ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 802/907/18-а
адміністративне провадження № К/9901/58463/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №802/907/18-а за адміністративним позовом Командитного товариства "Бізнес Гарант" до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування вимог, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2018 (суддя Чернюк А.Ю.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 (головуючий суддя Сушко О.О., судді: Смілянець Е.С., Залімський І.Г.),
ВСТАНОВИВ:
Командитне товариство "Бізнес Гарант" звернулося до адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування вимог.
Водночас, позивачем до Вінницького окружного адміністративного суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії вимог Енергетичної митниці про сплату належної суми митних платежів за гарантією.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2018, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018, заяву позивача про забезпечення позову задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Енергетична митниця звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2018 відкрито касаційне провадження №К/9901/58463/18 за касаційною скаргою Енергетичної митниці у справі №802/907/18-а.
Ухвалю суду від 06.06.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 07.06.2022.
В обґрунтування касаційної скарги, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Енергетична митниця просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі №802/907/18-а та прийняти нове рішення, яким у задоволені заяви Командитного товариства "Бізнес Гарант" про забезпечення позову відмовити. Відповідач вказує, що Енергетична митниця не була вчасно повідомлена про дату та час судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову, не отримувала від позивача копію заяви про забезпечення позову, що призвело до порушення принципу змагальності сторін. На думку відповідача, суд повинен був повернути таку заяву без розгляду. Крім того, як зазначає відповідач, відповідно до судових рішень за взаємопов`язаним спором у справі №826/1439/18, митному органу заборонено стягувати будь-які митні платежі за митними деклараціями, що дає підстави вважати про відсутність небезпеки повного знищення господарської діяльності та зупинення підприємства.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів Енергетичної митниці. У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що доводи касаційної скарги відтворюють зміст апеляційної скарги, оцінку якій вже надано судом. Посилаючись на положення статті 154 КАС України, позивач зауважує, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову. При цьому, суд першої інстанції, з урахуванням права на розгляд заяви без участі сторін, повідомив відповідача про час і місце судового розгляду. Крім того, як наголошує позивач, форма і зміст заяви про забезпечення позову регулюється статтею 152 КАС України. Також, позивач вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, у разі звернення стягнення в примусовому порядку до ухвалення рішення по справі. На думку позивача, небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства була очевидною, оскільки внаслідок внесення даних (відміток) про Командитне товариство "Бізнес Гарант" щодо направлених вимог про сплату належних платежів митними органами від підприємства не приймалась жодна гарантія, і діяльність підприємства була б повністю зупинена. З урахуванням викладеного, у відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування вимог Енергетичної митниці ДФС України про сплату належної суми митних платежів за гарантією від 08.02.2018 №№1, 2, 3, 4, 5, 6.
Від командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії:
вимоги Енергетичної митниці ДФС України №1 від 08.02.2018 про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 у розмірі 135357798,03грн. (вих.№28-70-1/524 від 08.02.2018);
вимоги Енергетичної митниці ДФС України №2 від 08.02.2018 про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 у розмірі 6917458,63 грн. (вих.№28-70-1/526 від 08.02.2018);
вимоги Енергетичної митниці ДФС України №3 від 08.02.2018 про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 у розмірі 171140663,81 гри. (вих.№28-70-1/528 від 08.02.2018);
вимоги Енергетичної митниці ДФС України №4 від 08.02.2018 про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 у розмірі 60161577,31 гри. (вих.№28-70-1/580 від 08.02.2018);
вимоги Енергетичної митниці ДФС України №5 від 08.02.2018 про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/532 від 08.02.2018);
вимоги Енергетичної митниці ДФС України №6 від 08.02.2018 про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/534 від 08.02.2018).
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача в разі звернення стягнення в примусовому порядку та внесення до програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів відповідної відмітки. Крім того, наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому, належним видом забезпечення позову в даному випадку є зупинення дії вимог Енергетичної митниці. Такий вид забезпечення позову є співмірним і відповідає заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаний з предметом спору, необхідний і достатній для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як унормовано частинами першою-третьою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.