ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 120/5506/20-а
адміністративне провадження № К/9901/20502/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сенс ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року (суддя Чернюк А.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року (судді: Граб Л.С. (головуючий), Сторчак В.Ю., Іваненко Т.В.) у справі № 120/5506/20-а.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сенс ЛТД» (далі - позивач, платник податків, ТОВ «ВКФ «Сенс ЛТД») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Хмельницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2020 № 0001763201.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства, законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а також законодавства в сфері ліцензування відповідних видів господарської діяльності. Позивач зазначив, що з набуттям чинності змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», визначення з 01.07.2019 територіальних органів ДПС органами ліцензування діяльності з торгівлі пальним, та не встановленням для суб`єкта господарювання строку для приведення господарської діяльності у відповідність до вимог закону, є порушенням балансу у спірних правовідносинах між державою і суб`єктом господарювання та допущення непропорційності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 02.04.2020 № 0001763201.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем вимог чинного законодавства. Крім того, судами зазначено, що з набуттям 01.07.2019 року змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) та Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII) визначення з 01.07.2019 територіальних органів ДПС органами ліцензування діяльності з торгівлі пальним, та не встановленням для суб`єкта господарювання строку для приведення діяльності у відповідність до вимог закону, є порушенням балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання та допущення непропорційності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВКФ «Сенс ЛТД» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «ВКФ «Сенс ЛТД» є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30).
02.03.2020 ГУ ДПС у Хмельницькій області видано наказ № 654 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВКФ «Сенс ЛТД» з 04.03.2020 тривалістю 10 діб за період з 01.04.2019 по 13.03.2020. На виконання наказу від 02.03.2020 № 654, 02.03.2020 видано направлення на перевірку № 678, № 679 та № 680 ТОВ «ВКФ «Сенс ЛТД», що розташоване за адресою: вул. Миру, 1А, с. Дубіївка, Шепетівського району, Хмельницької області, тривалістю 10 діб. 04.03.2020 посадовими особами відповідача з 11:16 год. до 14:00 год. проведено фактичну перевірку ТОВ «ВКФ «Сенс ЛТД».
За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом складено акт (довідку) фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним від 04.03.2020 року № 0064/22-01-32-01/24898/70, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог частини 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами і доповненнями).
Так, за змістом вказаного акту перевіркою встановлено факт реалізації ТОВ «ВКФ «Сенс ЛТД» пального без наявності ліценції, а саме - 02.07.2019 реалізовано дизельне паливо по ціні 25,2 грн за 1 літр на загальну суму 10 080,00 грн, скраплений газ по ціні 12,90 грн за 1 літр на загальну суму 1 548,00 грн, бензин АN-95 по ціні 29,10 грн за 1 літр на загальну суму 582,00 грн та здійснення роздрібної торгівлі пальним на загальну суму 1 046 242,82 грн.
На підставі вказаного акта фактичної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020 № 0001763201, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії у розмірі 250 000,00 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем в процесі здійснення ним господарської діяльності, на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного законодавства, а також того, що позивач здійснював діяльність із роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1.Пункт 75.1, підпункт 75.1.3 статті 75.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
10.2. Пункт 80.1, підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
11. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР:
11.1. Стаття 1.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
11.2. Частини перша та двадцята статті 15.
Імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
11.3. Частина друга статті 17.
До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
12. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII:
12.1. Пункт 4 частини першої статті 3.
Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: 4) принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає: у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
12.2. Пункт 7 частини першої статті 7.
Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
12.3. Частина перша статті 8.
У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
12.4. Частина друга статті 20.
У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ