ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/19786/19
адміністративне провадження № К/9901/21083/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 640/19786/19
за позовом Комунального підприємства (далі - КП) "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Глущенко Я.Б., суддів: Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі також- відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві), в якому позивач просив визнати протиправною та касувати постанову ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві №178 від 26.09.2019 про накладення на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» штрафу в розмірі 5067742,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що при здійсненні державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у період з 24.06.2019 по 08.07.2019 на підприємстві позивача відповідачем допущені порушення порядку проведення такого заходу. Наведене, на думку позивача, позбавляє оскаржуване рішення (постанову) відповідача юридичної самостійності та статусу документа. Окрім того, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" звертає увагу на ту обставину, що відповідачем не відображені недоліки в діяльності позивача, а також ним не вказано, чи належать вони до його статутної діяльності, повноважень балансоутримувача, встановлених чинним законодавством. Окрім того, позивач вказував, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» на нього не поширюються, а тому підстави для застосування санкцій за його порушення відсутні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 відмовлено у задоволенні позову КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про наявність законодавчо встановлених підстав для недопущення проведення на підприємстві планової перевірки нівелюються записом в журналі реєстрації перевірок, який підтверджує ту обставину, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б доводили дотримання позивачем приписів Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, як і не спростовано ним відповідних фактів відсутності такої інформації у вказаному вигляді, що відображена в акті перевірки, складеному відповідачем.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.07.2020 скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 та ухвалив нове рішення, яким позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» задоволено повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки та про складення відповідачем акта за результатами перевірки, який за формою та змістом не відповідає Методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342, є необґрунтованими.
Водночас, Шостий апеляційний адміністративний суд, пославшись на положення наказу голови Держпродспоживслужби від 20.12.2017 №1207, дійшов висновку про те, що належною фіксацією порушень під час проведення перевірки є відеозапис. Через те, що відповідачем не здійснена відеофіксація порушень, встановлених при проведенні перевірки позивача, акт, складений за результатами такої перевірки, не є належним та допустимим доказом порушень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
21.08.2020 від Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 скасувати, рішення Окружного адміністративного суду від 16.03.2020 залишити без змін, або направити справу на новий розгляд.
В касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на положення наказу голови Держпродспоживслужби від 20.12.2017 №1207 щодо обов`язковості здійснення відеофіксації заходів державного контролю (нагляду), позаяк станом на дату проведення перевірки діяли нові Методичні рекомендації, затверджені головою Держпродспоживслужби 31.07.2018, і ці рекомендації не містили припису щодо обов`язковості фіксування заходу перевірки.
У касаційній скарзі відповідач також акцентує увагу суду на тому, що інформація, передбачена статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та підпунктом 3.4.5 пункту 3.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, має бути розміщена саме на житловому будинку. Така інформація на будинках, що обслуговує компанія позивача, не була розміщена. Фактично позивач визнав відсутність розміщення інформації на будинках, вказавши у поясненнях суду, що відповідна інформація надається мешканцям будинків шляхом її оприлюднення у всіх під`їздах, ліфтах тощо, а також через систему «споживач-об`єднана диспетчерська служба».
Застосована до позивача за порушення вимог статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» санкція, у розмірі 30 відсотків від вартості послуг, розрахована з величини вартості послуг Держпродспоживслужби, які взято з відомостей Головного управління ДФС у м. Києві про декларування КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" обсягів постачання послуг відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року.
19.10.2020 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги Держпродспоживслужби, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови. Позивач вказує на те, що відповідачем порушена процедура проведення перевірки та оформлення документів, складених за результатами перевірки. Крім того, позивач заперечує порушення, за які застосовано штраф. Так, комунальне підприємство наголошує у відзиві на тому, що чинним законодавством не визначається конкретне місце розміщення відповідної інформації, а юридичне значення має відсутність доказів з боку відповідача на підтвердження зафіксованих в акті перевірки порушень, а не місце розміщення інформації. Також позивач висловив незгоду з розрахунком розміру штрафу, позаяк вказує на те, що відповідачем не заперечується проведення перевірки вибірково деяких будинків з 144, що обслуговуються комунальним підприємством, вартість послуг по кожному об`єкту (будинку) є різною, тому застосування штрафу в розмірі 30 відсотків від вартості послуг по всім будинкам є безпідставною.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 30.09.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 2.1 Статуту підприємства, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2015 №10 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об`єктів благоустрою та отримання прибутку.
Підпунктами 2.2.1, 2.2.2., 2.2.4, 2.2.5, 2.2.38, 2.2.40 пункту 2.2. Статуту передбачено, що предметом діяльності підприємства є:
- утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку;
- надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку;
- надання послуг з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових та зовнішніх інженерних мереж, обслуговуванню ліфтового господарства та систем диспетчеризації, обслуговування димовентиляційних каналів, у встановленому порядку;
- надання послуг із ремонту житлового та нежитлового фонду, інженерного й ліфтового обладнання в установленому порядку;
- складання кошторисів витрат на утримання, ремонт та обслуговування житлового та нежитлового фонду;
- здійснення діяльності щодо розрахунку тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкової території в установленому порядку.
У відповідності до підпункту 5.2.6 пункту 5.2 Статуту підприємство зобов`язано ефективно організовувати виробничий процес, забезпечити раціональне використання доходу й оптимізацію витрат для збільшення прибутковості.
06.11.2018 наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік. Пунктом 19063 до цього плану включено позивача, предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю) - додержання законодавства про захист прав споживачів.
22.05.2019 позивачем отримано повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 15.05.2019 № 219 про проведення планової перевірки в період з 24.06.2019 по 08.07.2019.
За результатами розгляду зазначеного повідомлення Комунальним підприємством направлено відповідачу письмове звернення від 24.05.2019 № 2487/3 про наявність законодавчо встановлених підстав для недопущення проведення на підприємстві планової перевірки у зв`язку з перевищенням максимально допустимої тривалості планових заходів на підприємстві.
В подальшому, відповідачем виданий наказ від 18.06.2019 № 2890 про проведення планового заходу (перевірки), предмет заходу: дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, законодавства про захист прав споживачів (з проведенням відеофіксації).
На підставі наказу від 18.06.2019 № 2890 оформлено направлення на проведення заходу від 19.06.2019 № 2340, підписане т.в.о. заступника начальника Карауловим В.Д. та засвідчене печаткою ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві.
Перед початком здійснення заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами відповідача внесений запис до журналу реєстрації перевірок щодо проведення планової перевірки в період з 24.06.2019 по 08.07.2019 на підставі направлення від 19.06.2019 № 2340.
Результати перевірки оформлені актом від 08.07.2019 № 2890-1, у якому відображено, що перевірка проведена на підставі наказу від 18.06.2019 № 2890 та направлення від 19.06.2019 № 2340.
Також у акті перевірки від 08.07.2019 № 2890-1 міститься висновок про порушення пункту 12 частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Опис виявлених порушень в акті перевірки свідчить про те, що фактичною підставою для висновків про порушення пункту 12 частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» слугувало те, що в ході контрольно-вибіркового інспектування будинків, які обслуговує підприємство в частині надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій встановлено, що на будинках у доступному для мешканців місці відсутня інформація про власника житлового будинку-виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавця послуг з теплопостачання, виконавця послуг з водопостачання та водовідведення, виконавця послуг з газопостачання, виконавця послуг з електропостачання, державної пожежної охорони, відділу поліції, швидкої медичної допомоги, аварійних служб житлового господарства, що забезпечують ліквідацію аварій у жилих будинках.
У зв`язку з відмовою уповноваженої особи позивача підписати та отримати акт, його 16.07.2019 направлено поштою на адресу комунального підприємства.
Крім того, 08.07.2019 складено припис №634 про усунення порушень вимог законодавства, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, надавши споживачам необхідну, доступну та достовірну інформацію.
06.09.2019 на адресу позивача направлено запрошення на розгляд справи про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», яке отримано 11.09.2019.
26.09.2019 тимчасово виконуючий обов`язки заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві виніс постанову, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 5067742,50 грн.
Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.