ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
справа №686/22660/17
адміністративне провадження № К/9901/60658/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №686/22660/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2018 (суддя Логінова С.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 (головуючий суддя Матохнюк Д.Б., судді: Сапальова Т.В., Курко О.П.),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2018 адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2018 скасовано та закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №686/22660/17.
Ухвалою суду від 06.06.2022 справу призначено у порядку письмового провадження на 07.06.2022.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що звертаючись до суду з позовом, посилався виключно на факти, встановлені адміністративними судами у справі №822/2735/16 щодо законності розмитнення імпортованого товару Товариством, де позивач був директором у 2013 році. Єдиною підставою, яка позивачу була відома для оскарження постанови про порушення митних правил - є встановлені у справі №822/2735/16 факти законності розмитнення товару. Відтак, підставою для оскарження постанови митного органу, ОСОБА_1 вказує судові рішення у справі №822/2735/16. На думку позивача, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що подані у 2016 році, та у 2017 роках адміністративні позови містять однакові предмет та підстави, оскільки у 2016 році судових рішень у справі №822/2735/16 ще не існувало. Крім того, позивач вважає необґрунтованою позицію суду першої інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на те, що у спорі судами не надано правової оцінки законності розмитнення товару, що порушує право останнього на судовий захист. У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 у справі №686/22660/17 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач скористався своїм процесуальним правом заперечити проти касаційної скарги. У відзиві Митниця зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність наведених підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Крім того, зазначає, що спір між тими самими сторонами про той самий предмет, з тих самих підстав - вже розглянуто судом у справі №686/20816/15-а з набранням рішення законної сили. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до постанови Хмельницької митниці ДФС від 18.09.2015 у справі про порушення митних правил №0030/40000/14 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил згідно статті 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 311784,12грн.
У жовтні 2015 року позивач оскаржив постанову митного органу до суду.
05.02.2016 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області прийнято постанову у справі №686/20816/15-а, якою позов задоволено, скасовано постанову начальника Хмельницької митниці ДФС № 0030/40000/14 від 18.09.2015.
07.06.2016 постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі №686/20816/15-а скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.02.2016, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
21.09.2016 ухвалою Вищого адміністративного суду залишено без змін постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016.
Поряд з цим, позивачу стало відомо про протиправність та безпідставність його притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України, оскільки факт відсутності порушень митного законодавства ТОВ "Авантаж-ФБ" при митному оформленні імпортованого товару за зовнішньоекономічним контрактом №4/13 UA від 25.05.2013, укладеного з турецькою компанією - продавцем "SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI", підтверджений постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/2735/16 від 24.01.2017 про задоволення позову, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017.
У зв`язку з цим, позивач вважав, що постанова у справі про порушення митних правил №0030/40000/14 від 18.09.2015 є протиправною, підлягає скасуванню та звернувся з позовом до суду. Крім того, позивач просив поновити строк на оскарження постанови митного органу.
Суд першої інстанції вказав, що позивач не навів підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Висновок обґрунтовував тим, що згідно з частиною четвертою статті 529 Митного кодексу України, статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається, рішення у справі №822/2735/16 за позовом ТОВ «Авантаж-ФБ», директором якого був позивач, до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийняті 24.01.2017 (постанова Хмельницького окружного адміністративного суду) та 18.04.2017 (ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду).
При цьому, адміністративний позов у цій справі про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0030/40000/14 від 18.09.2015 позивачем подано 16.11.2017.
Відтак, керуючись частиною третьою статті 123 КАС України, суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким провадження у справі закрито. Суд встановив, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 у справі №686/20816/15-а винесена з того самого спору (оскарження постанови про порушення митних правил №0030/40000/14 від 18.09.2015) і між тими самими сторонами ( ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС). Керуючись положеннями пункту 4 частини першої статті 157 КАС, оскільки є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Необхідно вказати, що предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (частини перша-третя статті 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов`язком позивача і відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку зі змістом позовних вимог (з предметом позову).
Відповідно до частини першої статті 157 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду), суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Згідно з частиною першою статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: