ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2022 року
м. Київ
справа №280/4441/19
адміністративне провадження № К/9901/19075/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Пасічник С.С., Хохуляка В.В.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Л» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 (суддя Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 (головуючий суддя Божко Л.А., судді Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.),
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліос-Л» (далі - ТОВ «Геліос-Л», Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Геліос-Л» від 09.09.2019 № 90.
Обґрунтовуючи позов, Товариство посилалося на те, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано прийнято оскаржуваний наказ про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Геліос-Л». Зазначав, що від контролюючого органу надходив письмовий запит про надання документів, однак, у зв`язку із тим, що цей запит не містив посилань на конкретні порушення вимог законодавства та підстав його направлення, Товариство не виконало цей запит, про що повідомило контролюючий орган. Позивач вказував на те, що Податковим кодексом України передбачено, що у разі невідповідності запиту контролюючого органу вимогам законодавства платник податків звільняється від обов`язку виконання вимог такого запиту, чим і скористалося Товариство. Водночас, незважаючи на необґрунтованість, на переконання Товариства, надісланого запиту, ГУ ДПС прийняло наказ про проведення позапланової документальної перевірки у зв`язку із ненаданням відповіді на запит контролюючого органу.
Товариство вказувало також на ту обставину, що позапланову документальну перевірку ГУ ДПС призначило на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК), проте, контролюючим органом ані у направленому запиті, ані в наказі на проведення перевірки не зазначено жодних об`єктивних відомостей про наявність недостовірних даний в податкових деклараціях.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020, позов задоволено.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що у ГУ ДПС не було встановлених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК підстав для призначення позапланової перевірки ТОВ «Геліос-Л», оскільки запит контролюючого органу, який Товариство не виконало, не відповідав вимогам абзацу другого пункту 73.3 статті 73 ПК, що згідно з абзацом вісімнадцятим цього пункту звільняло позивача від обов`язку надати відповідь на запит.
Суди відхилили довід ГУ ДПС, що у запиті було зазначено підставу для його направлення (вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 у справі №331/1690/19, згідно якого засновника ТОВ «Старвей», ТОВ «Авілл, ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Акрос-Груп», ПП «Запоріжелектротех» визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, що свідчить про відсутність реального джерела (походження) товару (послуг), а відтак і про неможливий рух товару (послуг) по ланцюгу поставок по операціях позивача з вищезазначеними контрагентами та не відповідність даних в податкових деклараціях позивача фактичним обставинам), оскільки така інформація не підпадає під визначення «недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях».
ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК та не врахували висновки Верховного Суду в постановах від 28.02.2019 у справі №820/437/18, від 02.03.2018 у справі №820/2762/17, від 03.04.2020 у справі №814/122/17 щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.
ГУ ДПС доводить, що надісланий Товариству запит від 27.06.2019 №37025/10/08-01-14-06-11 відповідав вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК, відтак, у позивача не було підстав для відмови у надані інформації. У зв`язку з цим ГУ ДПС стверджує про правомірне призначення перевірки Товариства на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК.
Відповідно до доводів касаційної скарги Верховний Суд ухвалою від 28.10.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а ухвалені у цій справі судові рішення - без змін.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин у справі перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 27.06.2019 Головним управління ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу ТОВ «Геліос-Л» письмовий запит №37025/10/08-01-14-06-11, в якому позивачу запропоновано протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з ТОВ «Промторг Інвест» у травні, червні, серпні 2016 року, ТОВ «Акрос-Груп» у листопаді 2016 року, ТОВ «Старвей» у листопаді, грудні 2016 року, ТОВ «Авілл» у січня 2017 року, ПП «Запоріжелектротех» у грудні 2016 року.
У запиті зазначено, що підставою для його направлення є результати аналізу податкових декларацій ТОВ «Геліос-Л» з податку на додану вартість за червень, серпень, листопад, грудень 2016 року, січень 2017 року та з податку на прибуток за 2016 та 2017 роки (в запиті зазначено дати та номери податкових декларацій), яким встановлено (з`ясовано), що ТОВ «Геліос-Л» відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість (далі також ПДВ) у розділі ІІ. «Податковий кредит», таблиця 2. «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%», суми податку на додану вартість (основна ставка) від постачальників: ТОВ «Промторг Інвест» - 1038,86 грн. у травні 2016 року, 51628,0 грн. у червні 2016 року, 20970,16 грн. у серпні 2016 року; ТОВ «Акрос-Груп» - 93241,26 грн. у листопаді 2016 року; ТОВ «Старвей» - 182181,8 грн. у листопаді 2016 року, 7033,33 грн. у грудні 2016 року; ПП «Запоріжелектротех» -23769,09 грн. у грудні 2016 року; ТОВ «Авілл» - 13461,44 грн. у січні 2017 року.
Також у запиті вказано, що згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 №ЄУН331/1690/19 (провадження №1-кп/331/359/2019), який набрав законної сили з 21.05.2019, засновника ТОВ «Старвей», ТОВ «Авілл», ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Акрос-Груп», ПП «Запоріжелектротех» визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 205, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. Встановлені факти свідчать про невідповідність даних та відсутність реального джерела (походження) товару (послуг) та неможливий рух по ланцюгу всіх платників податків (а.с. 38-40).
Товариство листом від 22.08.2019 №2108/19-2 відмовило у надані запитуваної інформації з посиланням на не відповідність запиту пункту 73.3 статті 73 ПК, вказавши, що у запиті не зазначено підставу його направлення, не наведено жодної інформації, яка б підтверджувала недостовірне визначення конкретних показників у певних деклараціях; до запиту не долучено жодного судового рішення чи податкової інформації відповідно до пункту 2 абзацу другого статті 73 ПК (а.с. 44-45).
В.о. начальника ГУ ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2016, 2017 роки та з податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2016 року, за січень 2017 року, поданих платником податків, та враховуючи, що на запит контролюючого органу від 27.06.2019 №37025/10/08-01-14-06-11 платником податків листом від 22.08.2019 №2108/10/19-2 відмовлено в наданні пояснень та їх документальних підтверджень, видано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Геліос-Л» №90 від 09.09.2019. Перевірку наказано провести з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, відображених у деклараціях з податку на додану вартість за серпень, листопад, грудень 2016 року та січень 2017 року, фінансової звітності, з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства за 2016, 2017 роки при взаємовідносинах з ТОВ «Промторг Інвест», ТОВ «Акрос-Груп», ТОВ «Старвей», ТОВ «Запоріжелектротех», ТОВ «Авілл».
Позивач вважав протиправним наказ про призначення позапланової перевірки, а тому не допустив до перевірки посадових осіб ГУ ДПС, про що складено акт №23/08-01-05-07/20473137 від 09.09.2019
Право контролюючих органів проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, визначено пунктом 75.1 статті 75 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само).
Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Перелік підстав, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, встановлений пунктом 78.1 статті 78 ПК, як вичерпний.
Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК передбачено можливість проведення перевірки, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.