Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 367/274/19
Провадження № 51-5605 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Сергійчука С.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110040002093, за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1, та фактично проживає по АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року щодо нього.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 414 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі п.п. в), д) ст. 1 Закону України "Про амністію в 2016 році" звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного даним вироком покарання.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого суд не застосовував.
Цивільні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди на користь ОСОБА_2 300 000 (триста тисяч) гривень; ОСОБА_3 300 000 (триста тисяч) гривень; ОСОБА_4 300 000 (триста тисяч) гривень.
Також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1/3 середньомісячного заробітку загиблого батька ОСОБА_5, що становить 1596,21 гривень - одноразовою виплатою за 3 роки в розмірі 57463,47 гривні та з 08.09.2018 року до досягнення вісімнадцяти років ОСОБА_4 - щомісячно, платіж в сумі 1596,21 гривень.
В частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - відмовлено.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року вищевказаний вирок залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи старшиною роти оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 2 батальйону оперативного призначення (змішаного) військової частини 3027 НГУ, 07.09.2015 року, приблизно о 15 год. 20 хв., знаходячись у сховищі № 5 складу озброєння і боєприпасів військової частини 3027 НГУ, що розташовувався за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул. Проскурівська 1, діючи в порушення положень ст.ст. 3, 27, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 18 Закону України "Про національну гвардію України" в редакції від 30.07.2015 року, ст.ст. 12, 13, 20 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 9 Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом МВС України від 07.09.2011 року № 657 в редакції від 11.08.2015 року, сидячи в кріслі, яке розташовувалося у дальній частині кімнати за стійкою праворуч, не маючи на меті умисного спричинення тілесних ушкоджень або смерті ОСОБА_5, при цьому усвідомлюючи властивості зброї як такої, що становить підвищену небезпеку для оточуючих, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг це передбачити, тримаючи пістолет "Форт 14ТП" № НОМЕР_1 у правій руці, не перезаряджаючи та не перевіряючи положення запобіжника, направив його ствол у сторону, де біля стійки у положенні звернений лівою задньо-боковою поверхнею грудної клітки до дульного зрізу пістолету знаходився ОСОБА_5 та шляхом випадкового натискання на спусковий гачок здійснив один не контрольований постріл у бік ОСОБА_5, чим спричинив останньому вогнепальне кульове наскрізне проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням легень, серця і грудної аорти, яке супроводжувалось гострою крововтратою, від чого останній помер на місці.
Вказаними діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 414 КК України, а саме порушення правил поводження зі зброєю, якщо це заподіяло смерть потерпілого.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить змінити постановлені щодо нього судові рішення у зв`язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням норм матеріального права у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Вважає, що з огляду на положення ч. 1 ст. 1177, ч. 1 ст. 1172 та ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діяннями засудженого у цій справі, є Військова частина 3027 Національної гвардії України, оскільки шкода була завдана під час виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, де він проходив військову службу за контрактом, у службовий час і на території Військової частини, та внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. На думку засудженого, матеріальна та моральна шкода, завдана дією джерела підвищеної небезпеки, має відшкодовуватись цивільним позивачам Військовою частиною 3027 Національної гвардії України, якій пістолет "Форт 14 ТП" № НОМЕР_1 належить на праві оперативного управління.
Позиції учасників судового провадження
Від прокурора до початку касаційного розгляду на адресу Суду надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу засудженого, в яких прокурор просить відмовити в її задоволенні як необґрунтованої, а постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
До Суду надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про касаційний розгляд без його участі у зв`язку з перебуванням у складі Сил оборони України, що дають відсіч військовій агресії Російської Федерації.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, судові рішення просив залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 414 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, а тому касаційним судом не перевіряються.
Доводи засудженого в касаційній скарзі про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні цивільного позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПКУкраїни цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.