Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 334/8501/16
провадження № 61-50св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року в складі судді Турбіної Т. Ф. та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - ТОВ «Авто Просто»), Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс» (далі - ТОВ «АТ Сервіс») про визнання недійсним договору, повернення безпідставно набутого майна.
Позовна заява мотивована тим, що 28 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» укладений договір № 720161 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару у групі (автомобіля) та Договір доручення № 720161, згідно з яким він уповноважував ТОВ «АТ Сервіс» сплатити винагороду ТОВ «Авто Просто». Ним на користь відповідача сплачено вступний внесок на суму 7 128,00 грн та щомісячні внески на загальну суму 13 382, 56 грн. За умовами договору його предметом є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля через систему «Авто Так». Пізніше він звернувся до відповідачів із вимогою про розірвання договору та повернення сплачених коштів, яку відповідачі не задовольнили.
Вважає умови договору несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності цивільних відносин створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, містять жорсткі обов`язки для нього, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця, який не несе будь-якої відповідальності за невиконання умов договору.
Грошові кошти у сумі 7 128,00 грн є для нього значною сумою, яку він вважає необґрунтовано великою та несправедливою ціною за надання послуг щодо включення у групу для придбання автомобіля, а тому відносно цього повинні діяти положення частини другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, оскільки умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Він сплачував кошти не за товар, а за можливість одержання права на придбання товару, відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок яких здійснювалася передача права на придбання товару одному із учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності «Авто Так», тому оспорювані угоди порушують його права, а діяльність відповідачів з реалізації системи «Авто Так» є такою, що вводить його в оману, умови договору є несправедливими.
У зв`язку з викладеним просив суд:
- визнати недійсним договір про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару у групі № 720161, укладений 23 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто»;
- визнати недійсним договір доручення № 720161, укладений 23 липня
2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АТ Сервіс»;
- стягнути солідарно з відповідачів на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 20 510,56 грн;
- стягнути солідарно з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу у сумі 1 200,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від
01 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів порушення його прав як споживача, зокрема, що умови договору та додатків до нього призводять до дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, не відповідають умовам ринку, обраному порядку придбання автомобіля, що є обов`язком позивача відповідно до засад змагальності процесу.
Аргументи учасників справи
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення у справі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що справу в суді першої інстанції розглянуто за його відсутності, суд належним чином не повідомив його про дату, час і місце судового засідання. В апеляційній скарзі він послався на зазначене порушення і обґрунтував її цією підставою, однак суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, частини третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п?ята статті 130 ЦПК України).
У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.