ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа №826/8564/18
адміністративне провадження № К/9901/29844/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (головуючий суддя Епель О.В., судді Степанюк А.Г., Чаку Є.В.)
у справі №826/8564/18
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа: Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
заявник апеляційної скарги ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент міського благоустрою КМДА), у якому просила: визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою КМДА щодо видачі доручення від 25 травня 2018 року № 064-3833 про необхідність вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою; скасувати доручення Департаменту міського благоустрою КМДА від 25 травня 2018 року №064-3833 про необхідність вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та в залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року.
5. Від Департаменту міського благоустрою КМДА надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 17 квітня 2018 року інспектором першої категорії КП «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності встановлення тимчасових споруд (автомийки, павільйону, огорожі) за адресою: АДРЕСА_1 .
7. За результатами вказаної перевірки прийнято приписи № 1806399, №1806400, №1806401, якими позивачу запропоновано усунути виявлені порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди терміном у 3 дні, а також зазначено, що в разі відсутності дозвільної документації необхідно демонтувати тимчасову споруду власними силами, а в разі невиконання припису тимчасову споруду буде демонтовано примусово.
8. 25 травня 2018 року у зв`язку з невиконанням вимог припису Департаментом міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) видано КП «Київблагоустрій» доручення № 064-3833, в якому зазначено про необхідність вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою.
9. Незгода ОСОБА_1 з вказаним дорученням стала підставою для звернення до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що спірний об`єкт належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується правовстановлюючими документами. Позивачем було доведено, що спірна господарська будівля є капітальною спорудою.
11. Також суд першої інстанції врахував те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вручення позивачу приписів. При цьому, суд зауважив, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.
12. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у позові, керувався тим, що об`єкти, щодо яких відповідачем видано оскаржуване позивачем доручення від 25 травня 2018 року № 064-3833, та об`єкти, вказані у свідоцтві про право власності від 10 грудня 2002 року серії ВАВ № 796221, на яке позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, є різними. При цьому, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не було надано суду жодних доказів того, що відповідач вживає заходів щодо демонтажу саме об`єктів, вказаних у зазначеному свідоцтві про право власності (контори, погрібу для клубнів, двох будівель механічно-електричних майстерень, столярної майстерні, огорожі та навісу), а не інших споруд (автомийки, шиномонтажу, ТО та павільйону), як і не надано доказів правомірності розміщення саме автомийки, шиномонтажу, ТО та павільйону за адресою: АДРЕСА_1.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
13. Заявник касаційної скарги стверджує, що Шостий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи оскаржену постанову, грубо порушив вимоги пункту 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, згідно з якою «ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законами і загальними принципами міжнародного права», статтю 41 Конституції України.. Крім того, Суд не застосував норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, а саме статтю 120 Земельного кодексу України, статтю 377 Цивільного кодексу України, положення постанови Кабінету міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких не підлягає прийняттю в експлуатацію».
14. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки розглянув справу за апеляційною скаргою особи, чиї права не були порушені рішенням суду першої інстанції.
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, а також наголошує на тому, що позивачем не надано доказів присвоєння поштової адреси спірним приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Також позивачем не надано до суду доказів володіння земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, де знаходяться спірні приміщення, доказів сплати орендної плати за фактичне використання земельної ділянки, рішення Київської міської ради про проведення грошової оцінки земельної ділянки.
16. Також у відзиві зазначено, що КП «Київблагоустрій» були складені приписи від 17 квітня 2018 року за № 1806399, №1806400, №1806401, які були вручені відповідно до вимог пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва (№1806400, №1806401) - наклеєні на приміщення з проведенням фотофіксації). Припис від 17 квітня 2018 року за № 1806399 був вручений користувачу, що узгоджується з пунктом 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва.
При цьому позивачем не оскаржуються складені представником КП «Київблагоустрій» приписи від 17 квітня 2018 року, що унеможливлює визнання доручення Департаменту від 25 травня 2018 року № 064-3833 незаконним.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
18. Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»: благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою.
19. Повноваження у сфері управління, здійснення благоустрою населених пунктів та контролю, які здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень - визначені цим же Законом.
20. Департамент діє на підставі Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 94 (далі - Положення). Відповідно до п. 1 Положення Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з Міністерством розвитку громад та територій України. Пунктом 5.30 Положення передбачено, що Департамент здійснює у встановленому порядку заходи щодо очищення об`єктів та елементів (частин) об`єктів благоустрою від побутових відходів, будівельних матеріалів, конструкцій, споруд, безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення, рекламних засобів, гаражів, збірних конструкцій, зокрема і встановлених без улаштування заглибленого фундаменту, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі тощо.
21. Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила №1051/1051), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
22. Пунктом 13.3 Правил № 1051/1051 визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
23. З аналізу наведених норм, вбачається, що до повноважень Департаменту входить очищення об`єктів та елементів (частин) об`єктів благоустрою від самовільно розміщених тимчасових споруд, збірних конструкцій, зокрема встановлених без улаштування заглибленого фундаменту.