Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 755/17285/20
провадження № 61-21494св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Європромоптторг",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Федоров Дмитро Сергійович, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 02 червня 2021 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариство з обмеженою відповідальністю "Європромоптторг" (далі -
ТОВ "Європромоптторг") про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що 25 липня 2020 року на дорозі Е101 Київ-Бровари сталася ДТП за участю автомобіля "Toyota", під керуванням
ОСОБА_3 (власником автомобіля є позивач), та автомобіля "MAN", під керуванням ОСОБА_2 (власником транспортного засобу є
ТОВ "Європромоптторг").
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП.
Вказує, що унаслідок ДТП автомобіль "Toyota" отримав механічні пошкодження. Вартість матеріальних збитків, заподіяних позивачу, як власнику транспортного засобу, складає 754 891,93 грн.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 на час ДТП перебував у трудових відносинах із ТОВ "Європромоптторг", то завдану майнову шкоду у розмірі 754 891,93 грн позивач просив стягнути саме з роботодавця винної особи.
Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача витрати на доставку пошкодженого автомобіля на штрафмайданчик у розмірі 1 500 грн, витрати на проведення оцінки майнової шкоди автомобіля у розмірі 2 500 грн, витрати за зберігання пошкодженого автомобіля у розмірі 18 750 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 09 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із
ТОВ "Європромоптторг" у розумінні трудового законодавства, отже до спірних правовідносин положення частини першої статті 1172 ЦК України не підлягають, тому нести відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду повинна саме винна у ДТП особа, а саме ОСОБА_2, однак позову до винної особи позивач не заявляв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуд першої інстанції помилково, у порушення вимог частини четвертої статті 274 ЦПК України, розглянув справу у порядку спрощеного, а не позовного провадження.
Вказує, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що правовідносини між ОСОБА_2 та ТОВ "Європромоптторг" є не трудовими, а підрядними на підставі укладеного між ними договору підряду від 03 липня 2020 року, не застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті
1172 ЦК України, відповідно до якої замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Зазначає, що хоча він у позовній заяві й не правильно послався на положення частини першої статті 1172 ЦК України, вважаючи, що між ОСОБА_2 та
ТОВ "Європромоптторг" наявні трудові відносини, однак за вказаних обставин суди зобов`язані були застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, зокрема частину другу зазначеної статті.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року від ТОВ "Європромоптторг" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 24 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 липня 2020 року на дорозі Е101 Київ-Бровари сталася ДТП за участю автомобіля "Toyota", під керуванням ОСОБА_3 (власником автомобіля є позивач), та автомобіля "MAN", під керуванням ОСОБА_4 (власником транспортного засобу є ТОВ "Європромоптторг").
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року (справа № 755/14096/20) за фактом ДТП визнано винним ОСОБА_4 .
В результаті ДТП автомобілю позивача було заподіяно механічні пошкодження та завдана майнова шкода.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 14 серпня 2020 року майнова шкода, заподіяна ОСОБА_1 в результаті ДТП становить 754 891,93 грн.
Судами установлено, що 03 липня 2020 року між ОСОБА_4 та
ТОВ "Європромоптторг" був укладений договір підряду строком до 31 липня 2020 року, відповідно до пункту 1 якого підрядник ОСОБА_2 зобов`язується надати послуги з перевезення вантажів замовника
ТОВ "Європромоптторг" на автомобілях замовника під час відсутності водія відповідача, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги в поряду та на умовах встановлених цим договором.
Виконавець зобов`язується надати послуги особисто, діє на власний ризик, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку
ТОВ "Європромоптторг" не має права на отримання соціальних пільг та одержання допомоги із соціального страхування.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.
При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом пунктів 1, 3 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".
Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові
від 30 червня 2021 року у справі № 742/3238/17, у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог, встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають з встановлених обставин та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на норму права, що є значно конкретизованим, аніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема, в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Тому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.