ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/7795/19
адміністративне провадження № К/9901/8597/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/7795/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашіндустрія» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Єгупенко В. В.) від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Старостін В. В., Бегунц А. О., Рєзнікова С. С.) від 24 лютого 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашіндустрія» (далі - ТОВ «Укрмашіндустрія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення в період з 25 березня 2019 року по 05 квітня 2019 року перевірки ТОВ «Укрмашіндустрія» на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1876 від 13 березня 2019 року.
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року за № 00000771412, № 00000781412, № 00000791412, № 00000811412, № 00007121410.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що податкова перевірка, за результатами якої складено акт перевірки, призначена та проведена з порушенням норм податкового законодавства. Зокрема, позивач стверджує про порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення податкової перевірки.
Окремо позивач звертає увагу й на те, що господарські операції з контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій. Посилання контролюючого органу в акті перевірки на надходження певної податкової інформації від інших контролюючих органів щодо інших платників податків є неправомірним та суперечить положенням підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Крім того позивач зауважує про протиправність застосування до нього норм Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95, відповідно до якого застосовано штрафні санкції.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року № 00000771412, № 00000781412, № 00000791412, № 00000811412, № 00007121410.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ «Укрмашіндустрія» судовий збір у розмірі 21 131 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 березня 2020 року Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року в частині задоволення позовних вимог, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Укрмашіндустрія» в задоволенні позову.
5. 25 березня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Гімон М. М., Усенко Є. А.).
6. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 28 вересня 2020 року до Верховного Суду від ТОВ «Укрмашіндустрія» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року залишити без змін.
8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1761/0/78-21 від 20 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укрмашіндустрія» з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.
12. За результатами проведеної перевірки 12 квітня 2019 року контролюючим органом було складено акт № 1216/20-40-14-12-09/31343060.
13. Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, а саме занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 16 907 171 грн, у тому числі завищення на суму 55 708 грн за 2016 рік, заниження на суму 16 962 879 грн, у тому числі на суму 311 348 грн за 2017 рік, на суму 16 651 531 грн за 2018 рік; занижено податок на прибуток на загальну суму 3 043 291 грн, у тому числі встановлено завищення на суму 10 027 грн за 2016 рік, встановлено заниження на суму 3 053 318 грн, у тому числі на суму 56 043 грн за 2017 рік на суму 2 997 275 грн за 2018 рік;
- підпункту «а» пункту 198.1 абзаців першого та другого, підпункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 237 077 грн, у тому числі на суму 1 211 580 грн за червень 2018 року, на суму 1 037 343 грн за серпень 2018 року на суму 423 600 грн, за вересень 2018 року, на суму 282 002 грн за жовтень 2018 року, на суму 282 552 грн за листопад 2018 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 3 119 112 грн, у тому числі на 903 871 грн за липень 2018 року, на 128 923 грн за серпень 2018 року на 1 621 836 грн за вересень 2018 року, на 162 603 грн за жовтень 2018 року, на 285 696 грн за листопад 2018 року, на 16 783 грн за грудень 2016 року; завищення від`ємного значення у сумі 121 773 грн у грудні 2018 року;
- пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 5197,60 грн на три дні;
- пункту 126.1 статті 126 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 23 593,50 грн;
- порушення вимог пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3, пункту 7.23 глави 7 Положення № 637 перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі 5113,95 грн;
- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13 січня 2015 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за 1 квартал 2016 року та 1-2 квартали 2017 року;
- підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 ПК України, а саме не перераховане податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року в сумі 327,23 грн та несвоєчасно утримано та перераховано податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 126,79 грн; не утримано та не перераховано військовий збір в сумі 27,26 грн за липень 2016 року та несвоєчасно утриманий та перерахований військовий збір за липень 2016 року у сумі 10,56 грн.
14. 07 травня 2019 року ТОВ «Укрмашіндустрія» направлено до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення, контролюючим органом висновки акта залишено без змін.
15. На підставі висновків акту перевірки 21 травня 2019 року контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 00000771412 за платежем податок на прибуток на суму грошового зобов`язання 3 804 130,75 грн, у т.ч. основний платіж 3 043 291 грн, штрафні (фінансові) санкції 760 822,75 грн та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій;
- № 00000781412 за платежем податок на додану вартість на суму грошового зобов`язання 4 678 668 грн у т.ч. основний платіж 3 119 112 грн, штрафні (фінансові) санкції 1 559 556 грн та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій;
- № 00000791412 за платежем податок на додану вартість завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 121 773 грн та розрахунок розміру зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість;
- № 00000811412 за платежем податок на додану вартість за затримку сплати грошового зобов`язання у сумі 235 935 грн та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);
- № 00007121410 за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі штрафу 10 227,90 грн та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).
16. За результатами розгляду скарги ТОВ «Укрмашіндустрія» від 21 травня 2019 року на зазначені податкові повідомлення-рішення ДФС України 10 серпня 2019 року було прийнято рішення № 37188/6/99-99-11-04-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.
17. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року за № 00000771412, № 00000781412, № 00000791412 про донарахування ТОВ «Укрмашіндустрія» грошових зобов`язань зі сплати ПДВ та податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправними.
19. Такий висновок судів обґрунтовано тим, що відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з придбання товарів меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
20. При цьому, суди визнали безпідставними посилання відповідача на наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.
21. У зв`язку із зазначеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність обґрунтованих підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3 119 112 грн та податку на прибуток у розмірі 3 043 291 грн.
22. Водночас суди вважали, що за відсутності в діях позивача складу податкового правопорушення, відсутні підстави для нарахування платнику податків штрафних (фінансових) санкцій.
23. Оцінюючи правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 21 травня 2019 року за № 00000811412, № 00007121410 суди виходили з того, що відповідачем не доведено несвоєчасну сплата платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000030141 від 31 серпня 2017 року та перевищення ліміту готівки в касі підприємства на суму 5113,95 грн.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
25. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує, що суди попередніх інстанцій невірно застосували приписи підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.
26. Скаржник наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки тим обставинам, що згідно з негативною податковою інформацією, відкритими кримінальними провадженнями та з аналізом даних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Слім Груп», ТОВ «Родена», ТОВ «Агротаврія», ТОВ «Ельвіра Стандарт», ТОВ «НВК «ДЕК», ТОВ «Промальянс» встановлено, що номенклатура придбаного товару не відповідає номенклатурі товару, який контрагенти реалізували «ТОВ «Укрмашіндустрія».
27. Крім того скаржник зауважує про правомірність податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2019 року за № 00000811412, № 00007121410, оскільки перевіркою встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на суму 5113,95 грн через те, що у видаткових касових ордерах № 33, 34 від 07 серпня 2017 року року факти отримання готівкових коштів не підтверджено підписами отримувачів та несвоєчасна сплата платежу відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000030141 від 31 серпня 2017 року на суму 235 935 грн.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
29. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
30. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
31. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
32. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).
33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
34. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
35. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
36. За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
37. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
38. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
39. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.