Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 645/59/16-ц
провадження № 61-2438св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року у складі судді Іващенко С. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі -ТОВ «Порше Мобіліті» або Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 24 вересня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір № 50010638, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 322 899,97 грн, що в еквіваленті на дату укладення договору становить 39 406,88 дол. США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки Audi, модель А4, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, 2012 року випуску, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов кредитного договору. Також позивач зобов`язався надати відповідачеві додатковий кредит у сумі 110 430,15 грн, що в еквіваленті на дату укладення договору становить 13 476,95 дол. США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - оплата страхових платежів згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору. Згідно з пунктом 1.6. Умов кредитування, виконання зобов`язання відповідача за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу від 26 вересня 2013 року № 50010638, за яким відповідач передав у заставу транспортний засіб марки Audi, модель А4, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Центром № 1 надання послуг, пов`язаних з використанням автозасобів, у м. Харкові 26 березня 2013 року, заставною вартістю 409 000,00 грн. У зв`язку з систематичним невиконанням умов договору, 05 травня 2015 року позивачем була направлена вимога (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та додаткового кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором від 24 вересня 2013 року № 50010638.
З урахуванням уточнень, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 1 320 947,78 грн, яка складається із основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 596 640,91 грн, основної суми заборгованості зі сплати додаткового кредиту у розмірі 204 472,92 грн, збитків у розмірі 19 417,28 грн, штрафу у розмірі 64 579,99 грн, 3 % річних у розмірі 85 634,89 грн та інфляційних витрат у розмірі 350 201,79 грн, та судові витрати.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними доказами існування у ОСОБА_1 кредитної заборгованості та відповідно її дійсного розміру.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» залишено без задоволення, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції та виходила із того, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У лютому 2021 року ТОВ «Порше Мобіліті» із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- дійшли помилкового висновку про те, що ТОВ «Порше Мобіліті» не доведено наявності заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором оскільки надані позивачем виписки з особових рахунків є належними доказами підтвердження наявної у ОСОБА_1 заборгованості;
- не враховали висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 06 березня 2018 року у справі № 225/4626/15-ц, від 14 березня 2018 року у справі № 654/4006/14-ц, від 14 квітня 2018 року у справі № 904/9890/16;
- не звернули увагу на те, що ТОВ «Порше Мобіліті» змінило строк виконання основного зобов`язання, направивши на адресу позичальника вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, при цьому позикодавець має право на нарахування компенсаційних платежів у порядку статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- не врахували, що строк повернення додаткового кредиту не був змінений;
- безпідставно відмовили у стягненні інфляційних втрат та не врахували, що кредитним договором передбачено, що усі платежі повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалента суми кредиту у доларах США, станом на момент виставлення відповідного рахунку.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті», в якому зазначив про її необґрунтованість та безпідставність доводів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
У травні 2022 року до Верховного Суду електронною поштою надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи № 645/59/16-ц, яка обґрунтована тим, що заявник не має можливості взяти особисту участь у судовому засіданні при розгляді цієї справи через триваючу широкомасштабну агресію Російської Федерації проти України та активні бойові дії на території міста Харкова, де він наразі перебуває.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2021 року поновлено ТОВ «Порше Мобіліті» строк на касаційне оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для сплати судового збору у розмірі 39 628,44 грн.
У березні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги ТОВ «Порше Мобіліті», а саме платіжне доручення від 10 березня 2021 року № 0051003119 про сплату судового збору у розмірі 39 628,44 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Порше Мобіліті» з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано із Фрунзенського районного суду м. Харкова матеріали справи № 645/59/16-ц; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У травні 2021 року матеріали справи № 645/59/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу № 645/59/16-цпризначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Порше Мобіліті» підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір від 24 вересня 2013 року № 50010638, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 322 899,97 грн, що в еквіваленті на дату укладення договору становить 39 406,88 дол. США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням -для придбання автомобіля марки Audi, модель A4, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, 2012 року випуску, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
Сторони узгодили, що позивач надасть відповідачеві додатковий кредит у сумі 110 430,15 грн, що в еквіваленті на дату укладення договору становить 13 476,95 дол. США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - оплата страхових платежів згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору.
Згідно з пунктом 1.6. Умов кредитування, виконання зобов`язання відповідача за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу від 26 вересня 2013 року № 50010638, за яким відповідач передав у заставу транспортний засіб марки Audi, модель A4, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1 968 куб. см, 2012 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований Центром № 1 надання послуг, пов`язаних з використанням автозасобів, у м. Харкові 26 березня 2013 року, заставною вартістю 409 000,00 грн.
05 травня 2015 року позивач направив відповідачеві вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту, додаткового кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором від 24 вересня 2013 року № 50010638. Вимога отримана відповідачем 16 травня 2015 року. Вказані обставини позивачем не заперечувались.
Сторони визначили наведені правила в пункті 3.3 кредитного договору від 24 вересня 2013 року № 50010638, відповідно до якого позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та суму додаткового кредиту протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу.
Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Порше Мобіліті» вказувало на те, що оскільки ОСОБА_1 порушив умови взятого на себе зобов`язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та процентів за його користування у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі, тому на користь відповідача підлягає стягненню кредитна заборгованість з врахуванням збитків, неустойки та інфляційних втрат.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано суду зведені облікові виписки з рахунка клієнта ОСОБА_1 , сформовані 05 травня 2015 року та 31 липня 2017 року.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не доведено належними доказами існування у ОСОБА_1 кредитної заборгованості та, відповідно, її дійсного розміру.
Із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд погодитись не може з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування
Частиною першою статті 627 ЦК України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 202, частиною першою статті 626 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.