ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 120/2067/20-а
адміністративне провадження № К/9901/10766/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія Агро» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія Агро» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У травні 2020 року ТОВ «Надія Агро» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2020 року:
- №0001010512, яким ТОВ «Надія Агро» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 528249,00 грн, з яких за основним платежем 422599 грн, за штрафними санкціями105650 грн;
- №0001020512, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 261294,00 грн;
- №0001030512, яким до Товариства застосовано штрафні санкції за платежем з податку на додану вартість в сумі 317994,00 грн
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001030512 від 30.01.2020. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в цій частині, а позов задовольнити.
У зв`язку з припиненням шляхом приєднання ТОВ «Надія Агро» (код ЄДРПОУ 03732363) до ТОВ «Тас Агро Захід» (код ЄДРПОУ 32513287) та згідно із статтею 52 КАС України, допущено заміну позивача ТОВ «Надія Агро» (код ЄДРПОУ 03732363) на його правонаступника - ТОВ «Тас Агро Захід» (код ЄДРПОУ 32513287).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Надія Агро» посадовими особами відповідача складено акт №1159/0512/03732363 від 17.12.2019 року, у висновках якого, окрім інших, зафіксовано наступні порушення, допущені Товариством:
- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2019 року в сумі 422599,00 грн;
- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 року в сумі 261294,00 грн;
- п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 635985,69 грн, в тому числі за листопад 2017 року на суму 440718,61 грн, за вересень 2018 року на суму 114586,25 грн, за жовтень 2018 року на суму 80680,83 грн
На підставі виявлених порушень, 30.01.2020 року відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0001010512, яким ТОВ «Надія Агро» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 528249,00 грн, з яких за основним платежем 422599 грн, за штрафними санкціями105650 грн;
- №0001020512, яким ТОВ «Надія Агро» зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 261294,00 грн;
- №0001030512, яким до ТОВ «Надія Агро» застосовано штрафні санкції за платежем з податку на додану вартість в сумі 317994,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки щодо порушення ТОВ «Надія Агро» вимог п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289; далі - Порядок №21), та, як наслідок, відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0001010512 та №0001020512 від 30.01.2020 року.
Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що аналіз положень п.14 Розділу ІІІ Порядку №21 та п.198.7 ст.198 ПК України свідчить про те, що саме заява про перенесення суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника, подана в складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку, зумовлює виникнення підстав для проведення позапланової документальної перевірки, з метою підтвердження контролюючим органом сум від`ємного значення.
В той же час, відповідна заява про перенесення суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (ТОВ «Надія Агро») не була включена СВК «Надія» до податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку за лютий 2018 року.
Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність притягнення ТОВ «Надія Агро» до відповідальності саме за не складення чи/або не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в граничний термін, визначений ст.201 ПК України, та, як наслідок, наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0001030512 від 30.01.2020.
Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За вказаних вимог КАС України, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.01.2020 року №0001010512 та №0001020512 були прийняті на підставі акту від 17.12.2019 року №1159/0512/03732363, у висновках якого, окрім інших, зафіксовано наступні порушення, допущені Товариством:
- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку №21, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2019 року в сумі 422599,00 грн;
- п.198.7 ст.198 ПК України та п.14 Розділу ІІІ Порядку №21, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 року в сумі 261294,00 грн.
Так, згідно із п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), передбачений ст.200 ПК України.
Відповідно до зазначеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.