Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 175/35/16-ц
провадження № 61-648св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лагунов Павло Валерійович, на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року у складі судді Битяка І. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 16 листопада 2012 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50006126.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано 352 917,70 грн, що еквівалентно 42 674,45 дол. США, строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою та з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 зобов`язався належним чином використовувати та повернути позивачу кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до договору та згідно з графіком погашення кредиту.
Крім того, за цим же кредитним договором ТОВ «Порше Мобіліті» надало ОСОБА_1 додатковий кредит у сумі 159 627,55 грн, що еквівалентно на дату укладення договору 19 302,00 дол. США. Цільове призначення додаткового кредиту - сплата страхових платежів за договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору.
Згідно з графіком погашення кредиту сума платежу за розрахунковий період (щомісячний платіж) складається з: погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, погашення суми додаткового кредиту, проценти за користування додатковим кредитом.
Починаючи з квітня 2015 року ОСОБА_1 фактично припинив виконувати взяті на себе зобов`язання щодо сплати щомісячних платежів.
ОСОБА_1 не сплатив строкові щомісячні платежі на повернення кредиту та сплати відсотків за його користування на загальну суму 44 601,00 грн. Так, часткова несплата щомісячного платежу за березень 2015 року, належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15 березня 2015 року, становила 4 268,05 грн; несплата щомісячного платежу за квітень 2015 року, належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15 квітня 2015 року, становила 21 258,34 грн; несплата щомісячного платежу за травень 2015 року, належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15 травня 2015 року, становила 19 074,61 грн.
У зв`язку з систематичним невиконанням умов договору та порушенням взятих на себе зобов`язань 29 травня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» направило ОСОБА_1 вимогу від 19 травня 2015 року № 50006126 щодо дострокового повернення кредиту у повному обсязі та сплати заборгованості за кредитним договором.
У встановлений строк відповідач заборгованість не сплатив, залишок суми кредиту не повернув.
Залишок неповернутої суми кредиту за договором (тіла кредиту), за виключенням заборгованості за щомісячними платежами за березень -травень 2015 року у розмірі 44 601,00 грн, яка підлягала поверненню, становив суму 519 193,20 грн, що еквівалентно 23 953,55 дол. США.
Станом на 20 серпня 2019 року залишок неповернутої суми кредиту всього становить 563 794,20 грн (519 193,20 грн + 44 601,00 грн).
Щодо основної суми заборгованості за додатковим кредитом, то ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання зі сплати щомісячних платежів в повернення додаткового кредиту, не здійснивши платежі за період з квітня 2015 до листопада 2017 року на загальну суму, еквівалентну 257 129,43 грн.
Крім того, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 своїх зобов`язань ТОВ «Порше Мобіліті» завдано збитки, які складаються із витрат, які позивач поніс у зв`язку із зверненням до ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Тріпл Сі» для супроводження процесу стягнення заборгованості відповідно до договору, та становить 15 450,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань стягненню підлягає також сума штрафів, розмір якого на підставі пункту 8.2 кредитного договору становить 70 583,54 грн та на підставі пункту 8.3 - 3 508,51 грн, а загалом - 74 164,05 грн.
Також на підставі статті 625 ЦК України стягненню підлягають: 3 % річних на суму кредиту - 70 392,73 грн, 3 % на суму додаткового кредиту - 23 165,89 грн, інфляційні втрати у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за кредитом - 267 654,42 грн, інфляційні втрати через невиконання відповідачем грошових зобов`язань за додатковим кредитом - 86 094,35 грн.
З огляду на викладене та уточнивши позовні вимоги 20 серпня 2019 року, ТОВ «Порше Мобіліті» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 16 листопада 2012 року № 50006126 в загальному розмірі 1 357 845,07 грн, з якої: заборгованість за основним кредитом - 563 794,20 грн, заборгованість за додатковим кредитом - 257 129,43 грн, збитки - 15 450,00 грн, штраф - 74 164,05 грн, 3 % річних за кредитом - 70 392,73 грн, 3 % річних за додатковим кредитом - 23 165,89 грн, інфляційні втрати - 267 654,42 грн, інфляційні втрати за додатковим кредитом - 86 094,35 грн; стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 20 367,69 грн, витрати на правову допомогу - 12 000,00 грн (а. с. 128-141, т. 3).
У ході розгляду цивільної справи у серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору від 16 листопада 2012 року № 50006126 та договору застави від 23 листопада 2012 року № 50006126 недійсними.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що спірний кредитний договір від 16 листопада 2012 року № 50006126 укладений в порушення статей 203, 215 ЦК України. Так, зі змісту кредитного договору відомо, що від імені ТОВ «Порше Мобіліті» його мав укласти директор ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту, однак спірний кредитний договір, загальні умови та графік погашення кредиту підписані невстановленою особою, підпис якої читається як « ОСОБА_3 ». Повноваження даної особи на представництво інтересів ТОВ «Порше Мобіліті» та вчинення від його імені право чинів жодним чином не підтверджено у додатках до кредитного договору від 16 листопада 2012 року року.
Укладення графіку погашення заборгованості за кредитом із відображенням платежів лише у доларах США є незаконними, оскільки кредитор відповідно до вимог статті 1054 ЦК України надав кредитні кошти в національній валюті, а тому повернення кредиту та відсотків повинно відбуватись у валюті кредиту. Кредитний договір, як і додаткова угода до нього від 08 квітня 2014 року укладені за дії заборони надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті, тому умови кредитного договору про визначення валюти платежу за обмінним курсом в еквіваленті до долара США суперечить частині четвертій статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Оскільки умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником платежів на повернення кредиту в гривні, яка розраховується за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США визначеному вище, відповідно до пункту 1.3 Загальних умов кредитування, такі умови договору свідчать, що даними пунктами передбачено сплату позивачем коштів на основі діючого обмінного курсу валюти на день сплати. Разом з цим, зазначені пункти договору порушують вимоги статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якими передбачено, що сплата позивачем коштів на повернення кредиту в перерахунку за поточним обмінним курсом гривні до долара США є дискримінаційним по відношенню до нього як до споживача, а вказані умови договору несправедливими.
При складенні графіку погашення кредиту відповідачем недодержані вимоги пункту 2 абзацу 4 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту. У графіку погашення кредиту вказана лише орієнтовна сукупна вартість кредиту на рік, тоді як кредитний договір № 50006126 укладений строком на 5 років до 15 листопада 2017 року і його сукупна вартість на весь період чинності на момент укладання відповідачем ОСОБА_1 повідомлена не була, що істотно вплинуло на прийняття ним рішення про укладення спірного кредитного договору. Несправедливими та дискримінаційними є положення кредитного договору від 16 листопада 2012 року за пунктами 8.2 та 9.4, оскільки фактично штраф впроваджується додатково до передбаченої у пункті 8.1 кредитного договору пені і передбачає відповідальність позичальника за відмову достроково виконати зобов`язання в порядку досудового врегулювання спору, а несправедливість пункту 9.4 кредитного договору полягає у тому, що юридичні наслідки для позичальника настають навіть у разі неотримання ним повідомлень та вимог, передбачених Загальними умовами кредитування.
ОСОБА_1 вважає, що викладені вище порушення, допущені під час укладення з ТОВ «Порше Мобіліті» кредитного договору, є підставою для визнання його недійсним внаслідок порушення прав споживачів і недотримання істотних умов.
Відповідно до частини другої статті 523 ЦК України недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними кредитний договір від 16 листопада 2012 року № 50006126, укладений між ним та ТОВ «Порше Мобіліті», та договір застави транспортного засобу № 50006126, посвідчений 23 листопада 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Кейтельгіссер О. М. за реєстраційним номером 1286, предметом якого є автомобіль марки VW, модель Touareg NF, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 2-4, 92-96, т. 2).
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року (протокольно) первісний позов ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором об`єднано в одне провадження разом із зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 16 листопада 2012 року № 50006126 та додатковим договором у сумі 988 646,30 грн, яка складається з: основної заборгованості за кредитним договором - 563 794,20 грн, заборгованості за додатковим кредитом - 257 129,43 грн, штрафів - 74 164,05 грн, 3 % річних за кредитом - 70 392,73 грн, 3 % річних за додатковим кредитом - 23 165,89 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судовий збір у сумі 20 367,69 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано доведеністю обставин, що між сторонами укладено кредитний договір від 16 листопада 2012 року № 50006126 та наявністю у ОСОБА_1 заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань.
Задовольняючи позов ТОВ «Порше Мобіліті» частково, суди виходили з того, що залишок основної заборгованості за кредитом у розмірі 519 193,20 грн, прострочена частина основної заборгованості разом з простроченими процентами проценти за користування кредитом (до моменту пред`явлення досудової вимоги, а саме: до 19 травня 2015 року) - 44 601,0 грн, заборгованість за додатковим кредитом - 257 129,43 грн, виникли станом на 20 серпня 2019 року унаслідок несплати ОСОБА_1 щомісячних платежів, починаючи з квітня 2015 року. Сума штрафів згідно з пунктами 8.2 та 8.3 кредитного договору становить 70 583,54 грн та 3 508,51 грн відповідно, враховуючи, що кредитором були направлені боржнику п`ять листів з нагадуванням щодо повернення заборгованості.
Встановивши наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості, суди дійшли висновку про необхідність стягнення також 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України, нарахованих на заборгованість за основним кредитом у сумі 70 392,73 грн та за додатковим кредитом у розмірі 23 165,89 грн, враховуючи, що за кредитним договором передбачено внесення періодичних щомісячних платежів.
Частково відмовляючи у позові ТОВ «Порше Мобіліті», суди зазначили, що аналізуючи зміст положень частин другої статті 533 та статті 625 ЦК України, статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі
№ 6-771цс15).
Натомість підпунктом 1.3.1 загальних умов кредитування, які є додатком до кредитного договору, передбачено, що розмір платежів, які підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти.
Порушуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 15 450,00 грн збитків, понесених у зв`язку зі зверненням до ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Тріпл Сі» для супроводження процесу стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору, підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості, супроводження процесу вчинення виконавчого напису, ТОВ «Порше Мобіліті» не надало доказів того, яким чином за встановлених обставин справи понесені позивачем витрати є такими, без яких неможливо було б відновлення порушеного відповідачем права у розумінні статей 22, 611 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суди виходили з того, що національна валюта України є єдиним законним платіжним засобом на території України, чинне законодавство України не містить заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань у національній валюті України з посиланням на еквівалент суми зобов`язання в іноземній валюті.
На момент укладення кредитного договору та договору застави транспортного засобу волевиявлення ОСОБА_1 було вільним та відповідало його внутрішній волі, оскільки в результаті укладення цих договорів позичальник отримав певне матеріальне благо - придбав автомобіль визначеної умовами договору комплектації.
Крім того, цивільна дієздатність та волевиявлення ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору від 16 листопада 2012 року № 50006126, додатками до якого є графік погашення кредиту та загальні умови кредитування, підтверджена висновком судового експерта від 05 червня 2019 року № 453-10, згідно з яким підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Позичальник» кредитного договору та в додатках до нього (графіку погашення кредиту, загальних умовах кредитування) виконані ОСОБА_1 . Після підписання кредитного договору ОСОБА_1 здійснював щомісячні платежі, передбачені графіком погашення кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лагунов П. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову ТОВ «Порше Мобіліті» та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що наданий ТОВ «Порше Мобіліті» до суду першої інстанції розрахунок заборгованості не є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у зв`язку з чим не може бути належним та допустимим доказом наявності та розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором. Зазначене вказує про порушення судами норм статей 12, 13, 81, 83 ЦПК України. Висновок суду першої інстанції про те, що моментом укладення кредитного договору є момент досягнення сторонами в належній (письмовій) формі згоди з усіх істотних умов договору, зроблений за неправильного застосування статей 11, 638 ЦК України.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року оскаржується заявником лише в частині часткового задоволення первісного позову ТОВ «Порше Мобіліті». За таких обставин та з урахуванням положень статті 400 ЦПК України оскаржувані судові рішення в іншій частині Верховним Судом не переглядаються.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у лютому 2021 року, ТОВ «Порше Мобіліті», в інтересах якого діє адвокат Цибульський В. В., заперечувало проти доводів заявника, просило залишити касаційну скаргу без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року поновлено ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лагунов П. В., строк на касаційне оскарження рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Васильківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 175/35/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
16 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 50006126. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Порше Мобіліті» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 352 917,70 грн на строк 60 місяців, що еквівалентно на дату укладання договору 42 674,45 дол. США на придбання автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2 967 куб. см, рік випуску 2012, та додатковий кредит в сумі 159 627,55 грн, що еквівалентно 19 302,00 дол. США на оплату страхових платежів згідно з договором страхування; зі сплатою за користування кредитом 9,9 % річних (а. с. 14, т. 1).
Відповідно до умов кредитного договору цільове призначення кредиту -придбання автомобіля на рахунок ТОВ «Гранд Авто». Також позичальник доручає компанії перераховувати страхові премії на користь страхової компанії.
Усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в дол. США, визначеному вище, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування.
Договірні відносини між сторонами складають: кредитний договір від 15 травня 2012 року № 50004378, Загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту (а. с. 14, т. 1).
Згідно з графіком погашення кредиту сума платежу за розрахунковий період (щомісячний платіж) складається з: погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, погашення суми додаткового кредиту, проценти за користування додатковим кредитом (а. с. 23-24, т. 1).
Матеріалами справи підтверджується, що текст кредитного договору, кожний аркуш Загальних умов кредитування та графіку погашення кредиту підписані ОСОБА_1 та представником ТОВ «Порше Мобіліті».
Відповідно до пункту 1.3 Загальних умов кредитування сторони погодили, що кошти у повернення кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі (а. с. 15-22, т. 1).
Згідно з підпунктом 1.3.1 Загальних умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі. Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунку та обмінного курсу, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше, ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником. Додатково позичальник зобов`язується компенсувати компанії витрати, що пов`язані зі сплатою податку з доходів фізичних осіб (або іншого аналогічного податку), у зв`язку з виникненням у позичальника доходу, пов`язаного зі змінами курсу іноземної валюти, прийнятої сторонами у кредитному договорі, по відношенню до української гривні.
Пунктом 1.3.2 Загальних умов кредитування визначено, що у часткову зміну зазначених вище положень цього пункту, компанія матиме право вимагати, щоб платежі у погашення кредиту були розраховані за обмінним курсом (про який було повідомлено банком за 2 (два) дні до дати виставлення рахунку) іншого банку (Національного Банку України або іншого українського комерційного банку) замість обмінного курсу банку, вказаного вище. Сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд компанією і без обмежень щодо кількості таких вимог на протязі дії кредитного договору, і для цього не вимагатиметься згода позичальника. Компанія повинна повідомити позичальника про свій намір щодо зміни обмінного курсу за 7 (сім) робочих днів до дати відповідного платежу, який має бути сплачений позичальником. Новий обмінний курс, про який повідомить компанія в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних платежів, які підлягають сплаті позичальником до того моменту, коли компанія повідомить про інше у такому ж порядку.
Згідно з пунктом 1.3.3 у разі несплати позичальником платежів за новим обмінним курсом, компанія матиме право застосувати положення статті 3, яка стосується порядку дострокового повернення кредиту.
За змістом пункту 2.1 Загальних умов кредитування за використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування позичальник сплачує компанії проценти за процентною ставкою (фіксованою або змінною), визначеною у кредитному договорі.