ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 825/321/18
адміністративне провадження № К/9901/64068/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №825/321/18 за адміністративним позовом Державного підприємства Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 (суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді: Кузьмишина О.М., Файдюк В.В.),
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2017 №№00003941400, 00003951400, 00003971400, 00003961400, 00003981400, 00004691302, 00004671302 та 0004681303; рішення про застосування штрафних санкцій від 04.12.2017 №00004711302; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2017 №Ю-0004701302.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі 825/321/18.
Ухвалою суду від 06.06.2022 попередній розгляд справи призначено на 07.06.2022.
У касаційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області вказує, що не погоджується з судовими рішеннями. В обґрунтування касаційної скарги податковий орган викладає обставини, встановлені перевіркою. Доводи касаційної скарги збігаються з доводами заперечення на позов та апеляційної скарги. Норм матеріального, процесуального права, порушення яких, є підставою скасування судових рішень, - відповідач не вказує. У касаційній скарзі контролюючий орган просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 в частині задоволення позовних вимог та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, та прийняти у справі №825/321/18 нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Крім того, податковий орган звернувся до суду з клопотанням про заміну відповідача у справі його правонаступником.
Також, відповідач просить закрити провадження у справі, посилаючись на висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №905/2030/19 щодо предметної юрисдикції спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, зокрема, про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. У правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21.10.2019 підлягають застосуванню положення статті 7 КУзПБ, які визначають юрисдикцію розгляду таких спорів у межах провадження у справі про банкрутство у господарському судочинстві. Таким чином, як вказує позивач, вимога особи про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, щодо якої порушено справу про банкрутство, як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду. Як зазначає відповідач, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 відкрито провадження у справі №927/1064/21 про банкрутство Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України. З урахуванням приписів статей 238, 352 КАС України відповідач просить закрити провадження у справі №825/321/18.
У відзиві на касаційну скаргу позивач не погоджується з доводами касаційної скарги, зазначає, що відсутні підстави для її задоволення, оскільки рішення судами прийнято законно та обґрунтовано.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Розглянувши клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником та закриття провадження у справі, Суд вбачає підстави задовольнити клопотання частково.
Враховуючи положення статті 52 КАС України, якими встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, Суд дійшов висновку замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області правонаступником - Головним управління Державної податкової служби у Чернігівській області.
Разом з тим, Суд не може вважати обґрунтованими доводи податкового органу щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі, з урахуванням наступного.
Як вбачається, Велика Палата Верховного Суду у справі №905/2030/19 формуючи правовий висновок, посилалась на обставини справи, зокрема, встановлено, що спір у цій справі виник у зв`язку з оскарженням позивачем у червні 2020 року податкового повідомлення рішення від 14.02.2020. Позовні вимоги заявлено після відкриття ухвалою Господарського суду відносно позивача провадження у справі про банкрутство. Вирішення цього спору може залежати, серед іншого, від того, на підставі яких господарських операцій (до моменту порушення справи про банкрутство чи після порушення справи про банкрутство) прийнято оспорюване рішення податкового органу, оскільки відповідно до статті 41 КУзПБ на зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, поширюється зупинення виконання боржником зобов`язань, а вимоги щодо сплати таких податків і зборів (обов`язкових платежів) є конкурсними і підлягають задоволенню лише в порядку і в черговості, визначених КУзПБ, а не шляхом надіслання податкового повідомлення-рішення.
У свою чергу, у справі, що розглядається, спірні рішення прийнято податковим органом 04.12.2017, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування 16.01.2018, при цьому, відповідач у клопотанні зазначає, що провадження у справі про банкрутство Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України відкрито ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021. З вказаного слідує, що позовні вимоги заявлено за чотири роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, відтак відсутні підстави вважати, що відповідач обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, посилається на релевантні висновки Великої Палати Верховного Суду, як вбачається обставини справи є різними.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлень від 20.10.2017 №2110, №2111, №2112, наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 20.10.2017 № 1614, посадовими особами податкового органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП Івківці з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.07.2014 по 30.08.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (а.с. 85-89 Т.1).
Перевірку проведено з відома директора підприємства та в присутності головного бухгалтера в період з 23.10.2017 по 10.11.2017.
За результатами перевірки складено акт від 17.11.2017 № 14/14/00729847, з додатками (а.с. 13-85 Т.2).
В ході проведення перевірки ГУДФС в Чернігівській області встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:
п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено ПДВ, що підлягає сплаті (спеціальна декларація) на загальну суму - 84472,00 грн., в тому числі за квітень 2016 року на суму 40845,00 грн., за грудень 2016 року на суму 43627,00 грн.;
п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено ПДВ, що підлягає сплаті (загальна декларація) на загальну суму - 68490,00 грн., в тому числі в квітні 2016 року на суму 56378,00 грн., за січень 2017 року на суму 12112,00 грн.;
п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв`язку з не реєстрацією податкових накладних на суму 152961,62 грн.;
пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями , зокрема, ДП Івківці занижено розмір нарахувань частини чистого прибутку у розмірі 573607,00 грн., в тому числі за 1 півріччя 2016 року в сумі 573607,00 грн., за 3 квартали 2016 року в сумі 573607,00 грн., за 2016 рік 573607,00 грн.;
пп. 57.1-1.1, пп. 57.1-1.2 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зокрема, занижено розмір авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 103249,00 грн., в тому числі за 2016 рік в розмірі 103249,00 грн.;
пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. е пп. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5, п. 164.6 статті 164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168, пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169, п. 171.2. ст. 171, пп. а , п.п ґ п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, що привело до заниження нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 114998,83 грн., в тому числі за 2014-2015 роки в сумі 73989,35 грн.; за 2016 рік в сумі 41009,48 грн.; не сплати до бюджету 67178,06 грн. утриманого податку на доходи фізичних осіб; не своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб з затримкою в термін до 30 календарних днів після місячного строку сплати в сумі 22077,22 грн., в термін більше 30 календарних днів після місячного строку сплати - 63963,47 грн.;
пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. е п.п. 164.2.17 п. 164.2., п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.2 , п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1, п.171.2 ст.171, пп. а , п.п. ґ п. 176.2 ст. 176 розділу IV, пп. 1.1-1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що привело до заниження нарахування військового збору за серпень 2016 року в сумі 3417,46 грн.; не своєчасної сплати військового збору з затримкою в термін до 30 календарних днів після місячного строку сплати в сумі 2259,70 грн., в термін більше 30 календарних днів після місячного строку сплати - в сумі 8286,51 грн.;
ч. 1 ст. 7, ч. 1-5 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , що привело до заниження нарахування єдиного внеску в сумі 82076,82 грн., в тому числі: за січень 2015 р. - 4402,78 грн.; за лютий 2015 р.- 4444,37 грн.; зa березень 2015 р.- 4588,90 грн.; за квітень 2015 р. - 4284,02 грн.; за травень 2015 р.- 4050,98 грн.; за червень 2015 р. -4319,26 грн.; за липень 2015 р. - 4845,83 грн.; за серпень 2015 року - 4983,34грн.; за вересень 2015 р. - 4962,26 грн.; за жовтень 2015 р. - 4890,86 грн.; за листопад 2015 р. - 23180,87 грн.; за грудень 2015 р. - 4988,12 грн.; за січень 2016 р. - 2960,70грн.|за лютий 2016 р. - 2504,00 грн.; за березень 2016 р. - 2670,53 грн.;
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), який затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого в МЮУ 05.02.2014 за №228/25005, та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за №4, зареєстрованого в МЮУ 30.01.2015 за №111/26556, а саме: звітні податкові розрахунки за ф. №1ДФ за 3,4 квартали 2014 року, за 1-4 квартали 2015 року та 1,2 квартали 2017 року були подані з недостовірними відомостями. Податковий номер фізичної особи платника податку НОМЕР_3 зазначений підприємством в звітах за 3,4 квартали 2014року, за 1-4 квартали 2014 року вважається не дійсним. Податкові номера фізичних осіб НОМЕР_4 та НОМЕР_8 зазначені підприємством в звітах за 1,2 квартали 2017 року також вважаються не дійсними.
На підставі акта перевірки від 17.11.2017 № 14/14/00729847 ГУДФС у Чернігівській області прийнято:
податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017 (а.с. 94-102 Т.2):
№00003941400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 191 203,00 грн. (152 962,00 грн. за основним платежем та 38 241 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
№00003951400, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 78 480,78 грн. за не реєстрацію протягом граничного строку податкових накладних;
№00003961400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на чистий прибуток (дохід) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на загальну суму 717 900,00 грн. (573 607,00 грн. за основним платежем та 143 402,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
№00003981400, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 129 061,00 грн. (103 249,00 грн. за основним платежем та 25 812,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
№00003971400, яким позивачу нараховано штраф в сумі 510,00 грн. за порушення пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;
№0004671302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 229 082,04 грн. (182 176,89 грн. за основним платежем; 43 750,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та 3 355,02 грн. - пеня);
№0004681302, яким позивачу нараховано штраф в сумі 510,00 грн. за порушення абз. 12, п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;
№0004691302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на загальну суму 6 607,52 грн. (3 417,46 грн. за основним платежем; 2 737,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та 452,42 грн. - пеня);
рішення про застосування штрафних санкцій за своєчасно не нарахований єдиний внесок від 04.12.2018 № 00004711302 на суму 41 038,41 грн. (а.с. 103 Т.2);
вимогу про сплату боргу (недоїми) від 14.02.2018 № Ю-0004701302 в сумі 82 076,82 грн. (а.с. 104 Т.2).
Вважаючи рішення відповідача неправомірними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 00003941400, від 04.12.2017 № 00003951400, від 04.12.2017 № 00003961400 та від 04.12.2017 № 00003981400.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 0004691302 в частині донарахування 1 743,81 грн. (1 395,05 грн. за податковим зобов`язанням та 348,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 0004671302 в частині донарахування 88 101,82 грн. (83 917,07 грн. за податковим зобов`язанням та 4 184,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів фактичного здійснення господарських операцій з поставки позивачем товару та послуг ПТМП П.Г.Внєштранс . Також суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2013 рік, оскільки документальна позапланова виїзна перевірка ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України проводилась за період з 01 липня 2014 року по 30 серпня 2017 року.
Колегія суддів апеляційного суду погодилась із зазначеними висновками суду першої інстанції. Вказала, що такі висновки знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.