ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 480/5620/19
провадження № К/9901/30682/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛБУД-В"
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року (суддя Бондар С.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року (головуючий суддя Сіренко О.І., судді Кононенко З.О., Калиновський В.А.)
у справі №480/5620/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛБУД-В"
до Управління Держпраці у Сумській області
про визнання протиправними та скасування припису та постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛБУД-В" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 28 жовтня 2019 року СМ1975/186/АВ/П та постанову від 11 грудня 2019 року СМ1975/186/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 1126710,00 грн.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу начальника Управління Держпраці у Сумській області від 16 жовтня 2019 року №1673 «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення на проведення інспекційного відвідування від 16 жовтня 2019 року №582/СМ1975 головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Сумській області Чернишовою О. та Гришиною Ю. у період з 16 по 18 жовтня 2019 року проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-В», за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування від 18 жовтня 2019 року №СМ 1975/186/АВ.
6. Згідно з висновками інспекційного відвідування встановлено фактичне допущення до роботи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-В» дев`яти працівників без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
7. На підставі Акту інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Сумській області внесено Припис про усунення виявлених порушень від 28 жовтня 2019 року СМ 1975/186/АВ/П, відповідно до якого зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-В» усунути порушення, з посиланням на частину 3 статті 24 КЗпП України та статті 29 КЗпП України у строк до 15 листопада 2019 року, а також винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 грудня 2019 року №СМ1975/186/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-В» штраф у розмірі 1 126 710 грн.
8. Не погоджуючись з вказаними приписом та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-В» звернулося до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-В» було допущено 9 працівників до роботи без укладання трудового договору, чим порушено вимоги законодавства про працю, зокрема статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, відтак на позивача правомірно накладено штраф у розмірі 1126710 грн.
10. Судами враховано, що згідно з інформацією, розміщеною на сайті Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради за посиланням «Prozorro публічні закупівлі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-В» визнано переможцем тендеру на виконання робіт і по об`єкту «Амбулаторія первинної медичної допомог и за адресою: АДРЕСА_1 (нове будівництво)». Відповідно до тендерної документації для участі у процедурі закупівлі учасники повинні надати документально підтверджену інформацію про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, у тому числі про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, в кількості необхідній для виконання робіт по предмету закупівлі у визначені строки будівництва.
З урахуванням цього, суди вважали, що позивач мав право залучати в якості підрядника для виконання робіт виключно юридичних осіб, а не фізичних осіб, і лише за згодою Замовника.
11. Також суди врахували, що відповідно до актів прийому наданих послуг до цивільно-правового договору, підписаних між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , останні виконували роботи з улаштування покрівлі із металочерепиці, що є роботами підвищеної небезпеки. Своєю чергою, до виконання робіт на висоті можуть бути залучені виключно особи, які пройшли професійний добір, медичний огляд, спеціальне навчання та перевірку знань охорони праці та протипожежної безпеки, а обов`язки щодо створення безпечних умов для виконання робіт покладаються виключно на роботодавця, а отже особа, яка не є працівником, не може залучатись до виконання робіт на висоті.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням окружним і апеляційним адміністративним судами норм матеріального і процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, позивач вважає, що суди обмежилися тільки оцінкою цивільно-правових договорів, тоді як до договорів цивільно-правового характеру були надані Акти приймання- передачі матеріалів, накладні, відомості про списання матеріалів, виданих громадянам, які є невід`ємними частинами договорів. Оцінка наданих доказів судами не проведена.
13. На думку скаржника, при прийнятті оскаржуваних рішень судами не була врахована постанова Верховного Суду Постанова від 23 жовтня 2019 року у справі № 806/2064/18, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах.
14. Позивач стверджує, що тендерною документацією дозволялося залучення працівників за цивільно-правовими угодами.
15. Заявник касаційної скарги вважає, що судами при прийнятті рішення не взято до уваги, що роботи, які виконували ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виконувались з дотриманням вимог техніки безпеки, а саме робоче місце було огороджено відповідно до вимог ДБН А.3.2.2.-2009. При цьому позивач вважає, що відповідні роботи не відносяться до небезпечних робіт.
16. За твердженням скаржника, оскаржуваний припис неможливо виконати, що підтвердив представник відповідача в суді першої інстанції, проте суди не надали цьому належної оцінки.
17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
19. За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
20. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
21. Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
22. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
23. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.