ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 280/221/17
адміністративне провадження № К/9901/43876/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 05.05.2017 (суддя Щербаченко І.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 (колегія у складі суддів Бучик А.Ю., Мацького Є.М., Шевчук С.М.)
у справі № 280/221/17
за позовом ОСОБА_1
до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання дій протиправними, повернення незаконно отриманих коштів.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому, просив:
- визнати дії відповідача неправомірними та скасувати рішення про відшкодування 20% щомісячних коштів з пенсії, зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії у повному розмірі, у якому виплачували до утримання 20% до січня 2017 року;
- зобов`язати відповідача повернути утримані з пенсії кошти в розмірі 20% за скасованим рішенням.
2. Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 05.05.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, позов задоволено.
3. 06.10.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2017 відкрито касаційне провадження.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 27.01.2004 перебуває на обліку в Коростишівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, обчисленому відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням страхового стажу 30 років 8 місяців 28 днів.
7. З витягу з Єдиного реєстру адвокатів серії №000387 від 04.04.2015 вбачається, що позивач отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення від 09.03.2000.
8. 20.03.2015 згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України позивачем зупинено адвокатську діяльність.
9. 06.01.2017 відповідач отримав лист Коростишівського відділення Житомирської ОДПІ від 29.12.2016 № 1007/06-10 про перебування позивача на податковому обліку з 15.03.2005.
10. 11.01.2017 позивач подав заяву про припинення ним підприємницької діяльності, що підтверджено внесеним записом про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
11. 16.01.2017 відповідач прийняв рішення №3 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам, у зв`язку з працевлаштуванням.
12. Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Проте, зловживань з його боку допущено не було, недостовірних даних він не надавав, а тому протиправними є дії відповідача щодо проведення відрахувань з пенсії.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно з лютого 2017 року стягує з позивача 20% від його пенсії як з працюючого пенсіонера, оскільки ОСОБА_1 з 20.03.2015 адвокатську діяльність не здійснює, тобто не працює та не є самозайнятою особою.
16. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідач помилково ототожнює поняття фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (у даному випадку адвокатську діяльність), адже відповідно до п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України це різні форми самозайнятості осіб.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
18. Скаржник зазначає, що з 01.04.2015 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, згідно якого змінено умови виплати пенсій працюючим пенсіонерам, а саме у період роботи особи, розмір пенсії яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновляється.