Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 686/4032/21
провадження № 61-19006св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - держава Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду.
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому просив стягнути з держави Україна на його користь 21 000 000 000 грн моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі № 2270/14181/11, у формі активної незаконної бездіяльності, незаконних дій та рішень, відмовою Хмельницького окружного адміністративного суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення в період з 09 лютого 2021 року по 15 лютого 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які він переніс під час тривалого очікування на виконання рішення суду та повернення його приватної власності у вигляді паспортної книжечки, розчарування в системі органів державної влади держави Україна, які не можуть виконати рішення суду, додаткове психологічне напруження, яке виникло у нього внаслідок правової невизначеності, що викликало почуття душевного болю. Активне невиконання рішення суду викликало у нього почуття тривоги, страху і занепокоєння за своє психологічне здоров`я та часткову втрату стресостійкості.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, позов задоволено частково.
Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 500 грн моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що ОСОБА_1 внаслідок невиконання рішення суду завдано моральної шкоди, право на відшкодування якої в нього виникло на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. При цьому суд виходив з того, що внаслідок такої бездіяльності органу державної влади ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, він тривалий час не міг користуватися паспортом громадянина України, докладав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, МВС України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у зазначеній справі та витребувано її із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
03 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МВС України у зазначеній справі.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
В касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 761/24143/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 686/8422/20 та інших.
В касаційній скарзі МВС України як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, від 14 квітня 2021 року у справі № 638/11160/17.
Відзиви на касаційні скарги не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки. В решті позовних вимог відмовлено.
27 червня 2012 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області Кота А. М. відкрито виконавче провадження ВП № 33223826 з примусового виконання виконавчого листа № 2270/14181/11, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 11 червня 2012 року (а. с. 54, 55).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у справі № 2270/14181/11 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 23 серпня 2012 року № 3068. Роз`яснено, що рішення по адміністративній справі № 2270/14181/12 повинно бути виконано боржником у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до резолютивної частини постанови і виконавчого листа № 2270/14181/11 шляхом вклеєння фотографії ОСОБА_1 у його паспорт громадянина України, який після цього йому повинен бути повернутий.
Справа № 2270/14181/11 містить численні заяви ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про встановлення судового контролю у справі, а також відповідні ухвали за наслідками розгляду таких заяв, судовий контроль встановлено не було.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2011 року у справі № 2270/14181/11, в тому числі в період з 09 лютого 2021 року по 15 лютого 2021 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.