грн, копії яких були направлені на адресу позивачки поштою.
4. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій та рішень відповідача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеса від 9 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували до спірних правовідносин норми Закону №3038-VI, Закону України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) та не застосували норми Закону України від 6 вересня 2005 року №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV) і Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року №1631-VI.
5.2. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що перевірена відповідачем автомийка є капітальною, а не тимчасовою, спорудою. З цього приводу були надані докази, наведені доводи, які судами не спростовані. За таких обставин позивач вважає, що спірні правовідносини не регулюються нормами Законів №3038-VI та №208/94-ВР, а регулюються нормами Закону №2807-IV і Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року №1631-VI.
5.3. Позивач зазначає, що під час проведення перевірки було порушено його право на участь під час проведення перевірки та прийняття рішення за наслідками розгляду її результатів. На вказані порушення вимог Порядку №553 суди уваги не звернули і не навели обґрунтування, відхиляючи доводи позовної заяви і апеляційної скарги в цій частині.
5.4. Вказує позивач і на те, що оскаржені рішення відповідача підписані не уповноваженою особою, однак суди попередніх інстанцій ці аргументи не спростували. Вказане, на переконання особи, яка подала касаційну скаргу, свідчить про порушення судами вимог статей 11, 159 та 9, 242 КАС України у відповідних редакціях на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанції судових рішень по справі.
6. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА