Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 759/4666/20
провадження № 61-19514св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1
боржник - ОСОБА_2 ,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Джулай Юлія Юріївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року у складі судді Кириленко Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Рубан С. М., Кулікової С. В.,
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
В травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Оболонський РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) Джулай Ю. Ю.
В обґрунтування поданої скарги вказав, що на примусовому виконанні у Оболонському РВ ДВС м. Києва перебуває виконавчий лист №759/4666/20 від 19 жовтня 2020 року, виданий Святошинським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із 04 березня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_2 стверджував, що ним регулярно сплачувались аліменти на дитину, а тому заборгованість по аліментам у нього відсутня, проте державним виконавцем при складанні довідки розрахунку заборгованості не враховано місце його реєстрації в період з березня по жовтень 2013 року за адресою с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київській області та застосована середня заробітна плата по м. Києву, а не по Київській області, а також не враховано 49 платежів та не включено їх до суми сплачених аліментів протягом 2013-2020 років.
З урахуванням уточнених вимог скарги ОСОБА_2 просив:
визнати неправомірним та скасувати розрахунки заборгованості із сплати аліментів від 4 березня 2021 року, від 15 березня 2021 року та від 15 квітня 2021 року про нараховані та сплачені аліменти боржником ОСОБА_2 ;
зобов`язати державного виконавця Оболонського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Джулай Ю. Ю. провести повторний розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_2 з урахуванням:
місця реєстрації ОСОБА_2 у період з березня 2013 року по 09 листопада 2013 року в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області;
фактично сплачених ОСОБА_2 грошових коштів в якості аліментів: 04 червня 2013 року у розмірі 1200 грн; 03 серпня 2013 року у розмірі 1200 грн; 03 жовтня 2013 року у розмірі 1200 грн; 04 листопада 2013 року у розмірі 1200 грн; 03 грудня 2013 року у розмірі 1200 грн; 03 січня 2014 року у розмірі 1200 грн; 01 лютого 2014 року у розмірі 1200 грн; 01 квітня 2014 року у розмірі 1200 грн; 11 червня 2014 року у розмірі 1500 грн; 01 листопада 2014 року у розмірі 1500 грн; 03 грудня 2014 року у розмірі 1300 грн; 03 лютого 2015 року у розмірі 1500 грн; 03 березня 2015 року у розмірі 1200 грн; 02 серпня 2015 року у розмірі 4000 грн; 01 вересня 2015 року у розмірі 4000 грн; 05 січня 2017 року у розмірі 5025,13 грн; 04 лютого 2017 року у розмірі 5000 грн; 07 липня 2017 року у розмірі 2800 грн; 09 серпня 2017 року у розмірі 2600 грн; 07 грудня 2017 року у розмірі 1300 грн; 02 січня 2018 року у розмірі 1000 грн; 09 березня 2018 року у розмірі 1000 грн; 04 квітня 2018 року у розмірі 1000 грн; 05 травня 2018 року у розмірі 1000 грн; 04 червня 2018 року у розмірі 1000 грн; 07 липня 2018 року у розмірі 1809,05 грн; 10 серпня 2018 року у розмірі 2000 грн; 23 серпня 2018 року у розмірі 2000 грн; 02 вересня 2018 року у розмірі 4000 грн; 05 вересня 2018 року у розмірі 3000 грн; 11 жовтня 2018 року у розмірі 4000 грн; 01 листопада 2018 року у розмірі 7000 грн; 01 грудня 2018 року у розмірі 7000 грн; 03 січня 2019 року у розмірі 7000 грн; 11 лютого 2019 року у розмірі 7000 грн; 02 березня 2019 року у розмірі 3000 грн; 05 травня 2019 року у розмірі 2000 грн; 14 травня 2019 року у розмірі 2000 грн; 18 серпня 2019 року у розмірі 3000 грн; 23 серпня 2019 року у розмірі 2500 грн; 07 січня 2020 року у розмірі 3000 грн; 02 лютого 2020 року у розмірі 3000 грн; 11 березня 2020 року у розмірі 3000 грн; 02 квітня 2020 року у розмірі 3000 грн; 05 травня 2020 року у розмірі 3000 грн; 10 серпня 2020 року у розмірі 3000 грн; 06 листопада 2020 року у розмірі 5000 грн; 02 грудня 2020 року у розмірі 5000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов`язано старшого державного виконавця Оболонського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Джулай Ю. Ю. провести повторний розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_2 з урахуванням:
- місця реєстрації ОСОБА_2 у період з березня 2013 року по 30 листопада 2013 року в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області;
- сплачених ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в якості аліментів: згідно фіскального чеку від 19 листопада 2014 року в розмірі 1000 грн; згідно фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0030 від 02 серпня 2017 року у розмірі 2 500,00 грн; згідно фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0031 від 02 серпня 2017 року у розмірі 2 500,00 грн; згідно фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0044 від 04 грудня 2017 року у розмірі 5000,00 грн. та повідомлення для отримувача про грошовий переказ; згідно фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0123 від 11 грудня 2017 року у розмірі 2 500,00 грн.
В іншій частині скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при нарахуванні заборгованості з аліментів за період з березня 2013 року по 30 жовтня 2013 року державним виконавцем не був врахований той факт, що боржник проживав в Київській області, а тому розрахунок заборгованості, проведений ним 15 березня 2021 року в цій частині є неточним, оскільки у його основу було покладено хибні відомості про розмір середньої зарплати за місцем проживання боржника. З наданих представником скаржника квитанцій та платіжних доручень за період з 2013 по 2020 роки вбачається, що скаржником, а в 2013 році й його батьком, на адресу стягувача ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_1 регулярно перераховувались кошти в різних сумах. Однак, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником скаржника в клопотанні № 4 до державного виконавця, ОСОБА_2 , крім аліментів, сплачувались усі додаткові витрати на навчання та виховання дитини, які були значними. Вказаний факт підтвердила і стягувач ОСОБА_1 в своїх запереченнях та пояснила, що за домовленістю з батьком дитини ним надсилались кошти, крім аліментів, на навчання, послуги репетиторів, медичні послуги, а також на подарунки сину або придбання йому певних речей. Враховуючи викладене, суд, виходячи з вимог пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до якої розрахунок заборгованості обчислюється на підставі квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів, вважає належними доказами сплати аліментів квитанції, в яких зазначено призначення платежу по сплаті аліментів. Так у фіскальному чеці від 19 листопада 2014 року на суму 1000 грн; № 0030 від 02 серпня 2017 року на суму 2 500,00 грн; № 0031 від 02 серпня 2017 року на суму 2 500,00 грн; № 0044 від 04 грудня 2017 року на суму 5000,00 грн та повідомлення для отримувача про грошовий переказ; № 0123 від 11 грудня 2017 року на суму 2 500,00 грн міститься призначення платежу по сплаті аліментів. Оскільки кошти, перераховані на підставі вказаних чеків не були враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості, вони підлягають включенню в даний розрахунок. Інші надані представником скаржника чеки та квитанції, що мають призначення "адресні грошові перекази", "перерахування грошових коштів", "перерахування власних коштів", в тому числі і від батька боржника - ОСОБА_8 , не містять відомостей про призначення платежу по сплаті аліментів, а тому, з огляду на встановлені вище обставини щодо наявності домовленості між сторонами щодо участі батька в додаткових витратах, у суду немає законних підстав для врахування їх в якості платежів по сплаті аліментів, оскільки судове рішення в даному випадку буде ґрунтуватися на припущеннях.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Жуковської Т. Р., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задоволено частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2 щодо визнання неправомірними та скасування розрахунків заборгованості із сплати аліментів від 04 березня 2021 року, 15 березня 2021 року та 15 квітня 2021 року про нараховані та сплачені аліменти боржника ОСОБА_2 за підписом державного виконавця Оболонського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Джулай Ю. Ю. неправомірними - скасовано та постановлено нову постанову, якою визнано неправомірними та скасовано розрахунки заборгованості із сплати аліментів від 04 березня 2021 року, 15 березня 2021 та 15 квітня 2021 року про нараховані та сплачені аліменти боржника ОСОБА_2 за підписом державного виконавця Оболонського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Джулай Ю. Ю.
В іншій частині ухвала суду залишена без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звертаючись з вказаною скаргою до суду, скаржником було вказано про те, що в період з 2013 по 2020роки ОСОБА_2 , а в 2013 році і його батьком, на адресу стягувача ( ОСОБА_1 регулярно перераховувались кошти в різних сумах, що підтверджується наданими квитанціями та платіжними дорученнями. Скаржник також зазначав, що крім аліментів, сплачувались усі додаткові витрати на навчання та виховання дитини, які були значними. Вказану обставину також підтвердила і стягувач ОСОБА_1 в своїх запереченнях та пояснила, що за домовленістю з батьком дитини ним надсилались кошти, крім аліментів, на навчання, послуги репетиторів, медичні послуги, а також на подарунки сину або придбання йому певних речей, тощо. Кошти в якості аліментів пересилалися із зазначенням в квитанції про те, що це аліменти, а тому просила врахувати в якості аліментів лише квитанції з зазначенням платежу «аліменти». Як видно з доданих сторонами фіскального чеку від 19 листопада 2014 року на суму 1000 грн; фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0030 від 02 серпня 2017 року на суму 2 500,00 грн; фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0031 від 02 серпня 2017 року на суму 2 500,00 грн; фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0044 від 04 грудня 2017 року на суму 5000,00 грн та повідомлення для отримувача про грошовий переказ; фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» № 0123 від 11 грудня 2017 року на суму 2 500,00 грн, в них міститься призначення платежу по сплаті аліментів. Отже, задовольняючи скаргу в частині зарахування платежів, проведених на підставі квитанцій, в яких міститься призначення платежу по сплаті аліментів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що кошти, перераховані на підставі даних чеків, не були враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості, а тому вони підлягають включенню в даний розрахунок. При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інші надані представником скаржника чеки та квитанції, що мають призначення "адресні грошові перекази", "перерахування грошових коштів", "перерахування власних коштів", в тому числі і від батька боржника - ОСОБА_8 , не містять відомостей про призначення платежу по сплаті аліментів, а тому, з огляду на встановлені вище обставини щодо наявності домовленості між сторонами щодо участі батька в додаткових витратах, не можуть бути включені до розрахунку заборгованості в рахунок сплати аліментів.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при перерахуванні коштів через "Укрпошта" не було технічної можливості зазначити відомості щодо призначення платежу, не заслуговують на увагу, оскільки в фіскальних чеках за аналогічний період такі відомості щодо призначення платежу містяться.
В той же час суд першої інстанції, задовольнивши вимоги про зобов`язання старшого державного виконавця Оболонського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Джулай Ю. Ю. провести повторний розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_2 , безпідставно відмовив у задоволенні вимог про визнання неправомірним та скасування розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 04 березня 2021 року, від 15 березня 2021 року та від 15 квітня 2021 року про нараховані та сплачені аліменти боржника ОСОБА_2 , за підписом старшого державного виконавця Оболонського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Джулай Ю. Ю., в той час як вказана вимога є взаємопов`язаною із задоволеною судом вимогою ОСОБА_2 про зобов`язання провести повторний розрахунок заборгованості, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , в якій просив ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.