Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 450/386/17
провадження № 61-16455св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він та ОСОБА_2 з січня 2005 року проживали разом однією сім`єю в незареєстрованому шлюбі. 22 жовтня 2005 року вони зареєстрували шлюб. Під час подружнього життя у них народився син.
14 лютого 2014 року шлюб між сторонами розірвано.
Вказував, що під час перебування у шлюбі ними набуте майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме: земельна ділянка площею 0, 1758 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1, кадастровий № 4620983600:15:003:0004, яка зареєстрована за ОСОБА_2 ;
земельна ділянка площею 0, 1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована по АДРЕСА_2, кадастровий № 4620987700:12:017:0103, яка зареєстрована за ОСОБА_2 ;
земельна ділянка площею 0, 1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована по АДРЕСА_2, кадастровий № 4620987700:12:017:0109, зареєстрована за ОСОБА_2 ;
земельна ділянка площею 0, 0600 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована в садовому товаристві "Мрія" Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623686600:04:000:0986, яка зареєстрована за ОСОБА_2 ;
садовий будинок АДРЕСА_3, розташований на земельній ділянці площею 0, 0675 га, зареєстрований за ОСОБА_2 в 2007 році.
Зазначав, що відповідач заперечує, що вказане майно є об`єктом спільної сумісної власності та в позасудовому порядку не бажає здійснити розподіл вищевказаного майна.
Враховуючи наведене просив суд: визнати за ним право особистої власності на садовий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 105,5 кв. м, житловою площею 53,2 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0, 0675 га;
припинити право власності ОСОБА_2 на садовий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 105,5 кв. м, житловою площею 53,2 кв, м, зі всіма надвірними спорудами та на земельну ділянку площею 0, 0675 га;
залишити за ОСОБА_2 на праві особистої власності земельну ділянку площею 0, 1758 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий № 4620983600:15:003:0004;
залишити за ОСОБА_2 на праві особистої власності земельну ділянку площею 0, 1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_2, кадастровий № 4620987700:12:017:0103;
залишити за ОСОБА_2 на праві особистої власності земельну ділянку площею 0, 1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_2, кадастровий № 4620987700:12:017:0109;
залишити за ОСОБА_2 на праві особистої власності земельну ділянку площею 0, 0600 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в садовому товаристві "Мрія" Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623686600:04:000:0986.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 червня 2019 року у складі судді Кукси Д. А. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельні ділянки з кадастровими № 4620983600:15:003:0004 та № 4623686600:04:000:0986 є землями сільськогосподарського призначення, тому такі не можуть перебувати у власності іноземців відповідно до частини п`ятої статті 22 ЗК України.
Також місцевий суд зазначив, що оскільки садовий будинок АДРЕСА_3 знаходиться на земельній ділянці (кадастровий № 4623688200:09:000:0085), яка придбана відповідачем до шлюбу, і така земельна ділянка має також статус землі сільськогосподарського призначення, що виключає можливість її перебування у власності іноземця, та з огляду на нерозривність нерухомості та землі, на якій вона знаходиться, відсутні підстави для поділу цих об`єктів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 червня 2019 року скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на таке майно:
земельну ділянку площею 0,1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_2, кадастровий номер 4620987700:12:017:0103;
земельну ділянку площею 0,1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_4, кадастровий номер 4620987700:12:017:0109.
У власності ОСОБА_2 залишено таке майно:
земельну ділянку площею 0,1758 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер 4620983600:15:003:0004;
земельну ділянку площею 0,0600 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в Садовому товаристві "Мрія" Солонківської сільської ради Пустомитівського району, кадастровий номер 4623686600:04:000:0986;
садовий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 105,5 кв. м, житловою площею 53,2 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0,0675 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 та в садовому товаристві "Мрія" Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, виходячи з їх цільового призначення, є сільськогосподарськими землями, які не можуть перебувати у власності іноземців, а також те, що спірний будинок, хоча і збудований під час перебування сторін у шлюбі, проте на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка з огляду на час її придбання є особистою власністю відповідача, тому місцевий суд дійшов вірного висновку, що такі об`єкти не можуть в порядку поділу майна подружжя бути виділені позивачу, який є іноземцем.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, за встановлених у вказаній справі фактичних обставин земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4, можуть бути виділені позивачу в порядку поділу, а інше майно залишено у власності відповідача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 травня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження заявник також зазначає порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про долучення доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, самостійно вийшов за межі позовних вимог та вимог апеляційної скарги й визнав право власності за позивачем на земельні ділянки з кадастровими номерами 4620987700:12:017:0103 та 4620987700:12:017:0109.
При цьому суд апеляційної інстанції всупереч положенням частини третьої статті 367 ЦПК України не прийняв та не врахував висновку № 51/21 від 30 серпня 2021 року, складеного експертом Бочуляком Р. П. за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру майнової шкоди, завданої садовому будинку АДРЕСА_3, у розмірі 707 852,40 грн. Долучення вказаного висновку в суді апеляційної інстанції було обґрунтовано тим, що у вказаному будинку до січня 2019 року проживав позивач і не давав їй доступу до нього, що унеможливлювало здійснення оцінки стану будинку. Факт проживання позивача у вказаному будинку встановлено судовими рішеннями.
Також вказує, на те, що ОСОБА_1 звертався до місцевого суду з позовною заявою та в суд апеляційної інстанції з позовними вимогами, які відмінні від вимог, заявлених до суду першої інстанції, та частково задоволені апеляційним судом. Разом із тим, до місцевого суду не було подано заяви ані про зміну предмета позову, ані заяви про збільшення позовних вимог чи зменшення розміру позовних вимог.
Вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 22 жовтня 2005 року до 24 лютого 2014 року сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі. Позивач у справі є громадянином Республіки Польща.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 квітня 2008 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофеєвим О. В., відповідачем придбана земельна ділянка площею 0,1758 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий № 4620983600:15:003:0004.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 червня 2008 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Бризіцькою Г. П., відповідачем придбана земельна ділянка площею 0,0600 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована в садовому товаристві "Мрія" Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623686600:04:000:0986.
За відповідачем також зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0675 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована у с. Бережани Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623688200:09:000:0085, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ № 059246 від 20 лютого 2006 року, виданим на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 серпня 2005 року ВСІ 914047.
На вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14847299 від 11 червня 2007 року.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 квітня 2008 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Страшевською Х. Г., відповідачем придбана земельна ділянка площею 0,1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_2, кадастровий № 4620987700:12:017:0103.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 квітня 2008 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Страшевською Х. Г., відповідачем придбана земельна ділянка площею 0,1080 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_4, кадастровий № 4620987700:12:017:0109.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України.